М. ЛЕБЕДИНДо невідкладної допомоги та інтенсивної терапії інфекційних хворих входить комплекс заходів,що застосовується при тяжких та невідкладних станах,які спрямовані на попередження чи усунення погрожуючих житло критичних станів,які супроводжуються розладом функції організму. Особливостями невідкладної допомоги інфекційним хворим на ФАПі «Швидкій допомозі», є мала діагностична інформація,а у зв'язку з вкрай тяжким станом-термінові лікувальні заходи в умовах гострого дефіциту часу при суворому дотриманні протиепідемічного режиму.Невідкладна допомога інфекційним хворим повинна бути направлена на нейтралізацію збудника і його токсину (дезінтоксикація) та відновлення порушення функцій організму і подальшому їх підтримку у необхідному для транспортування стані (ФАЛ, «Швидка допомого»).Для уточнення нозологічного діагнозу необхідно одночасно з наданням невідкладної допомоги зібрати матеріал для мікробіологічного дослідження у відповідності з підозрюваним діагнозом (блювотні маси,промивні води,випорожнення,сечу,кров, слиз із зіву тощо). Це особливо важливо у тих випадках,коли невідкладні терапевтичні заходи можуть у майбутньому негативно позначитись на результатах бактеріологічного дослідження (введення пеніциліну при менінгококовій інфекції, антитоксичних сироваток при ботулізмі та дифтерії, делагілу при малярії та інші). У той же час ці дослідження не повинні затримувати невідкладні лікувальні втручання.Збірник включає 18 основних станів, які зустрічаються у клініці інфекційних хвороб і потребують кваліфікованого підходу до надання невідкладної допомоги не тільки лікарями, але й середніми медичними працівниками (фельдшер, медична сестра).Кожна нозологічна форма включає: визначення, причини виникнення (при яких хвороба зустрічається),ознаки, домедокаментозну допомогу, яку може надати медична сестра, та перелік медикаментозних заходів для надання невідкладної допомоги.Посібник розрахований на вивчення матеріалу під час самостійної роботи студентами спеціальностей «Лікувальна справа»(фельдшер) та опанування закріплення його практичних заняттях.Також посібник може бути використаний і студентами відділення «Сестринська справа» (медична сестра) 1. АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК Це комплекс різних алергічних реакцій негайного типу, які сягають крайнього ступені важкості. Залежно від часу, який минув із моменту потрапляння речовини в організм і розвитку шоку,виділяють три його клінічні форми: 1. БЛИСКАВИЧНА -триває близько 10 хв. і закінчується летально Варіант А-без передвісників. Варіант Б- з передвісниками. 2. НЕАЙНА- дошоковий період триває 30-40 хв.,є передвісники. З. СПОВІЛЬНЕНА -спостерігається більш тривалий доколаптоїдний період (декілька годин) ПРИЧИНИ: 1. Потрапляння в організм лікарських засобів: пеніциліну,стрептоміцину,тетрацикліну,новокаїну та інші. 2. Антитоксичні лікувальні сироватки проти дифтерії,скарлатини, правця,ботулізму.Вакцини. 3. Укуси змій,комах (бджіл) та інші. ОЗНАКИ: 1. Раптовий початок. 2. Біль за грудиною, який не знімається валідолом,нітрогліцерином. 3. Біль у животі,вздуття. 4. Нудота,блювання. 5. Утруднене стенозуюче дихання з послідуючим розвитком набряку легень. 6. Шкіра бліда або сірувато-ціанотичного кольору. 7. Падіння АТ з послідуючою непритомністю. 8. Пульс ниткоподібний. