Метод прогнозу оптимальних строків початку польових робіт і сівби ранніх ярих культур у Білорусі і північно-західних районах України

Територія Білорусі та деяких областей Північного Заходу України також відносяться до районів капілярного насичення ґрунту вологою. Для цих районів розроблено метод прогнозу початку польових робіт Л.К. Пятовською [4]. Дослідження Л.К. Пятовської показали, що оптимальні строки початку польових робіт у Білорусі співпадають з моментом просихання ґрунту до м’якопластичного стану. В різні роки відмічається різний характер ходу весняних процесів. Поряд з середніми значеннями факторів, що характеризують весну, відмічаються аномально відмінні значення. Аномальною вважається весна з аномальними строками настання весняних процесів. Поряд з середніми значення факторів, що характеризують весну, відмічаються аномально відмінні значення.

Повторність аномальних весен у Білорусі складає 20 %. Дослідженнями встановлено, що в Білорусі аномальні весни мають деякі характерні особливості. Настання ранньої весни характеризується такими особливостями:

– підвищеним температурним режимом повітря у весняний період, який характеризується ранньою датою початку сніготанення в порівнянні з середньою багаторічною;

– не значною (менше 10 см) висотою снігу на початок танення його або ж повною його відсутністю;

Дати

– не великою (менше 50 см) глибиною промерзання ґрунту на початок танення снігу.

 

 

W, мм

 

Рис.1.5 – Графік для розрахунку часу просихання орного шару ґрунту до м’якопластичного стану. Північно-Західний економічний район. а – суглинкові, б – супіщані ґрунти.

 

 

В той же час, настання пізньої весни обумовлюється іншими особливостями:

– зниженим температурним режимом у весняний період, який характеризується пізньою датою початку танення снігу;

– значною (більше 60 см) глибиною промерзання ґрунту на початок танення снігу;

– значною (більше 15 см) висотою снігу на початок його танення.

Для характеристики аномальної весни досить одного із перелічених показників.

Л.К. Пятовською [4] встановлено, що термін просихання верхнього шару ґрунту залежить від температури повітря. При чому, в різні весни температура повітря визначається за різні відрізки часу. В аномально ранні весни строк просихання ґрунту (у) до м’якопластичного стану розраховується в залежності від температури повітря за березень місяць (t₃) за рівнянням

 

. (1.7)

 

Для нормальних та пізніх весен Л.К Пятовською встановлено залежність між датою просихання верхнього шару ґрунту до м’якопластичного стану (у) від середньої за місяць температури квітня (t₄):

для легких ґрунтів

, (1.8)

 

для важких ґрунтів

. (1.9)

 

Графічно ці залежності представлені на рис. 1.6.

Для розрахунків температура повітря визначається з прогнозу погоди. У випадку ненадійності прогнозу погоди початок польових робіт уточнюється за інерційними факторами. Таким фактором для Білорусі є дата відмерзання ґрунту. Встановлена залежність між датою повного відмерзання орного шару ґрунту (n) та датою просихання його до м’якопластичного стану (у). Вона має вигляд:

для легких ґрунтів

 

, (1.10)

 

для важких ґрунтів

 

. (1.11)

	у		у

х

 

Рис.1.6 – Залежність дати настання (у) першого просихання ґрунту до м’якопластичного стану від середньої температури повітря (х) за квітень (для нормальних та пізніх весен для супіщаних (а) та суглинкових ґрунтів (б).

 

 

Сівба ранніх ярих культур у Білорусі починається пізніше початку польових робіт. Найкращі агрометеорологічні умови для сівби складаються тоді, коли верхній шар ґрунту не тільки достигне м’якопластичного стану а і прогріється до + 5º С. При сівбі ярих культур в оптимальні строки на мінеральних ґрунтах загроза заморозків на рівних полях практично відсутня. Заморозки спостерігаються на півдні Білорусі в 10 роках із 100, на півночі – в 7 роках із 100.

Л.К. Пятовською були встановлені статистичні залежності та розраховані рівняння зв’язку між середньою температурою повітря за квітень (t₄) і датою достигання верхнього шару ґрунту для сівби ранніх ярих культур (у):

для легких ґрунтів

 

, (1.12)

 

для важких ґрунтів

 

. (1.13)

 

В Білорусі і північно-західних областях України зростають площі посіву ярих культур на осушених торф’яниках. Слід зазначити, що високі врожаї ярих культур на торф’яниках спостерігаються тільки при дуже ранніх строках сівби. Складність розрахунку на осушених торф’яниках полягає у тому, що сівба повинна початись рано і закінчитись дуже швидко, поки не розтанула так звана «мерзла підошва», яка забезпечує нормальну роботу сільськогосподарської техніки на полях.

Сучасна технологія вирощування ярих зернових культур на осушених торф’яниках передбачає сумісну головну і передпосівну обробку ґрунту і виконання цих робіт восени. На цих полях навесні при відмерзанні торфу на глибину 10 см необхідно відразу ж починати сівбу і закінчити її найшвидше.

Л.К. Пятовською [4] встановлено залежність, за допомогою якої визначаються оптимальні строки проведення весняної посівної компанії на осушених торф’яниках. Вона має вигляд:

 

, (1.14)

 

де t₃ – середня температура повітря за березень;

у – оптимальний строк сівби на осушених торф’яниках.