ТЕМА 3. АВТОРСЬКЕ ПРАВО. 2 страница

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мета заняття: оволодіти загальними положеннями про інститут індивідуалізації учасників цивільного обігу.

Опорні поняття теми: поняття інституту індивідуалізації учасників цивільного обігу; об’єкти інституту індивідуалізації учасників цивільного обігу; суб’єкти інституту індивідуалізації учасників цивільного обігу; джерела інституту індивідуалізації учасників цивільного обігу.

Теми рефератів:

1. Європейсько-правова охорона права на фірму.

2. Американська правова система охорони торгівельної марки.

3. Міжнародно-правова охорона маркетингових позначень.

4. Історія виникнення правової охорони інституту індивідуалізації учасників цивільного обігу.

Задачі:

1. Позивач компанія ЮТьюб ЛЛС, США, звернувся до суду із позовом про визнання знака «UTUBE» добре відомим в Україні відносно компанії ЮТьюб ЛЛС щодо частини послуг 41 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг станом на 01.08.2007 року, визнання недійсним повністю свідоцтва України № 3 на знак для товарів і послуг та зобов’язання Державного департаменту інтелектуальної власності вчинити у зв’язку з цим певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником знака, який станом на 01.08.2007 року став добре відомим в Україні щодо частини послуг 41 класу МКТП: «розваги і послуги навчально-виховні, а саме: передавання, завантаження, розвантаження, збирання, розсилання, представлення, редагування, відтворення, передавання потоком, перегляд, попередній перегляд, демонстрування, тегування, блокування, спільне використання, обробляння, розповсюджування, публікування, репродукування або інше надавання електронних засобів масової інформації, мультимедійного контенту, відеоданих, фільмів, малюнків, зображень, тексту, фотографій, ігор, контенту, який генерується користувачами, аудіо контенту та інформації за допомогою мереж Інтернет або інших комп’ютерних і комунікаційних мереж». Виходячи з цього, вважає, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 3, зареєстрованим за відповідачем, не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки він є схожим до ступеню сплутування з добре відомим знаком позивача»та може вводити в оману щодо особи, яка надає послугу.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити. Представником відповідача Держслужби інтелектуальної власності в судовому засіданні були надані пояснення на позов, відповідно до яких представник вважає вимогу позивача про визнання знака добре відомим в Україні відносно компанії ЮТьюб ЛЛС, США щодо частини послуг 41 класу МКТП станом на 01.08.2007 року обґрунтованою належними доказами, які містять інформацію щодо доброї відомості знака на території України на вказану дату щодо особи позивача. Однак з огляду на те, що станом на 20.08.2007 року - дату подання заявки № m 2007 13855 на спірний знак відповідачем знак позивача не був визнаний добре відомим в Україні, то на момент подання та розгляду заявки відповідача дії Держслужби є такими, що повністю відповідають чинному законодавству України. Відповідач заперечував проти позову. Як розв’язати спір? Обґрунтуйте прийняте рішення.

Завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте відмінність інституту індивідуалізації учасників цивільного обігу від патентного права.

2. Знайдіть та складіть схему джерел інституту індивідуалізації учасників цивільного обігу

Завдання для перевірки засвоєних знань

1. Об’єктом інститут індивідуалізації учасників цивільного обігу є:

а) винахід;

б) торгівельна марка;

в) комерційна таємниця.

2. Суб’єктом інституту індивідуалізації учасників цивільного обігу є:

а). патентовласник;

б) володілець свідоцтва на торгівельну марку;

в) автор.

3. Інститут індивідуалізації учасників цивільного обігу є частиною:

а) інтелектуальної власності;

б) інформаційного права;

в) адміністративного права.

Нормативний матеріал.

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.. – К.: Парлам. Вид-во, 2006.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV, із змінами і доповненнями / Офіційній вісник Україні, 2003, N 11, ст. 461.

3. Цивільний процесуальний кодекс від 18.04.2004 р. з наступними змінами та доповненнями

4. Господарський процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 р. N 1798-XII з наступними змінами та доповненнями.

5. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. N 2341-III з наступними змінами та доповненнями.

6. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. N 8073-X з наступними змінами та доповненнями.

7. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. (Законом України від 11 липня 2001 р. N 2627-III цей Закон викладено у новій редакції).

8. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. N 3687-XII (Законом України від 01.06.2000 р. N 1771–III Закон викладено в новій редакції).

9. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. N 3688-XII.

10. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. N 3689-XII із змінами і доповненнями.

11. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» 16 червня 1999 р. N 752-XIV із змінами і доповненнями.

12. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. N 2657-XII із змінами і доповненнями, внесеними.

13. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. N 4038–XII.

14. Закон України «Про видавничу справу» N 318/97-ВР, 05.06.1997.

15. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.92. № 2782-ХІІ.

16. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.1993 № 3322-ІІ.

17. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 31. 05.2005. № 25/94–VВР. ВВР, 2005, № 26, ст. 347.

18. Закон України «Про наукову та науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 р. № 51/95–ВР. ВВР 1995, № 9, ст. 56.

19. Указ Президента України «Про Державну службу інтелектуальної власності України» від 8 квітня 2011 року №436/2011.

20. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» від 18 січня 2003 р. № 72 // режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF

21. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» № 5 від 4 червня 2010 року // Вісник Верховного Суду України. – 2010. - № 6 (118)

Література

1. Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність: підручник / В. Д. Базилевич. – К.: Знання, 2006. – 432 с.

2. Бентли Л., Шерман Б. Право интеллектуальной собственности: Авторское право / Пер. с англ. В.Л. Вольфсона. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 535 с.

3. Біла книга. Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України / В. І. Полохало, Г. О. Андрощук; за ред. В. І. Полохало. – К.: Парламентське вид-во, 2008. – 448 с.

4. Бромберг Г.В. Интеллектуальная собственность. Основной курс: Учебное пособие. – М.: «Приор-издат», 2004. – 464 с.

5. Варфоломеева Ю.Н. Интеллектуальная собственность в условиях инновационного развития. – М.: 2006. – 144 с.

6. Гражданское право: учебник. Часть 1. / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – М.: Проспект, 1998. – 632с.

7. Гражданское право: учебник. Часть 2 / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – М.: «ПБОЮЛ Л. В. Рожникова», 2000. – 720c.

8. Денисюк В.А., Андрощук Г.О. Франчайзингові мережі: роль в економіці та правове регулювання // Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони: Зб. наук. статей / За ред. Ю.С.Шемчушенка, Ю.Л.Бошицького. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004 – С. 398-431.

9. Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей / Исследовательский центр частного права. – М.: Статут, 2005. – 416 с.

10. Дроб’язко В. С. Право інтелектуальної власності: навч. посібник / В. С. Дроб’язко, Р. В. Дроб’язко – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

11. Жуков В.И. Правовая охрана объектов научно-технического творчества / В. И. Жуков. Х.: Юридический институт, 1983. – 96 с.

12. Загороднюк А. Н. Міжнародний захист авторського права. – К., 1997. – 152 с.

13. Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки: зб. документів, матеріалів, статей / [за заг. ред. О. Д. Святоцкого]. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 368 с.

14. Интеллектуальная собственность (исключительные права): Учеб. пособие / Н.М. Коршунов [и др.]; под ред. Н.М. Коршунова. – М.: ЭКСМО, 2006. – 573 с.

15. Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики: зб. наук. статей / [за ред. Ю. С. Шемчушенка, Ю. Л. Бошицького]. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 424 с.

16. Охорона інтелектуальної власності в Україні / С. О. Довгий, В. О. Жаров, В. О. Зайчук та ін. – К.: Форум, 2002. – 320 с.

17. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: учебник – 2-е изд., переб. и доп. / А.П. Сергеев – М.: ТК Велби; Изд–во Проспект, 2006. – 752 с.

18. Судариков С.А. Основы авторского права. Монография / С.А.Судариков. – Мн.: Амафлея, 2000. – 512 с.

19. Шишка Р. Б. Проблеми охорони прав суб’єктів інтелектуальної власності в Україні: монографія / Р. Б. Шишка. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 362 с.

ТЕМА 8. ПРАВОВА ОХОРОНА КОМЕРЦІЙНОГО НАЙМЕНУВАННЯ.

Мета заняття: вивчити правову охорону комерційного найменування та оволодіти навичками захисту прав на цей об’єкт.

Опорні поняття теми: поняття та функції комерційного найменування; вимоги до надання правової охорони комерційному найменуванню; обсяг правової охорони комерційного найменування; суб’єкт права на комерційне найменування; момент виникнення прав на комерційне найменування; зміст майнових прав на комерційне найменування; поняття використання комерційного найменування; порушення прав на комерційне найменування та його види.

Теми рефератів:

1. Комерційне найменування фізичних осіб-підприємців.

2.Історія правової охорони комерційного найменування.

3.Міжнародно-правова охорона комерційного найменування.

Задачі:

1. У вересні 2009 року ТОВ «Парк Лейн Ріелті» та Пилипко І. звернулись до суду з позовом до ТОВ «Парк Лейн» та просили суд визнати за ТОВ «Парк Лейн Ріелті» пріоритет на використання назви «Парк Лейн», визнати неправомірним використання ТОВ «Парк Лейн» у своєму найменуванні знаку для товарів та послуг, зобов’язати ТОВ «Парк Лейн» припинити недобросовісну конкуренцію, зобов’язати відповідачів провести загальні збори та затвердити зміну назви товариства, зобов’язати ТОВ «Парк Лейн» змінити своє найменування шляхом подачі необхідного пакету документів до компетентного органу. Позивач, який є керівником одного із засновників ТОВ «Парк Лейн Ріелті», у встановленому законом порядку здійснив реєстрацію свого права власності на товарні знаки, які містять елемент комерційного найменування даного товариства, в тому числі за класом 36 - «операції з нерухомістю». Зокрема, знак для товарів і послуг «Park Lane» посвідчений свідоцтвом №65443 від 15 серпня 2006 року; знак для товарів і послуг «Park Lane» посвідчений свідоцтвом №65482 від 15 серпня 2006 року; знак для товарів і послуг «Парк Лейн Ріелті» посвідчений свідоцтвом №60471 від 15 березня 2006 року, а знак для товарів і послуг «Park Lane» посвідчений свідоцтвом №947528 від 08 листопада 2007 року, виданим на підставі заявки, поданої відповідно до Мадридської угоди. 26 червня 2007 року проведено державну реєстрацію відповідача «Парк Лейн».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що використовуючи у своєму комерційному найменуванні словосполучення «Парк Лейн», відповідач здійснює неправомірне використання вказаних знаків для товарів та послуг без отримання попереднього дозволу позивача як суб’єкта права інтелектуальної власності. Представник відповідача стверджував, що використання в найменуванні відповідача словесного елементу комбінованого знаку для товарів і послуг «Park Lane» (свідоцтво №65443 від 15 серпня 2006 року) не може вважатись порушенням права інтелектуальної власності позивача, оскільки закон передбачає можливість правового захисту саме товарного знаку в цілому, а не його складових елементів, суд вважає помилковими. Так, знак для товарі і послуг за свідоцтвом №65443 є комбінованим та складається зі словесних елементів «Park Lane» і «PL» та зображувального елемента у вигляді замкненого вінця, симетрично розташованого по колу. Як розв’язати спір? Обґрунтуйте прийняте рішення.

Завдання для самостійної роботи

1.Розробить проект заявки на отримання свідоцтва на знак для товару.

2.Складіть схему етапів реєстрації знаку для послуг.

3. Охарактеризуйте відмінність комерційного найменування від торгівельної марки.

Завдання для перевірки засвоєних знань

1. Не можуть отримати правову охорону комерційні найменування, які зображують або іметують:

а) призвіща відомих осіб;

б) державні герби;

в) зареєстровані торгівельні марки інших осіб.

2. Право на комерційне найменування виникає з моменту:

а). державної реєстрації;

б) першого використання цього найменування;

в) повідомлення у пресі.

3.Комерційне найменування юридичної особи вказується в:

а) установчих документах;

б) патенті;

в) свідоцтві на торгівельну марку.

4. Охорона комерційного найменування діє:

а) 20 років;

б) 15 років;

в) безстроково.