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА. 1. Припинити введення препарату при загрозі АШ або його проявах. 2. Викликати лікаря, заспокоїти хворого,застосувати оксигенотерапію. 3. Вище місця введення шокогенного препарату накласти джгут. 4. Місце введення обколюють 0,1% адреналіном гідро хлориду у 10 місцях. 5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів (усунути западання язика,витягти зубні протези) 6. Ввести медикаменти: 1)0,1% р-н адреналіну гідро хлориду 0,5 мл в/м; 2)преднізолон 0,5 мг на 1 кг ваги хворого в/в; 3)гідрокортизон 100-300 мг в/в 4)димедрол 1%-2 мл в/м або супрастин 2%- 2 мл,або піпольфен 2,5%- 3 мл 5) еуфілін 2,4% - 10 мл в/в 6) серцеві глікозиди: 0,05% строфантин або 0,06%,корглікон 0,5- 1мл в/в на 10 мл ізотонічного р-ну Nа СІ,повільно. 7)якщо АШ виник від введення пеніциліну-ввести пеніциліназу. При ознаках клінічної смерті здійснюється закритий массаж серця та вводять 0,5 мл 0,1% р-ну адреналіну гідрохлориду у міокард.Хворого можна транспортувати тільки після виведення із шоку. Госпіталізація обов'язково. Середній медперсонал повинен контролювати основні показники життєдіяльності: хворого (АТ,пульс,температура тіла). 2. ІНФЕКШЙНО-ТОКСИЧНИЙ ШОК. (септичннй,бактеріотоксичний,ендотоксичний) Це неспецифічний клінічний синдром, який виникає при інфекційних хворобах як наслідок метаболічних, нейрорегуляційних і гемодинамічних порушень. ПРИЧИНИ: 1. Масивна дія мікробних токсинів. 2. Порушення судинного тонусу та згортанні крові. 3. Розлади мікроциркуляції. Супроводжується згущенням та погіршенням реологічних властивостей крові.Ураження легень,печінки,нирок. Виникає при: менінгококцемії,черевному тифі,лептоспірозі,туляремії,сибірці,дизентерії,грипі та інших інфекційних хворобах. ОЗНАКИ: 1. Блідість шкіри,особливо обличчя. 2. Озноб. 3. Ціаноз. 4. Спадання вен. 5. Геморагічна висипка. 6. Зниження АТ. 7. Тахікардія. 8. Задишка. 9. Олігурія. 10. Анурія. 11. Блювота. Існує три ступені важкотІ ІТШ: 1. Компенсований. 2. Субкомпенсований. 3. Декомпенсований. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА: 1.В/в: 0,9% р-н натрію хлориду - 400,0 (швидко), 2. Преднізолон 60-90 мг. 3. Гідрокортизон 125-250 мг. 4. Гепарин 10 000 ОД. 5. Панангін 10.0 6. В/в 10% р-н глюкози 400,0 ОД інсуліну. 7. Зволожений кисень через носові катетори. 8. Реополіглюкін 400,0 в/в при різкому падіння АТ. 9. Допамін 0,5% р-н-5,0 (20 крапель за 1 хв на 400,0 5% р-ну глюкози) для підтримки систолічного АТ до 70-80 мм. рт. Ст. Наряду з протишоковими заходами обов'язково включають етіотропні препарати, вибір і дозування яких визначають відповідним збудником і найменшою небезпекою нефротичного впливу. КРИТЕРІЇ ПОКРАЩЕННЯ: 1. Повернення свідомості. 2. Нормалізація артеріального тиску. 3. Відновлення діурезу. 4. Зниження ціанозу. 5. Зникнення: задишки,тахікардії. З.ГІПОВОЛЕМІЧНИЙ ШОК (ДЕПДРАТАЦІЙНИЙ СИНДРОМ) Це тяжкий стан організму, викликаний різким водно-електролітним зсувом. ПРИЧИНИ: 1. Гостре зневоднення як наслідок профузної діареї,блювоти. 2. Втрата одночасно організмом електролітів 3. Зменшення об'єму циркулюючої крові. Внаслідок всього цього порушується реологічні властивості крові, розвивається гіпоксія та метаболічний ацидоз,виникає гіповолемія і шок. Частіше зустрічається при хворобах, які супроводжуються втратою рідини з діареєю та блювотою: -холера; -сальмонельоз; -дизентнрія; -харчові токсикоінфекції. ОЗНАКИ: 1стадія - втратарідини 1-5% від маси тіла: -спрага; -сухість слизових оболонок; -лабільність пульсу. 