Значення, завдання і відбір інформації для аналізу
Функціонування підприємства, незалежно від виду його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити достатній прибуток.
Прибуток - це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим чинником стимулювання виробничої і підприємницької діяльності підприємства та створює фінансову основу для її розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу. Податок на прибуток стає також головним джерелом формування надходжень бюджету (державного, місцевого). За рахунок прибутку погашають боргові зобов'язання підприємства перед банком та інвесторами. Отже, прибуток є найважливішим узагальненим показником у системі оцінювальних показників ефективності виробничої, комерційної і фінансової діяльності підприємства. Сума прибутку, яку одержує підприємство, обумовлена обсягом реалізації продукції, її якістю і конкурентоздатністю на внутрішньому і зовнішньому ринках, асортиментом, рівнем витрат та інфляційних процесів, що неминуче супроводжують становлення ринкових відносин.
Система показників фінансових результатів містить у собі не лише абсолютні, а й відносні показники ефективності господарювання. До них належать показники рентабельності. Розраховують й аналізують загальну рентабельність роботи підприємства, рентабельність продукції і ряд інших показників. Чим вищий рівень рентабельності, тим вища ефективність господарювань підприємств як самостійних товаровиробників.
Звідси головними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є:
- оцінювання динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності):
- визначення спрямованості і розміру впливу окремих чинників на суму прибутку та рівень рентабельності;
- виявлення й оцінювання можливих резервів зростання прибутку і рентабельності;
- аналіз порогу прибутку.
Узагальнена інформація для аналізу фінансових результатів подана у формі 2 для річної і квартальної бухгалтерської звітності "Звіт про фінансові результати", у формі 1 для річної і періодичної бухгалтерської звітності "Бухгалтерський баланс", у формі 5 для річної і квартальної бухгалтерської звітності "Примітка до балансу."
Загальна оцінка динаміки і показників прибутку
Методологічною основою аналізу фінансових результатів в умовах ринкових відносин є прийнята для всіх підприємств, незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, модель їхнього формування і використання.
Розпочинаючи аналіз фінансових результатів, варто розрізнити прибуток (збиток) звітного періоду, прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування і чистий прибуток підприємства. Прибуток (збиток) звітного періоду - це алгебраїчна сума отриманих результатів від основної діяльності плюс фінансові й інші доходи (прибутки) і мінус фінансові та інші витрати (збитки). Насамперед аналізують динаміку показників прибутку. Інформація, що утримується у звітній формі 2, дає змогу проаналізувати фінансові результати, отримані від усіх видів діяльності підприємства, визначити структуру прибутку.
Дані для оцінювання динаміки прибутку і її складових наведені в умовному прикладі табл. 65.
Таблиця 65 Динаміка показників прибутку
Горизонтальний аналіз абсолютних показників, наведених у табл. 65, показує, що підприємство у звітному році досягло високих фінансових результатів у господарській діяльності порівняно з фактичними даними минулого року. Понад прогноз було отримано 2670 тис. грн. прибутку, що становило 35,6% від його прогнозної величини (2670: 7500 х 100). Порівняно з минулим роком приріст прибутку становив 320 тис. грн., або
8,8% (320: 9350х100).
Аналіз структури прибутку звітного року (вертикальний аналіз) дає змогу визначити, що головну частину його становить чистий дохід від реалізації товарів, робіт, послуг: 90,17% у звітному (9170: 10170 х 100) і 91,3% у минулому році (8540: 9350 х 100). Незважаючи на зниження суми прибутку від головної діяльності, порівняно з минулим роком на 1,13 пункту (90,17 - 91,3), її приріст в абсолютній сумі становив 630 тис. грн., або 7,4%, а порівняно з прогнозом - 1920 тис. грн., або 26,5%. Позитивний результат, отриманий від фінансової діяльності, дав змогу підприємству збільшити суму прибутку в звітному році порівняно з прогнозом на 620 тис. грн., що становить 8,3% (620: 7500 х 100), і порівняно з минулим роком на 110 тис. грн., або на 1,2% (110: 9350 х 100).
