Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища.
ІІ. За будовою частинок дисперсної фази: Корпускулярні (рис.2,а) – системи, всі три виміри частинок дисперсної фази яких знаходяться в межах від 1·10-9 до 1·10-5 м. Фібрілярні або волокнисті (рис.2,б)- системи, два виміри частинок дисперсної фази яких знаходяться в межах від 1·10-9 до 1·10-5 м. Ламінарні або плівкові (рис.2,в) – системи, в яких тільки один вимір частинок дисперсної фази яких знаходяться в межах від 1·10-9 до 1·10-5 м.
Рис. 2. Типові форми частинок дисперсної фази.
ІІІ. За кінетичними властивостями дисперсної фази: Вільнодисперсні – це системи в яких частинки дисперсної фази вільно і безперервно рухаються. Зв’язанодисперсні - системи в яких частинки дисперсної фази утворюють просторову сітку яка обмежує їх можливості вільно рухатися. IV. Дисперсні системи поділяються на монодисперсні – системи в яких частинки ДФ мають однакові розміри, та полідисперсні – системи в яких частинки ДФ мають різні розміри.
Рис. 3. Монодисперсна (а) та полідисперсна (б) системи.
Контрольні питання:
Що вивчає колоїдна хімія? Які ознаки її об’єктів? Які основні відмінності між істинними та колоїдними розчинами? Обґрунтуйте особливості стану речовини на межі поділу фаз. Об’єкти якого розміру вивчає колоїдна хімія? Відповідь аргументуйте. Наведіть приклади корпускулярних, фібрилярних та ламінарних колоїдних систем. Як класифікують дисперсні системи за агрегатним станом? Дайте визначення понять “дисперсна фаза”, дисперсійне середовище”. Які системи називають “вільнодисперсними”, а які “зв’язанодисперсними”? Що розуміють під термінами “монодисперсна система”, “полідисперсна система”? В якому агрегатному стані знаходиться одна молекула?
|