2 стадія - втрата рідини 4-6% від маси тіла: -різка слабкість; -спрага; -блідність; -сухість шкіри; -акроціаноз; -легка охриплість голосу; -корчі литкових м'язів; -зниження тургору шкіри; -зниження АТ. 3 стадія- втрата рідини 7-9% від маси тіла: -загострення рис обличчя; -«руки пралі»; -афонія; -корчі; -тахікардія; -зниження АТ; -олігурія; -анурія. 4 стадія - втрата рідини 10% і більше від маси тіла ДЕКОМПЕНСОВАНЕ ЗНЕВОДНЕННЯ.АЛГІД. ШОК. -всі вищеозначені симптоми; -низький АТ; -загальний ціаноз; -запалий живіт; -загальні токсичні корчі; -задишка; -тахікардія, ниткоподібний пульс; -стан прострації; -очі запалі,темні круги навколо очей; - Facies cholerica НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА: 1 етап- РЕ АНІМАЦІЙНИЙ В/в підігріти до 38*С струменно: трисіль(або Ацесіль, лактасіль,кварта сіль) по 100-200 мл за 1 хв. перші 2-4 л, потім 50-75 мл за 1 хв на протязі години. Контролювати за АТ,що був не менше 100 мл рт. Ст.. максимальний за пульсом (не більше 100 уд. За 1 хв) 2 етап - КОМПЕНСАЦІЯ ТРИВАЮЧИХ ВТРАТ. В/в крапельно ті ж розчини із швидкостю 5-10 мл/хв. під контролем АТ,пульсу,об'єму циркулюючої крові(ОЦК) 3 етап - ПОСТШОКОВА ФАЗА. Пиття теплого (40-45 *С) сольового розчину «Ораліт» або «Регідрон» невеликими порціями в 1,5 рази більше,ніж об'єм сечі і випорожнень. УВАГА! Застосування серцевих глікозидів під час лікування ворих з декомпенсованим зневодненням ПРОТИПОКАЗАНО,оскільки це сприяє порушенню мікроциркуляції і розвитку недостатності нирок.
4. ГОСТРА ПЕЧІНКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ Це стан, в основі виникнення якого лежить значне руйнування печінкової тканини, дистрофічні зміни та інфільтрація печінкових клітин з послідуючим їх некрозом. Це призводить до випадання дезінтоксикаційної функції печінки, ураження токсичними речовинами ЦНС. ПРИЧИНИ: 1. Вірусний гепатит. 2. Лептоспіроз 3. Цироз печінки. 4. Гострі отруєння. 5. Злоякісні новооутворення. ОЗНАКИ: 1. Наростаюча слабкість. 2. Нудота.блювота. 3. Тахікардїя,зниження АТ. 4. Порушення психіки і свідомості: біль,пізніше сонливість,втрата свідомості. 5. Наростаюча жовтуха. 6. Потемніння сечі аж до чорноти. 7. Зменшення розмірів печінки. 8. Посмикування м'язів обличчя та кінцівок, підвищення сухожильних рефлексів. 9. Геморагічний синдром: носові кровотечі,шкірні геморагії (особливо в місцях ін'скцій),кров'яничте блювання,кровотеча з ясен. 10. 3 рота затхлий,солодкуватий, «печінковий» запах. 11.Температура 39-40*С. 12.В кінці стадії рефлексии згасають, виникас дихання Чейна-Стокса або Куссмауля. ЛІКУВАННЯ: 1. Ліжковий режим. 2. Дієта №5,з різким обмеженням білка та солі (в прекоматозному стані) 3. В подальшому потужна дезінтоксикацій на терапія: -в/в 10% р-н глюкози 400,0 з 10.0 ОД інсуліну; -неогемодез 400,0 в/в -реополіглюкін 400,0 в/в; -альбумін 10%-400,0 в/в; -аскорбінова кислота 5%р-н 5,0 в/в на фіз.. розчині; -нікотинова кислота 0,5% р-н 1-2 мл п/ш; -в/в гормони: преднізолон 60-120 мг,гідрокортизон 500-600 мг. -вікасол 1%р-н-2 мл в/м; -корглікон 0,06% р-н 0,5-1,0 в/в на 40% р-ні глюкози 20 мл повільно; -амінокапронрва кислота 5% р-н 100,0 в/в крапельно. 5. ГОСТРА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ. Це тяжкий стан, в результаті неможливості нирок викинути із організму продукти білкового обміну (сечовину,креатінін,залишковий азот). ПРИЧИНИ: 1. Лептоспізор.. 