Фінансовий результат, отриманий від позареалізаційної діяльності, дав змогу збільшити прибуток звітного року порівняно з прогнозом на 360 тис. грн. (510 - 150), або на 4,8% (360: 7500 х 100).
Порівняно з минулим роком у результаті позареалізаційних операцій прибуток звітного року зменшився на 70 тис. грн. (- 120 - [- 50]), або на 0,7% (70: 9350 х 100).
Аналіз структурної динаміки, що складається з прибутку звітного року, показав, що із загальної суми надпланового приросту прибутку в сумі 2670 тис. грн. було отримано 1920 тис. грн., або 71,9%, за рахунок приросту виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто від основної діяльності.
Чинниковий аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг)
Попередній структурний аналіз прибутку звітного періоду показав, що основне джерело його формування на даному підприємстві - прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг). Він є кінцевим результатом діяльності підприємства не лише у сфері виробництва, а й у сфері обігу. Формалізований розрахунок прибутку від реалізації продукції (Р) можна подати у такому вигляді:
PQ=QP −S−K−У,
де QP - виручка (нетто) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); (за мінусом ПДВ, акцизів й аналогічних обов'язкових платежів);
S - собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
К - комерційні витрати;
У— управлінські витрати.
Найважливішими умовами зростання прибутку від реалізації продукції є збільшення обсягу випуску продукції, забезпечення ритмічності виробництва і відвантаження продукції, зниження її собівартості, підвищення її якості та конкурентоздатності, оптимізація запасів готової продукції на складах, своєчасна оплата покупцями замовленої ними продукції, застосування прогресивних форм розрахунків за продукцію (факторинг).
Фактично отриманий у звітному періоді в процесі реалізації прибуток може відрізнятися від прибутку за минулий період або прогнозного у зв'язку з впливом ряду зовнішніх і внутрішніх чинників. Тому при аналізі важливо дати не лише загальну оцінку динаміки і виконання прогнозу прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а й всебічно вивчити чинники, що на нього впливають, визначити ступінь впливу кожного з них. Для ознайомлення з основними показниками, які характеризують динаміку і виконання прогнозу з реалізації продукції (робіт, послуг) і прибутку, потрібно звернутися до даних бізнес-плану і форми 2 (див. табл. 66).
Порівняння підсумків зміни обсягу реалізації продукції, обчисленої в гуртових цінах і за повною собівартістю, з даними минулого року показує, що при зниженні обсягу реалізації продукції в гуртових цінах на 6,25% (54190: 57800 х 100 - 100) собівартість продукції знизилася на 8,61% (45020: 49260 х 100 - 100).
Це привело до збільшення суми прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) порівняно з минулим роком на 630 тис. грн. (9170 - 8540), або на 7,38%.
На зміну суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) порівняно з минулим роком і прогнозом можуть вплинути також зміна обсягу і структури реалізованої продукції, її повної собівартості та гуртових цін.
Таблиця 66 Динаміка реалізації продукції і прибутку
Між зміною обсягу реалізованої продукції і розміром отриманого прибутку існує пряма пропорційна залежність при реалізації рентабельної продукції та обернена залежність - при реалізації збиткової. Збільшення обсягу рентабельної продукції веде до збільшення маси прибутку. Вплив зміни обсягу реалізації продукції на суму прибутку можна визначити за такою формулою:
∆Р1 = Р0К1,2 − Р0 або ∆Р1 = Р0 (К1,2 −1),
де Р1 - приріст (зменшення) прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації; Ро - прибуток базового періоду (року, кварталу) або за прогнозом; К1,2 - коефіцієнт зміни обсягу реалізації продукції.
