Казка про імунітет
Кожен має право на казку за свого життя… Щоночі перед сном малий Василько просив у мами, щоб вона прочитала йому казку. Занадто він їх любив. Його захоплював той дивовижний світ, куди він часто поринав у думках, снах. Ви скажете, що усі діти люблять казки??? Можливо. Але Василькові не вистачало казки у житті. Лікарі сказали батькам, що у їхнього сина нульовий імунітет. Він не ходив до садочка з іншими дітьми, не бавився в різні ігри, не ганяв м’яча у дворі, як сусіди Петрик та Миколка, щоб (не доведи, Боже) не позбивати ніжки чи підхопити нежить. І все через те, що він дуже часто хворів, йому важко було боротися з недугою. Здавалось, такий життєрадісний малий, ще тільки-но починає пізнавати світ, розпочинає жити. Його улюбленою казкою була та, що про героя Невидимку. Його ніколи й ніхто не бачив, проте усі знали, що він є. Сівши на ліжкові поруч з Васильком мама розпочинає свою казку.
- Жив був Чоловік-Невидимка, сильний та мужній, захисник усіх знедолених. Він був борцем проти Зла, що намагалося проникнути у світ. Одному важко боротися, тому він створив цілу армію, яка допомагала йому у цій нелегкій справі. У родині Червоного Мозку народжуються хлопчики
Ось так уся команда разом захищає Землю від чужорідних тіл.
Підготувала студентка 3-го курсу групи мікробіології Стоян Валерія
|
, які ставши дорослими, першими зустрічають збудника, що намагається проникнути на Землю, атакують вторженців і, виявивши чужорідні тіла на вторженцях, передають їх іншим помічникам Невидимки 
. І якщо Злу все-таки вдалось якимось чином проникнути, на землі на нього чекають дикі звірі в лісах 
, у річках та морях - 
розкидають свої сіті. Невидимка завдячує усім, хто йому допомагає, але не пробачає тих, хто хоча б раз зрадив його, тому за наказом
знищують невірних.