2. Хвороби,які перебігають з розвитком інфекійно-токсичного шоку, гіповолемічному шоку,гострої ниркової недостатності (менінгококцемія,сальмонельоз,холера,дизентерія). З. Вірусний гепатит. ОЗНАКИ: -олігурія; -анурія; -тахікардія; -головний біль; -нудота,блювота; -збудженість або загальмованість,сонливість; -кома; -азотермія,гіперкаліємія; -з рота запах аміаку. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА:Запобігання ішемії нирок: -папаверин 2% р-н 2,0 в/в на фіз.. розчині; -нікотинова кислота 1% р-н-3,0 в/в на фіз.. розчині; -еуфілін 2,4% р-н-10,0 в/в; -глюконат кальцію 10% р-н-10,0 в/в; -промивання шлунка 2% р-ном Nа НСО-2 (гідрокарбонату натрію); -висока очисна клізма з теплим 2% р-ном гідрокарбонату натрію. 6. ГОСТРА НЕДОСТАТНІСТЬ ДИХАННЯ. Це тяжкий стан, при якому нормальна функція зовнішнього дихання недостатня для забезпечення газообміну. ПРИЧИНИ: А-ЕКСТРАПУЛЬМОНАЛЬНІ: -менінгіти; -інтоксикації; -ботулізм; -правець; -грип та інші ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції) Б-ПУЛЬМОНАЛЬНІ: -бронхіт; -пневмонія; -стискування легень (ексудативний плеврит); -ларинготрахеїд; ОЗНАКИ: -неспокій; - зрастання ціанозу; -почуття недостачі повітря; -дихання поверхневе,часте; -задишка посилюється при навантаженні -тахікардія. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА 1. Забезпечити прохідність дихальних шляхів 2. Димедрол 1% р-н 2,0 в/в або супрастин 2% -2,0 в/в або діпразін 2,5%-2 мл в/в 3. Спазмолітики, для зняття спазму судин і зменшення венозного застою папаверин 2%-2 мл в/в,д.базол 1%-4,0 в/в повільно,но-шпа 2%-2,0 в/в повільно: при швидкому введенні підвищується збудженість,що посилює недостатність дихання. 4. Аскорбінова кислота 5%-5,0 в/в крапельно. 5. Дролерідол 0,25%~5 мл в/в. 6. Седуксен 0,5 %-2 мл в/в. 7. Лазекс. 2,1 р-н в/в. 8. Преднізолон 30 мг в/в. 9. Інгаляції з препаратами: трипсин,гідрокарбонат натрію. 7. СТЕНОЗ ГОРТАНІ (ГОСТРИЙ ЛАРИНГОТРАХЕЇТІ. Це порушення прохідності верхніх дихальних шляхів,що пов'я зані з запальним прцесом у ділянці гортані. ПРИЧИНИ: 1 СГАДІЯ-КОМПЕНСОВАНА: -грубий «гавкаючий» кашель; -дисфонія; 2 СТАДІЯ-СТЕНОЗУ: -шумне стенотичне дихання у спокої; -афонія; -участь допоміжних м'язів в акті дихання; -інспіраторна задишка; -ціаноз носо-губного трикутника. 3 СТАДІЯ-ДЕКОМПЕНСОВАНА, АСФІКСІЯ: -неспокій,який переходить у сонливість; -блідість обличчя; -ціаноз, акроціаноз; -холодний піт; -голосне дихання чути на відстані; -тахікардія, пульс ниткоподібний; -зниження АТ; -задишка зменшується; -відсутність реакції на ін'єкцію; -затьмарення; -судоми; .брадикардія передує зупинці серця; -розширення зіниць. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА: -седуксен 0,5%-2,0 в/в; -преднізолон 5-10 мг/кг ваги в/в; -гідрокортізон 10-30 мг/кг ваги в/в крапельно; -еуфілін 2,4 % р-н-10,0 в/в; -напівсидяче положення; -гірчичники; -ніжні ванни; -неогемодез 10-15 мг/кг ваги в/в крапельно; -аскорбінова кислота 5%-5,0 в/в; -корглікон 0,06%-0,5-1,0 в/в на ізотонічному розчині № СІ повільно; -лазикс 1%-2,0 в/в; -но-шпа 2%-2,0-4,0 в/в крапельно; -кальція глюконат 10%-10,0 в/в; -парові лужні інгаляції з гідрокарбонатом натрію; -інгаляція зволоженим киснем; -димедрол 1%-2,0 в/м. 8. НАБРЯК-НАБУХАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ. Ця тяжкий стан внаслідок порушення лікводинаміки. Накопичення рідини в міжклітинному просторі, збільшення вмісту рідини у клітинах головного мозку збільшення внутрішньочерепного тиску. ПРИЧИНИ: -менінгіти; -енцефаліти; -лептоспіроз; -висипний тиф; -грип. ОЗНАКИ: -сильний головний біль; -нудота,блювота; -гіперестензії; -менінгіальні симптоми (ригідність потиличних м'язів,симптом Керніга, симптом Брудзинського); -порушення свідомості; -психомоторне збудження, або депресія; -судороги; -синій колір обличчя; -брадиаритмія; -підвищення або зниження АТ; -дихання шумне,поверхневе,часте 40-60 за 1 хв. з участю допоміжних м'язів; -гіпертермія; -пітливість НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА -відновлення прохідності дихальних шляхів; -лазікс 1%-2,0-4,0 в/в повторити через 4 год' -еуфілін 2,4%-10,0 в/в; -преднізолон 90-150 мг в/в; -гідрокортізон 125-250 мг в/в; -дексаметазон 16-20 мг на добу; -манітол 15%-30,0-60,0 сухої речовини або 200,0-400 мл в розчині в/в -кальцію глюконат 10%-10,0 в/в; -глюкоза 5%-400,0 в/в; -аміназін 2,5%-1,0 в/м; -дроперидол 0,25%-1,0-2,0 в/в; -седуксен 0,5%-2,0 в/м; -оксибутират натрію 25%-10,0-20,0 в/м; -реополіглюкін 200,0 в/в; -зволожений кисень; -на голову міхур з льодом; -сірчанокисла магнезія 25%-10,0 в/в. ГОСТРА НАДНИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ Це тяжкий стан,який виникає внаслідок кровиливу в наднирниках. ПРИЧИНИ: -менінгококцемія; -дифтерія; -сепсис; -грип та інші ГРВІ; -геморагічні гарячки. ОЗНАКИ: -різка блідість; -холодний піт; -підвищена температура; -загальний неспокій; -втрата свідомості; -дихання часте,поверхневе; -пульс слабкий,АТ низький до 0; -геморагічна висипка. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА: -гідрокортизон 50-150 мг або преднізолон 30-90 мг в/в струменно; -реополіглюкін 400,0 в/в крапельно; -0,9% р-н хлориду натрію 400,0 в/в; -мезатон 1%-0,3-0,5 в/в на фіз.. розчині; -контроль АТ і діурезу. 10. ГІПЕРТЕРМІЧНИЙ СИНДРОМ Це гарячкова,біологічно захисна реакція організму на інфекційний процес, пов'язаний із запаленням: А-згубно діє на мікроорганізми та їх токсини; Б-стимулює опірність організму на клінічному та гуморагічному рівні. Виникає в результаті гострого порушення терморегуляції і характеризується швидким підвищенням температури до 40-42*С. ПРИЧИНИ: -грип та інші ГРВ; -менінгіти; -тифи; -лептоспіроз; -інші бактеріальні інфекції. ОЗНАКИ:-збудження; -гіперрефлексія; -сухість шкіри та слизових оболонок. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА: 1. Забезпечити вільний доступ кисню. 2. Фізичні методи охолодження (розтирання шкіри спиртом, 5% р-ном оцту до почервоніння) 3. Холод на ділянку печінки, в пахвинні складки, бокові поверхні шиї, в ділянку скронь. 4. Обдування вентелятором. 5. Вологе обтирання. 6. Промивання кишечнику водою кімнатної температури (кишечний душ) ПАМ'ЯТАЙ! Про можливість холодової зупинки серця. 7. Аналгін 50%-2,0-4,0 в/м. 8. Димедрол 1%-2,0 в/м або піпольфен 2,5%-2,0 в/м. 9. При відсутності ефекту: -Седуксен 0,5%-2,0-4,0 в/м -Оксібутірат натрію 20%-20,0 в/м -Дроперідол 0,25%-2,0-5,0 в/м (обережно при гіпотонії) -Нікотинова кислота 1%-6,0 в фіз. Розчині в/в -Вітаміни С 5%-5,0в/в -Преднізолон 30-90 мг в/в 10.Дезінтоксикаційна терапія: -Неогемодез 400,0 в/в -Поліглюкін 400,0 в/в -Глюкоза 5%-250-400 мл в/в 11.Відповідно захворюванню етіотропна терапія.
|
