Методичні рекомендації до практичного заняття. Фінансово-господарська діяльність підприємства і її результати висвітлюються в економічних показниках.
Фінансово-господарська діяльність підприємства і її результати висвітлюються в економічних показниках. Економічний показник – це кількісна і якісна характеристика явища або процесу. Кількісні показники відображують розміри аналізованих показників і зміни в них (обсяг реалізації та ін.); якісні показники – істотні особливості і властивості окремих об’єктів, сторін і в цілому результатів фінансово-господарської діяльності підприємства (прибуток, собівартість та ін.). Загальні показники характерні для всіх галузей економіки, специфічні – використовуються в окремих галузях. Абсолютні показники – це вартісні, натуральні, трудові або умовні вимірники. Відносні – це відношення одного показника до іншого (коефіцієнти, індекси, відсотки й ін.). Первинні показники формуються безпосередньо за даними обліку, планової інформації; похідні – розраховуються на основі первинних; синтетичні (інтегральні) – дають узагальнену характеристику складених економічних явищ (прибуток, собівартість та ін.). Система показників, яка використовується у фінансовому аналізі характеризує: - джерела формування капіталу; - склад загального, основного та оборотного капіталу; - ефективність використання капіталу; - ліквідність та платоспроможність; - рух грошових потоків; - фінансову стабільність; - фактори формування і зміни фінансового стану підприємства: прибуток, реалізацію, собівартість та ін.; - індикатори (симптоми) нестабільності фінансового стану – збитки, прострочені позички і позики, дебіторська і кредиторська заборгованості, векселі та ін. Фінансовий стан підприємства характеризується величиною, складом і структурою активів, власного капіталу і зобов’язань, відповідні співвідношення яких обумовлюють фінансову стійкість, платоспроможність та ефективність використання економічного потенціалу підприємства. Під час аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності на практиці застосовуються спеціальні методи фінансового аналізу: - горизонтальний (динамічний) аналіз – це порівняння показників бухгалтерської звітності з показниками попередніх тимчасових періодів; - вертикальний (структурний) аналіз – визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів у підсумковому показнику; - трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попередніми періодами та визначення тренду, тобто основної динаміки показника, позбавленої від випадкових впливів та індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренду формують можливі значення показників у майбутньому, а отже, здійснюється перспективне прогнозування; - аналіз відносних показників (фінансових коефіцієнтів) – обчислення різних відносних показників, що засновані на існуванні співвідношення між окремими статтями звітності і мають визначений економічний зміст. аналіз полягає в порівнянні розрахункових відносних показників зі середньо галузевими, стандартними, нормативними величинами; - порівняльний (просторовий) аналіз – це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, цехів і т.д., так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів і т.д.; - факторний аналіз – аналіз впливу окремих чинників на результативний показник за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження. Найбільш повну і глибоку інформацію про фінансовий стан підприємства і його динаміку можна одержати за допомогою побудови на основі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу (табл. 3.1.), який дає можливість спростити роботу з проведенням горизонтального і вертикального аналізу. Таблиця 3.1 Аналіз динаміки та структури майна підприємства та джерел його формування
Продовження таблиці 3.1
Примітки: п.з.п. – початок звітного періоду; к.з.п. – кінець звітного періоду, Б - баланс. Порівняльний аналітичний баланс складають таким чином. У графі 1 Показують статті і розділи активу і пасиву балансу підприємства. Залежно від рівня деталізації показники таблиць можуть бути представлені окремими статтями або підсумками розділів активу і пасиву. У графах 2 і 3 відображують абсолютні величини статей активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду. У графах 4 і 5 відображують питому вагу величин статей до підсумку балансу на початок і кінець періоду, тобто включають дані вертикального аналізу. У графі 6 показують зміни абсолютних величин статей за звітний період. У графі 7 наводять зміни питомої ваги величин статей за звітний період. У графі 8 показують зміни абсолютних величин статей у відсотках до величин на початок періоду. У графі 9 відображують зміни абсолютних величин статей у відсотках до зміни підсумку балансу (підсумок гр.6). Порівняльний аналітичний баланс цінний тим, що він зводить і систематизує розрахунки, які аналітик проводить при ознайомлені з балансом. Усі показники порівняльного аналітичного балансу можна розділити на три групи: - показники структури балансу (гр. 7); - показники динаміки балансу (гр. 8); - показники структурної динаміки балансу (гр. 9). Найважливішими для осмислення загальної картини зміни фінансового стану є показники, представлені в гр.9. Порівнюючи структурні зміни в активі і пасиві, можна визначити, через які джерела в основному були надходження нових засобів і в які активи ці нові засоби вкладені в минулому.
|