Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi. Ароматичними вуглеводнями (аренами) називаються бензол i його похiднi
Ароматичними вуглеводнями (аренами) називаються бензол i його похiднi. Останнi можуть мати в молекулi одне або декiлька ядер. Характеризуються при-сутнiстю в циклах спряженої системи iз (4n+2)p електронiв, де n=1, 2, 3 i т.д. Роз-ташовуються вуглецевi атоми в циклах в однiй площинi (компланарнiсть), що забез-печує значний ефект спряження в молекулi. Найпростiший ароматичний вуглеводень - бензол С6Н6, формула його будови зображується по-рiзному:
Двi першi формули пiдкреслюють рiвномiрнiсть розподiлу електронної густини в кiльцi бензолу, остання - (формула Кекуле) - зручна для зображення зрушення електронних густин в кiльцi й традицiйно часто використовується. Загальна формула вуглеводнiв ряду бензолу - СnH2n+6. Гомологи бензолу мають емпiричнi i рацiональнi назви, похiднi вiд бензолу. Похiднi бензолу мають три iзомери, якi називаються орто- або 1,2; мета- або 1,3; пара- або 1,4-iзомер. Тризамiщеннi з однаковими замiщувач мають також три iзомери з такими назвами: рядовий (ряд), несиметричний (несим) i симетричний (s - або сим), наприклад:
Останнiй має також назву мезитилен. Радикали ароматичних вуглеводнiв (аренiв) мають загальну назву арили (Ar), наприклад:
Для ароматичних вуглеводнiв характернi смуги поглинання в IЧ-спектрах при 1600-1500 см-1 (nС-С) i близько 3030 см-1 (nС-Н). В УФ-областi присутнi двi смуги поглинання: близько 200 та 260 см-1. Остання найбiльш характерна (“смуга бензиль-ного поглинання”).
|
