Студопедия — П. 7.2 Державне регулювання відносин в агропромисловому комплексі України
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

П. 7.2 Державне регулювання відносин в агропромисловому комплексі України






Аграрно-промисловий комплекс (АПК) країни - це сукупність галузей, пов'язаних із виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою, реалізацією та обслуговуванням самого сільського господарства.

Агропромислова інтеграція - це органічне поєднання сільського господарства і галузей промисловості, транспорту, торгівлі тощо, які обслуговують сільське господарство, постачають ресурси і доводять його продукцію до споживача.

Агропромислова інтеграція розвивається вертикально та горизонтально.

Вертикальна інтеграція означає міжгалузеве кооперування підприємств і виробництв різних галузей, технологічно й організаційно пов'язаних між собою. Вона забезпечує єдність і безперервність виробничого і технологічного процесів, тобто оптимальне проходження товарної маси від виробництва сировини до випуску і доставки споживачу готової продукції, а також зумовлює зниження витрат, підвищення ефективності виробництва і якості продукції.

Горизонтальна інтеграція - це система взаємозв'язків між підприємствами однієї галузі. Вона забезпечує поглиблення спеціалізації окремих ланок єдиного технологічного процесу, зниження затрат виробництва. Ця форма інтеграції найпоширеніша в сільському господарстві у сфері основного виробництва у вигляді спеціалізованих господарств, мікрогосподарських підприємств тощо.

У результаті розвитку агропромислової інтеграції, об'єднання і злиття порівняно самостійних ланок з виробництва і переробки сільськогосподарської сировини, доставки її до споживача формується агропромисловий комплекс (АПК). В АПК розрізняють п’ять сфер діяльності:

1. виробництво засобів виробництва для всіх інших галузей, пов'язаних із сільським господарством (тракторне машинобудування, виробництво сільгоспмашин, устаткування для тваринництва, легкої і харчової промисловості тощо);

2. сільське господарство: рослинництво і тваринництво;

3. переробка сільськогосподарської сировини (харчова, м'ясо-молочна, легка промисловість тощо);

4. виробнича інфраструктура (транспорт, зв'язок);

5. соціальна інфраструктура.

В Україні криза АПК під час переходу до ринку виявилась глибшою, а вихід з неї буде тривалішим порівняно з іншими галузями національної економіки. Особливості сучасного стану АПК України:

- накопичення та загострення суперечностей економічного і політичного характеру;

- масова збитковість сільськогосподарських підприємств;

- повільні темпи реформування аграрного сектору економіки;

- збереження тенденції до звуженого відтворення.

Сприяти розвитку АПК в Україні покликане прийняття Верховною Радою цілого пакета законодавчих документів та нормативних актів: закони «Про підприємство», «Про підприємництво», «Про пріоритетність розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України», «Про селянське (фермерське) господарство», «Земельний кодекс України» (від 25.10.2001), «Про сільськогосподарську кооперацію» тощо.

Виділяють три головні етапи аграрної політики:

перший етапстабілізаційний. Його призначення - призупинити спад виробництва в галузі. Орієнтовна тривалість - найближчі два -три роки. Для цього доведеться мобілізувати внутрішні і зовнішні інвестиції, задіяти стимули високопродуктивної праці, розвивати підприємництво в АПК;

другий етап - відновлювальний. Його мета - доведення обсягів сільськогосподарського виробництва до рівня кінця 80-х. - початку 90-х років, з поступовим надходженням продукції на світовий ринок;

третій етап - стратегічний. Він передбачає виведення сільського господарства України на рівень найрозвинутіших сільськогосподарських країн, надійне закріплення її місця в світовому розподілі виробництва аграрної продукції та її широкого асортименту.

Масштаби регулювання залежать від рівня економічного і соціального розвитку господарства, збалансованості попиту і пропозиції на аграрних ринках. Державне регулювання агробізнесу в Україні введуть за такими головними напрямами: регулювання цін і фермерських доходів; бюджетне фінансування; кредитування; оподаткування; стабілізація ринку сільськогосподарської продукції; підтримання розвитка фермерства; сприяння в реалізації продукції у межах квот і гарантованих цін, які запроваджують органи державної влади; дотування виробництва окремих видів продукції; підтримання розвитка аграрного підприємництва; провадження антимонопольної політики; забезпечення підготовки кадрів, підтримувати розвиток аграрної науки, соціальної інфраструктури.

Система державного регулювання аграрної сфери в Україні повинна характеризуватися всепроникливим впливом на різні сторони процесу виробництва - сільськогосподарської продукції і високий рівень підтримки внутрішніх товаровиробників. Мета регулювання - стимулювати виробництво, аграрне підприємництво та соціальну підтримку села.

Зміст аграрної політики держави в умовах трансформаційної економіки:

= проведення земельної реформи;

= приватизація об’єктів АПК;

= розвиток нових форм господарювання;

= реалізація абсолютних та порівняльних переваг країни;

= забезпечення умов для становлення сучасних фінансово-економічних, правових та організаційно-інститу цінних відносив в агропромисловій сфері;

= формування ринкового механізму управління АПК;

= соціальний розвиток села;

= інформаційне забезпечення пропаганди реформ.

Незважаючи на проведення земельної та аграрної реформи, результати господарювання підприємницьких сільськогосподарських структур є досить низькими. Головні причини такого стану на підсобних і фермерських господарствах - відсутність прогресивних агротехнологій та засобів праці, передбачених для умов їх використання на малих земельних угіддях у різних кліматичних зонах України, нестача фінансових коштів тощо. Тому для розвитку АПК потрібні як внутрішні, так і зовнішні інвестиції.

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 478. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Стресс-лимитирующие факторы Поскольку в каждом реализующем факторе общего адаптацион­ного синдрома при бесконтрольном его развитии заложена потенци­альная опасность появления патогенных преобразований...

ТЕОРИЯ ЗАЩИТНЫХ МЕХАНИЗМОВ ЛИЧНОСТИ В современной психологической литературе встречаются различные термины, касающиеся феноменов защиты...

Этические проблемы проведения экспериментов на человеке и животных В настоящее время четко определены новые подходы и требования к биомедицинским исследованиям...

Шов первичный, первично отсроченный, вторичный (показания) В зависимости от времени и условий наложения выделяют швы: 1) первичные...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия