Фінансові рішення, їх розробка, прийняття та реалізація

Практичне вирішення питань, пов'язаних з організацією та здійсненням фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, залежало, за­лежить і буде залежати у майбутньому від оволодіння сучасними методиками і прийомами прийняття та реалізації управлінських рішень.

Незалежно від форм власності, організаційно-правового типу, сфери та видів економічної діяльності, галузі та ін., усі суб'єкти господарювання роз­глядаються як організації. Сучасна господарська організація (підприємство, установа) визначає мету своєї діяльності та працює для її досягнення, підпо­рядковуючи та поєднуючи цій цілеспрямованій діяльності всіх своїх членів.

Діяльність організації є складним переплетенням внутрішнього та зовніш­нього середовищ, параметри яких постійно змінюються. Зовнішнє середовище складається з безлічі активних елементів, які впливають на організацію та її діяльність, і хоча рівень його впливу не залишається незмінним у часовому діапазоні, проте часто є некерованим або непрогнозованим.

Швидкість, з якою відбуваються зміни в зовнішньому середовищі, характе­ризує його рухливість. Конкретна позиція організації на товарному ринку, змі­на кон'юнктури товарних ринків та динаміка змін кон'юнктури фінансового ринку є визначальними у розробці управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності організації. Недостатність обсягу інформації або недо­статня її вірогідність впливають на невизначеність зовнішнього середовища.

Важливими чинниками зовнішнього впливу, зміною зовнішнього середови­ща організації, що впливає на її фінансові рішення, є наміри на дії:

- держави (фінансова політика держави, законодавчо-нормативна база,
державне фінансове регулювання);

- конкурентів;

- постачальників та споживачів;

- фінансових посередників;

- інвесторів.

Важливими змінними чинниками непрямого впливу є політична обстанов­ка в країні, стан економіки, рівень соціально-культурного розвитку, соціаль­ні, культурні та екологічні чинники.

Внутрішнє середовище організації визначається її виробничим, фінансовим та кадровим потенціалом, використовуваними технологіями, результатами та здобутками. Внутрішній вплив на організацію в цілому, на окремі її підрозді­ли та види діяльності виявляється в усвідомлених діях апарату управління, кожної людини, керівника, менеджера, залежить від їхніх особистих якостей. Основні змінні внутрішнього середовища організації показано на рис. 1.

 

Рис. 1. Основні змінні внутрішнього середовища організації

 

Фінансові рішення належать до управлінських рішень. Поняття управ­лінського рішення в загальному трактують як обміркований намір, потребу дії на основі усвідомлення та визначення мети і шляхів її досягнення у разі ви­никнення певної проблеми.

Фінансові рішення — це:

- процес пошуку й обґрунтування рішення, що здійснюється в кілька етапів:

- вибір особою, яка приймає рішення, за допомогою визначених методик, методів та правил єдиного варіанта з декількох можливих;

- рішення як результат вибору (особою, яка приймає рішення) є обов'яз­ковим до виконання колективом організації.

Керування передбачає здійснення суб'єктом керування низки послідовних операцій (рис. 2).

 

 

 

Рис.2. Процес розробки та реалізації фінансових рішень

 

Фінансове рішення є творчим процесом, в якому поєднуються професійні знан­ня, функціональні обов'язки керівника чи менеджера, математичний підхід, фі­нансові розрахунки, логіка, психологія, воля, мотивація, інтереси, емоції.

Теорії прийняття рішень описують закономірності процесу рішень, техно­логії та методи прийняття рішень. Виокремлюють три концептуальні підходи до прийняття рішень:

- концепція математичного вибору рішень (нормативний підхід);

- якісно-предметна концепція (дискриптивний підхід);

- комплексна (змішана) концепція.

В основу концепції математичного вибору покладено використання матема­тичних розрахунків для максимізації очікуваних фінансових результатів.

В основу дискриптивного підходу покладено психологічні моделі, розроб­лені з урахуванням сил та процесів, що пояснюють реальну поведінку особи, яка приймає рішення, аргументацію, технологію ухвалення рішення, особисті якості особи.

Якісно-предметна концепція не завжди має на меті максимізацію очікува­ного результату.

Комплексна (змішана) концепція прийняття рішень передбачає комплекс­не поєднання нормативних та дискриптивних моделей.

Відповідно до теорії систем організація розглядається як взаємозалежна система, що в однаковій мірі поєднує технічні та соціальні компоненти. Тому важливо враховувати вплив на розробку та реалізацію фінансових управлінсь­ких рішень усіх взаємопов'язаних елементів, залежностей від усіх учасників цього процесу — розробників, керівників, виконавців.

Відповідно до концепції людських відносин важливо враховувати еконо­мічні стимули, а не тільки соціально-психологічні потреби учасників процесу підготовки та реалізації рішень.

У системі управління соціотехнічними системами всі учасники цього про­цесу взаємопов'язані, взаємозалежні, незважаючи на чітке розмежування повноважень: одні працівники формують інформаційну базу, другі — розроб­ляють рішення, інші — приймають їх, четверті — виконують. Зміст складових етапів процесу підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень наве­дені на рис. 3.

 

 

Рис. 3. Етапи та складові процесу підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень

 

Відносини між учасниками процесу залежать від психологічної сутності ін­дивідів, індивідуальностей, їх властивостей (рис особистості): характеру, інте­лекту, спрямованості, саморегуляції, мотивації, новаторства, темпераменту, смаків і прихильностей, настроїв, емоцій та ін. Запорукою успіху менеджера є поєднання професійних знань, творчості, вмінь, таланту.

Основою успішного функціонування суб'єкта господарювання (організації як взаємозалежної системи) є робота керівника, яка складається з великої кількості послідовних процедур та операцій. Функції керівника фінансової служби суб'єкта господарювання, керівників відділів, центрів відповідаль­ності такі:

- керівництво процесом підготовки рішення;

- визначення завдань фінансового менеджменту, їх конкретизація, набір
оціночних показників для оцінки результатів виконання завдання;

- визначення завдань фінансового менеджменту в складній та супереч­ливій ситуації;

- персональна відповідальність за вибір рішення;

- особисте прийняття рішення;

- організація виконання рішення;

- реалізація рішення, оцінка ефектів та ефективності.

Особливо складним завданням є вибір єдиного варіанта з маси альтернатив­них рішень. Фінансовий менеджмент, даючи змогу менеджерам проявити власні здібності та таланти, постійно вимагає максимально можливого вияв­лення варіантів фінансових рішень, вартісну оцінку кожного з них та вибір оптимального.

Фінансові рішення оцінюються за рівнем їхньої ефективності. Для цього визначається перелік контрольних показників та розраховується очікуване їх значення.

Виконання рішень передбачає оцінку досягнутих результатів за тим самим переліком контрольних показників та порівняння їх значення з прогнозним. Ве­личина відхилень є індикатором ефективності процесу розробки, вибору та ре­алізації фінансових рішень, а отже, — ефективності фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент має особливий об'єкт управління — фінанси суб'єкта господарювання, тобто його капітал, активи, доходи, видатки, ризи­ки, прибуток, податки, інвестиції, грошові потоки. Для оцінки ефективності господарювання, ефектів та ефективності фінансового менеджменту застосо­вується значна кількість індикаторів — абсолютних та відносних показників.