Цей показник можна визначати, враховуючи обсяг реалізації продукції у порівняльних гуртових цінах, за формулою:
де QP1,0 - фактичний обсяг реалізації продукції за звітний рік (період) в цінах базового року (періоду);
QP0 - обсяг реалізації продукції базового року (періоду).
Його можна також визначати, враховуючи обсяг реалізації продукції в оцінці за повною собівартістю, за формулою:
К 2 =S1
де S1,0 - собівартість фактично реалізованої продукції за звітний рік (період) у цінах і тарифах базового періоду;
S0 — собівартість реалізованої продукції базового року (періоду). У нашому прикладі коефіцієнт зміни обсягу реалізації продукції в гуртових цінах порівняно з минулим роком становив:
K1 =5370 ÷ 57800 = 0,9299,
а в оцінці за собівартістю:
K2 = 45320 ÷ 49260 = 0,9200.
Вплив зміни обсягу реалізації на суму прибутку при оцінці реалізації продукції в гуртових цінах становитиме:
P1 = P0K1 −P0= 8540 × 0,9299 − 8540 = −600(тис.грн.), а при оцінці реалізації продукції за собівартістю:
rP1 = P0K2 −P0= 8540 × 0,9200 − 8540 = −680(тис.грн.).
Таким чином, за рахунок зниження обсягу реалізації у звітному році порівняно з минулим роком у гуртових цінах на 0,0701 і в оцінці за собівартістю на 0,08 пункту прибуток від реалізації продукції знизився відповідно на 600 і 680 тис. грн.
На прибуток від реалізації продукції впливають зміни в структурі й асортименті реалізованої продукції. Це відбувається тому, що рентабельність різних виробів неоднакова. При збільшенні у складі реалізованої продукції частки виробів з рентабельністю вищою за середню по підприємству сума прибутку зростає, і навпаки. Вплив на прибуток зміни порівняно з минулим роком асортименту та структури реалізованої продукції можна визначити за формулою:
де DP2 - приріст прибутку у результаті зміни структури асортименту продукції;
Р1,0 - прибуток, отриманий від фактично реалізованої продукції, у цінах і за собівартістю базового року (періоду).
Значення цього показника в нашому прикладі при оцінюванні обсягу реалізації в гуртових цінах становитиме:
DP2 = 8430 − 8540 × 0,9299 = +490(тис.грн.),
а при оцінці за собівартістю:
DP2 = 8430 − 8540 × 0,9200 = +570(тис.грн).
Отже, завдяки збільшенню частки більш рентабельної продукції у загальному обсязі реалізації приріст прибутку становив 490 або 570 тис. грн.
Істотний вплив на суму прибутку може мати зміна собівартості реалізованої продукції. Між рівнем собівартості і прибутком спостерігається обернена залежність: зниження собівартості продукції за інших рівних умов веде до збільшення суми прибутку, і навпаки. Це пов'язано з тим, що суму прибутку визначають як різницю між вартістю реалізованої продукції в гуртових цінах (без ПДВ і акцизу) і її собівартістю.
Вплив зміни собівартості продукції на суму прибутку визначають шляхом порівняння фактичної собівартості реалізованої продукції з базовою собівартістю реалізованої продукції за формулою:
де DP3 - вплив на прибуток зміни собівартості реалізованої продукції;
S1 — фактична собівартість реалізованої продукції звітного року (періоду);
S1,0 — те саме.
У нашому прикладі фактична собівартість реалізованої у звітному році (періоді) продукції становить 45020 тис. грн., а базова - 45320 тис. грн., тобто отримана економія у сумі 300 тис. грн.:
rP3 = 45020 − 45320 = −300(тис.грн.).
Отже, прибуток збільшився на 300 тис. грн.
Величина прибутку перебуває у прямій залежності від зміни гуртових цін на продукцію, оскільки є різницею між вартістю реалізованої продукції в гуртових цінах (без ПДВ і акцизу) і її повною вартістю.
