Фінансування діяльності міжнародної компанії та іноземні інвестиції
Фінансування фірми, в залежності від цілей, поділяється на короткострокове і довгострокове [21]. Ціль короткострокового фінансування фірми полягає у поповненні оборотного капіталу, виконанні поточних зобов’язань. Завданнями менеджера у сфері короткострокового капіталу є управління готівкою, управління матеріально-технічними запасами тощо. Ціль середньо- і довготермінового фінансування фірми полягає в отриманні грошових коштів для фінансування довгострокових інвестиційних та інших проектів фірми, формуванні доходного довгострокового портфеля цінних паперів, що призводять до зростання оціночної вартості компанії у майбутньому і зростання акціонерного капіталу. Джерела короткострокового фінансування міжнародної фірми поділяються на 2 основні групи: - внутрішні джерела фінансування; - зовнішні джерела фінансування. Різновидами внутрішнього фінансування є самофінансування і внутрішньофірмові кредити. У загальному випадку внутрішніми джерелами фінансування фірми є нерозподілений прибуток і амортизація, перерозподілені всередині фірми за допомогою внутрішньофірмових міжнародних позик. Зовнішніми джерелами фінансування фірми або її підрозділів є банківське фінансування (національне, іноземне і євровалютне) і отримання коштів за допомогою ринку цінних паперів. Внутрішньофірмове короткострокове фінансування являє собою взаємонадання валютних позик різними підрозділами компанії, а також інвалютних кредитів материнською фірмою своїм дочірнім компаніям і навпаки. Такі позики надаються у вигляді: - прямого міжнародного фірмового кредиту; - компенсаційного внутрішньофірмового кредиту; - паралельного внутрішньофірмового кредиту. Види банківського фінансування: - кредитна лінія; - револьверний кредит; - строкова позичка; - овердрафт. Кредитна лінія - договір між банком і його клієнтами, що включає в себе обіцянку банку надати клієнту певну суму грошей до деякого ліміту протягом певного терміну. Револьверний кредит - поновлювані протягом довгого періоду часу кредитні лінії, юридично формалізовані контрактами. Строкова позика - прямий, незабезпечений кредит на термін не більше 90 днів, зазвичай, оформляється у вигляді простого векселя, підписаного позичальником. Овердрафт - це короткотерміновий кредит, який передбачає дебетовий залишок на рахунку клієнта. Довгострокове фінансування компанії здійснюється у двох основних видах: - від інвесторів (через купівлю акцій і облігацій); - від кредиторів (у формі банківського кредиту або купівлі довгострокових цінних паперів - облігацій) У свою чергу, міжнародне фінансування поділяється на іноземне і євровалютне в залежності від типу взаємовідносин резидент-нерезидент і тієї валюти, яка надається. За джерелами довгострокове фінансування компанії поділяються на внутрішнє і зовнішнє. Внутрішніми джерелами довгострокового фінансування компанії є нетто-грошові потоки (net cash flow), що виникають при здійсненні міжнародних операцій. Основою нетто-грошових потоків є нерозподілений прибуток і накопичена амортизація. Ціллю фінансового менеджменту будь-якої компанії є збільшення вартості капіталу акціонерів. Тому чистий грошовий потік компанії повинен постійно збільшуватись. Самофінансування інвестиційних довгострокових проектів за рахунок власних джерел більш характерне для торгово-промислових фірм, ніж для фінансових інститутів. Це пояснюється високою часткою власного капіталу фірми - близько 50% пасивів. Для фінансових інститутів ця частка вимірюється в межах 10% і, відповідно, більше значення мають зовнішні джерела для фінансування довгострокових вкладень. Зовнішніми джерелами фінансування фірми є банківське фінансування у вигляді банківського кредиту і у формі купівлі банками довгострокових цінних паперів компанії, що не надходять у відкритий продаж, а розміщуються приватним шляхом серед крупних інвесторів, а також залучення коштів за рахунок емісії акцій і облігацій.
|
