Симптоматика і клінічний перебіг ТЕЛА

Для клініки емболії легеневої артерії характерним є гострий початок. На фоні відносного спокою виникають загрудинний біль, диспное, ціаноз, затьмарення свідомості, ознаки шоку та фізикальні, електрокардіографічні й рентгенологічні ознаки гострого легеневого серця. Незважаючи на це, дана патологія прижиттєво часто залишається нерозпізнаною. Причину цього треба вбачати власне в розмаїтті симптомів і клінічних проявів захворювання.

Біль із характерною, вкрай вираженою інтенсивністю локалізується позаду грудини та іррадіює у верхні кінцівки й шию. При цьому виникає відчуття страху. Вато відзначити, що біль при легеневій емболії часто чітко не локалізований, тоді як при інфаркті легень він носить плевральний характер.

Диспное (гострий асфіктичний синдром) розвивається відразу після емболії. Розлади дихання супроводжують ціаноз, кардіоваскулярні та мозкові розлади. Задишка спочатку носить інспіраторний, а пізніше – експіраторний характер.

Шок завжди є наслідком різкого зменшення серцевого викиду. При цьому спостерігають падіння артеріального тиску, холодний піт і похолодання шкірних покривів. Пульс слабкого наповнення і напруження, тахікардія (до 100-160 уд. за хв).

При аускультації можна відзначити “ритм галопу”, систолічний шум (біля основи мечоподібного відростка) та підсилення другого тону над легеневою артерією. Іноді послуховують шум тертя плеври. Пальпаторно визначають збільшену болючу печінку й напруження шийних вен (печінково-яремний рефлюкс).

Температурна реакція у хворих проявляється рано і вже в перші дні після емболії досягає 38,0-40,0°С.