Сталометричний метод (метод Траубе)

 

Сила яка діє на краплю в момент відриву її від капіляра дорівнює:

F=s×l, де (2.12)

l – периметр по якому відбувається відрив краплі.

Але визначити периметр відриву краплі практично не можливо, тому для використання цього методу використовують наступні перетворення:

 

(2.13)

, де (2.14)

r_o, r_x - густина рідини з відомим і невідомим поверхневим натягом;

V_o, V_x - об’єм рідини з відомим і невідомим поверхневим натягом;

g - прискорення сили тяжіння.

n_o, n_x - кількість крапель, що витікають з капіляру рідини з відомим і невідомим поверхневим натягом.

Для практичного використання цього методу використовують дві рідини: з відомим і невідомим поверхневим натягом. Однаковий об’єм рідин заливають в капіляри з однаковим радіусом і вимірюють кількість крапель, що витікають з капіляру рідини з відомим і невідомим поверхневим натягом і далі за наведеним вище рівнянням розраховують значення поверхневого натягу.

 

Приклад 2.3

За допомогою сталагмометра Траубе отримані наступні результати: середнє число краплин води 54,7. Середнє число краплин досліджуваного розчину дорівнює 88,2. Температура досліду 17,5^оС. Густина розчину 1131 кг/м³, а поверхневий натяг води при даній температурі 72,38 мН/м, густина води 998,5 кг/м³. На основі цих даних обчисліть поверхневий натяг розчину.

s = 72,38∙10^-3∙1131∙54,7/(998,5∙88,2) = 50,9 мН/м