Сутність фінансового менеджменту

Л Е К Ц І Я

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

1. Сутність фінансового менеджменту

2. Фінансові рішення, їх розробка, прийняття та реалізація

3. Мета й основні завдання фінансового менеджменту

4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту

5. Принципи і функції фінансового менеджменту, їх характеристика

6. Механізм фінансового менеджменту, його сутність та складові

Сутність фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент як самостійний напрям наукових досліджень і вид управлінської діяльності сформувався внаслідок розвитку підприєм­ництва, трансформацією власності з приватної в корпоративну, розмежу­вання власності та управління, бурхливого розвитку фінансового ринку. вдосконалення фінансових технологій, зростаючих ризиками фінансових потрясінь.

Фінансовий менеджмент є одним із видів функціонального менеджменту і тісно пов'язаний із загальним та іншими видами функціонального менедж­менту. Об'єктом фінансового менеджменту є фінансово-господарська діяль­ність суб'єктів господарювання.

Сучасна фінансова термінологія для позначення управління фінансами на мікрорівні використовує поняття:

- фінансове адміністрування;

- фінансовий менеджмент;

- фінансовий інжиніринг;

- корпоративне управління.

Наведений перелік, однак, не вичерпує всього розмаїття понять. Напри­клад, вживається термін «управління фінансовою діяльністю підприємств», що акцентує увагу на управлінні лише одним із видів його діяльності та лише одним суб'єктом господарювання.

Фінансове адміністрування ґрунтується на ієрархії, виконавській дисцип­ліні, дотриманні законів, інструкцій, положень.

Фінансовий менеджмент, як і підприємництво, ґрунтується на принципах свободи економічного вибору:

- вибір здійснюють люди;

- завжди є багатоваріантність вибору управлінських рішень, проектів (суб­ститутів);

- будь-який варіант рішення, кожен проект оцінюється з позиції раціо­нального мислення за найкращим співвідношенням витрати/вигоди (доходи);

- вибір здійснюється в умовах невизначеності, а отже, є ризиковим, тому кожен варіант рішення, проект оцінюється з позиції оптимальності за співвід­ношенням ризик/доходи;

- персональна відповідальність за вибір;

- контроль виконання рішення, реалізації проекту.

Фінансовий інжиніринг на відміну від фінансового менеджменту, який ґрунтується на визначених методиках, передбачає розробку інноваційних фі­нансових рішень та технологій.

У корпоративному управлінні поєднуються загальний та стратегічний ме­неджмент, менеджмент персоналу, фінансовий менеджмент, організаційний менеджмент, право, конфліктологія, корпоративна культура.

Важливою відмінністю вищезгаданих понять є мета, комплекс завдань, під­ходів та критеріїв оцінки ефективності управління.

Фінансовий менеджмент є складним комплексним поняттям, що включає такі його аспекти:

- філософію;

- мистецтво;

- науку;

- практику;

- вид підприємницької діяльності;

- організаційну форму (орган управління фінансами).

Філософія фінансового менеджменту ґрунтується на філософії людини, фі­лософії господарювання, філософії держави та права, філософії бізнесу і управ­ління теоріями управлінських рішень; є мистецтвом розроблення, відбору та реалізації фінансових рішень із врахуванням дії всіх можливих чинників, впливу внутрішнього та зовнішнього середовищ, прогнозування можливих за­гроз та ризиків, оцінки їх рівня та характеру впливу на фінансову безпеку біз­несу, суб'єкта господарювання, співвласників з метою досягнення визначених цілей та реалізації завдань.

Мистецтво як вид творчої діяльності ставить кваліфікаційні вимоги до фі­нансових менеджерів, зокрема вимагає вміння мислити творчо, креативно, стратегічно та просторово, мати здібності організатора, психолога, педагога, володіти професійними знаннями та навичками, мати високий рівень право­вих знань, культури управління, вміння працювати в команді.

Фінансовий менеджмент є наукою. Імена багатьох авторів наукових розро­бок назавжди закарбовані у світовій фінансовій науці в назвах моделей, формул, методик, підходів. Історія розвитку науки фінансового менеджменту, яка ледь перевищує 100 років, була відповіддю на вимогу часу: від наукового по­шуку можливих варіантів антикризового фінансового управління, теорії порт­феля – до застосування математичних моделей та комп'ютерних технологій.

Теоретичною основою фінансового менеджменту прийнято вважати корпо­ративні фінанси. Фінансовий менеджмент є логічним продовженням корпора­тивних фінансів, мистецтвом підготовки відбору, оптимізації, прийняття та реалізації управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності корпорацій.

Однак розвиток суб'єктів господарювання різних організаційно-правових типів та форм власності вимагав запровадження нових підходів до управління їхніми фінансами з метою забезпечення його ефективності. Тому фінансовий менеджмент сьогодні адаптований до суб'єктів господарювання у різних сфе­рах, галузях, відомствах, малого, середнього та великого бізнесу, від приват­них фірм до суб'єктів господарювання, заснованих на корпоративній, держав­но-корпоративній та комунально-корпоративній власності.

Фінансовий менеджмент розглядають також як вид підприємницької діяль­ності, що передбачає надання корпорацією платних фінансових управлінсь­ких послуг суб'єкта малого бізнесу, які не в змозі утримувати великий штат фінансових менеджерів, зокрема фінансових аналітиків, експертів та ін.

Фінансовий менеджмент є одночасно й організаційною формою, тобто орга­ном управління. Від злагодженої роботи команди фінансових менеджерів за­лежить процес реалізації фінансової стратегії та політики суб'єкта господарю­вання, досягнення визначених цілей та розв'язання окреслених завдань. Чіткий розподіл обов'язків, організація роботи фінансової служби, формуван­ня інформаційної бази та своєчасне реагування на відхилення фактичних ре­зультатів від запланованих, недопущення зниження індикаторів фінансової безпеки, фінансового стану суб'єкта господарювання — це неповний перелік видів діяльності фінансової команди.

Отже, фінансовий менеджмент — система підходів, принципів та методів розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.