Вплив на прибуток зміни оптових цін визначають шляхом порівняння вартості реалізованої у звітному році продукції (робіт, послуг) у реальних цінах з вартістю реалізованої у звітному році продукції в гуртових цінах і тарифах базового року, тобто за формулою:
rP4=Q!-Qlo,
де гP4 - вплив на прибуток зміни гуртових цін і тарифів;
QP1 - фактичний обсяг реалізації за звітний рік (період) у реальних у звітному році цінах; QP1,0 - те саме.
У нашому прикладі у результаті зміни цін і тарифів прибуток збільшився на 440 тис. грн.:
P4 = 54190 − 53750 = +440(тис.грн.).
Розрахунки впливу чинників на зміну прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) проти рівня попереднього року можна узагальнити у табл. 67.
Таблиця 67 Узагальнення результатів чинникового аналізу прибутку
Фактичний приріст прибутку порівняно з минулим роком становив 630 тис. грн. Він утворився завдяки зниженню собівартості реалізованої продукції (300 тис. грн.), підвищенню гуртових (відпускних) цін (440 тис. грн.) і змінам у структурі продукції (490 тис. грн. або 570 тис. грн.) при одночасному зменшенні прибутку за рахунок зниження обсягу реалізації (600 тис. грн. або 680 тис. грн.).
Якщо на підприємстві показники обсягу реалізації продукції звітного року не перераховували за собівартістю і гуртовими цінами базового року, то чинниковий аналіз прибутку від реалізації продукції можна провести наступним чином.
1. Вплив зміни обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) визначають за формулою:
Унаслідок змін у структурі реалізованої продукції (робіт, послуг) прибуток збільшився на 201,6 тис. грн.
2. Вплив зміни рівня витрат на 1 грн. реалізованої продукції (робіт, послуг) на прибуток визначають за формулою:
Перевірка:
-735,1 - 1 -201,6+ 1163,5 = + 630; 9170-8540 = + 630.
Аналіз чинників утворення надпланового прибутку від реалізації продукції у розмірі 1920 тис. грн. (9170 - 7250) показує, що:
а) за рахунок приросту обсягу реалізації продукції в оцінці за повною собівартістю порівняно з прогнозом на 7,6% (45020 х 41830 х 100 - 100) прибуток збільшився на 551 тис. грн.:
7250 х 7,6:100 = 551 (тис. грн.);
б) під впливом зміни структури й асортименту реалізованої продукції прибуток збільшився на 203 тис. грн.:
7250 х (54190: 49080 - 45020: 41830) = 7250 х (1,104 - 1,076) = 7250 х 0,028 = + 203 (тис. грн.);
в) внаслідок зниження рівня витрат на 1 грн. реалізованої продукції прибуток збільшився на 1166 тис. грн.:
54190 х (45020: 54190-41830: 49080) = -1166 (тис. грн.).
Перевірка: 551,0 +203,0 + 1166,0 = 1920 (тис. грн.).
У роботі розглянули методи функціонального детермінованого аналізу прибутку, що базується на розкладанні аналізованого показника на складові елементи, але при цьому не враховували складні зв'язки, які виникають між прибутком та іншими вартісними якісними показниками: продуктивністю праці, фондовіддачею, матеріаломісткістю, якістю продукції тощо.
Аналіз системи складних взаємозв'язків між показниками передбачає застосування методів стохастичного аналізу, до яких належать кореляційний і регресивний багаточинникові аналізи.
Точності розрахунків ступеня впливу чинників на результативний показник і одночасно вищої статистичної надійності досягаються шляхом зведення безлічі вихідних економічних показників до кількох узагальнювальних характеристик, тобто до комплексних чинників (головних компонентів). На основі цих чинників будують регресивне рівняння:
де Yi - результативний показник (прибуток);
щ - ваговий коефіцієнт при головному компоненті;
Fi — узагальню вальні чинник (головний компонент).
Виділені у процесі статистичної обробки початкових даних головні компоненти характеризують не просто чинники, а закономірності формування прибутку. Так, якщо в регресивному рівнянні Х5 є показником продуктивності праці, то у регресивному рівнянні, побудованому на головних компонентах, комплексний чинник F1 включає в себе: Х5 - продуктивність праці, Х6 – чисельність робітників і Х7 - коефіцієнт змінності. Цей комплексний чинник F1 має нове змістове навантаження і може бути виражений як "рівень використання живої праці". Відповідно, F2, що включає фондовіддачу й оборотність обігових коштів, характеризує використання основних та оборотних виробничих фондів, а F3, що включає матеріаломісткість і суму матеріальних витрат, характеризує рівень використання матеріальних ресурсів.
Вільний член рівняння, побудованого на головних компонентах, характеризує середнє значення прибутку в сукупності, яке аналізують. У результаті розв'язання рівняння регресії, побудованого на головних компонентах, можна визначити величину компонента прибутку тільки завдяки виділенню головних компонентів. Наявність у рівнянні середнього значення прибутку дає змогу провести порівняльний аналіз роботи підприємства за кілька років, встановити динаміку його рентабельності.
Методика регресивного аналізу прибутку й інших вартісних показників потребує достатньої репрезентативності даних. Для цього необхідно використати дані за кілька років.
При використанні методів стохастичного аналізу складних взаємозв'язків рівняння регресії щодо прибутку набуває вигляду лінійного рівняння. Зв'язок чинників з прибутком можна подати у вигляді рівняння виду Y = a + bx. Розв'язання рівняння за кожним чинником, що впливає на прибуток, дає багаточинникову кореляційну модель аналізу прибутку:
Після визначення параметрів рівняння можна охарактеризувати ступінь залежності показника прибутку від усіх включених у модель чинників. Як чинники, що впливають на прибуток, можна взяти до уваги такі показники: витрати на гривню продукції, продуктивність праці, фондовіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт змінності, питома вага сертифікованої, нової або модернізованої продукції, оборотність обігових або сукупних активів, чисельність працюючих, сума матеріальних витрат, вартість основних фондів. Регресивний метод дає змогу виявити такі чинники формування прибутку, які не можна визначити на основі даних форми 2. Тому його застосування значно розширює і поглиблює можливості вивчення прибутку.
III. Підсумок уроку
Учитель підбиває підсумки уроку: дає оцінку роботи учнів на уроці, найбільш активним учням виставляє оцінки, дає характеристику позитивним і негативним моментам на уроці.
v Якою була тема уроку?
v Яка мета стояла перед тобою на уроці?
v На які знання, набуті тобою із цього предмета, ти спирався на уроці?
v На які знання з інших предметів ти спирався на уроці?
v Які нові знання, ідеї, правила ти засвоїв на уроці?
v Які думки, відчуття викликав у тебе цей урок?
IV. Домашнє завдання
Опрацювати конспект.
Частина 3 Фінансово-економічний аналіз
Тема 9. Аналіз фінансових результатів і рентабельності.
Урок 40. Аналіз доходності різних підприємств. 1 год.
Мета уроку:
· дидактична: узагальнити знання учнів про Значення, завдання та інформація для проведення аналізу; досягти усвідомленого засвоєння учнями завдання аналізу доходності різних підприємств в економічному аналізі;
· розвивальна: розвивати пізнавальну активність учнів, уміння аналізувати й застосовувати знання;
· навчальна: навчитися використовувати придбані навички і знання завдяки економічному аналізу;
· виховна: формування культури праці, охайності, любові до обраної професії.
Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу.
Форма роботи:лекція з використанням творчих завдань.
Метод уроку:практичне заняття.
Матеріально-технічне забезпечення уроку:
1. Таблиці.
2. Плакати.
3. Калькулятори.
