Казка з опорою на малюнок.
Спостерігати за утворенням нових слів звірятам дуже сподобалось. Тепер вони знали і могли використовувати у своєму мовленні набагато більше слів, ніж раніше. Якщо їм потрібно було нове слово, вони швиденько бігли до Словотворчої галявини і там утворювали нові слова. А щоб добре розрізняти частинки, вони вирішили дати їм спеціальні назви. Білочка. Я пропоную назвати частинку, яка просто змінює форму слова, а його значення не змінює і стоїть у кінці слова, — закінченням. Зайчик. Я гадаю, що частину без закінчення можна назвати основою слова, тому що вона основна в слові, за нею можна здогадатися про основне значення слова. Лисичка. Друзі, на мою думку, частину в основі слова, яка повторюється в усіх споріднених словах, словах-родичах, можна порівняти з коренем, тому що вона дає життя слову, тому їй дуже підходить назва «корінь». їжачок. А частинки, які приставляються перед коренем і після нього, назвемо префікс і суфікс. Дякуємо вам, звірята, повертайтеся до своїх домівок. А ви, діти, пригадайте, які з частин слова ми вже навчилися визначати. (Закінчення і основу.)
Я у кожній деревинці, Квітці, кущику, травинці. Ну, а на уроці мови Ти мене побачиш в слові. (Корінь.)
|
— Відгадайте загадку, і ви дізнаєтеся, над якою частиною слова ми будемо працювати сьогодні.
