Ii. Робота з молоддю.

Вступ.

 

Концепція державної підтримки розвитку громадянського суспільства є документом, що має встановити засади взаємовідносин органів публічної влади та громадянського суспільства.

 

Реформи з демократизації суспільного життя, взаємовідносин людини і держави, що проводяться в України з часу здобуття незалежності, сприяють становленню в Україні громадянського суспільства. Основою громадянського суспільства є громадські організації та інші інституції громадянського суспільства, що мають забезпечувати взаємозв’язок органів публічної влади і суспільства, організовувати публічний діалог з приводу ключових питань розвитку держави та суспільства.

 

Концепція є виразом бажання органів публічної влади та громадян налагодити співробітництво та партнерство. Інституції громадянського суспільства та інші громадські ініціативи створюють умови для самореалізації особистостей, надають можливості для вираження спільних інтересів, цінностей, цілей. Органи публічної влади зобов’язується сприяти та підтримувати розвиток інституцій громадянського суспільства з метою реалізації прав та свобод людини і громадянина.

 

Концепція передбачає:

 

1) Визначення концептуальних засад, на яких мають будуватись взаємодія органів публічної влади та інституцій громадянського суспільства;

 

2) Удосконалення існуючих та створення нових форм соціального партнерства, співробітництва органів публічної влади та інституцій громадянської влади;

 

3) Створення ефективних засобів та методів підтримки діяльності інституцій громадянського суспільства та соціально значимих проектів, які ними реалізуються;

 

4) Створення інфраструктури взаємодії органів публічної влади та інституцій громадянського суспільства.

 

В цій Концепції наступні терміни вживається в такому значенні:

Органи публічної влади - органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Інституції громадянського суспільства – система органів громадянського суспільства, що включає в себе неурядові громадські організації, професійні спілки, інші добровільні об'єднання громадян.

 

Громадянські ініціативи – інституції громадянського суспільства та неінстутиалізовані прояви громадянської активності, зокрема, будинкові комітети, мирні зібрання, публічні обговорення.

2. Мета Концепції.

 

Концепція формує основи партнерства між державою та громадянським суспільством з метою:

 

1. розвитку громадянської ініціативи та участі громадян в управлінні державними справами;

 

1. розвитку системи підтримки громадянських ініціатив;

 

1. створення сприятливих умов для функціонування і розвитку неурядових громадських організацій; створення умов для забезпечення діяльності широкого спектру громадських, благодійних та інших непідприємницьких організацій завдяки українським джерелам фінансування.

 

1. забезпечення умов для самореалізації кожної особистості шляхом її участі у різноманітних громадянських ініціативах.

 

3. Принципи взаємовідносин держави та громадських інституцій.

 

Співробітництво органів публічної влади та громадського суспільства має ґрунтуватись на таких принципах:

 

1. Громадська активність.

 

Громадська активність, як ініціативна та добровільна участь людей в житті суспільства та вирішені питань управління державними справами, є важливим складовим елементом демократичного суспільства. Органи публічної влади мають підтримувати громадську ініціативу шляхом створення сприятливих умов для її виникнення та реалізації.

 

1. Партнерство.

 

Взаємодія органів публічної влади та інституцій громадянського суспільства має будуватись на основі партнерства та рівноправності. Це дозволить зробити співпрацю ефективною та створить умови для об'єднання зусиль державного та громадського сектору з метою вирішення суспільно значущих питань.

 

1. Відкритість та відповідальність.

 

Діяльність неурядових громадських організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування має бути відкритою, відповідальною, та підзвітною суспільству з питань своєї діяльності, в тому числі з питань реалізації проектів та фінансового забезпечення цих проектів.

 

1. Політична незалежність.

 

Інституції громадянського суспільства при здійснені своєї діяльності мають бути вільними та незалежними, діяти виключно в рамка Закону. При підтримці громадських ініціатив за рахунок бюджетів та фондів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування необхідно забезпечити неможливість надання привілеїв чи створення обмежень політичного характеру, а також поширення політичного впливу на громадські ініціативи.

 

1. Запобігання корупції.

 

При підтримці громадських ініціатив за рахунок бюджетів та фондів органів публічної влади необхідно створити умови та механізми, що запобігатимуть корупції.

 

1. Раціональний і збалансований розвиток.

 

Органи публічної влади, а також громадські ініціативи мають дбати про раціональний та збалансований розвиток власної взаємодії відповідно до існуючих в суспільстві потреб. Діяльність громадських ініціатив не має бути такою, коли певна сфера проектів залишиться не охопленою, а інша сфера буде представлена надмірною кількістю інституцій чи ініціатив.

 

1. Комплексність

Форми реалізації громадських ініціатив через інституції громадянського суспільства є взаємопов'язаною та взаємодоповнюючою системою. Всі форми реалізації громадянських ініціатив мають розвиватись та діяти цілісно і системно. Кожна з форм є невід'ємним елементом громадянського суспільства, що сприяє становленню та укріпленню інститутів громадянського суспільства. Відсутність реалізації однієї з форм значно утруднює реалізацію інших та негативно позначиться на загальному рівні розвитку громадянського суспільства.

 

 

4. Форми реалізації громадських ініціатив.

a. Соціальні проекти.

i. Підтримка малозабезпечених, літніх, ветеранів.

Проекти, що мають бути спрямовані на допомогу соціально незахищеним верствам населення. При цьому доцільно працювати у декілька способів, зокрема, адресна матеріальна допомога, фактична допомога (купівля ліків, харчів, прибирання, тощо), діяльність з облаштування спеціальних закладів для таких верств населення (в тому числі притулків, будинків для літніх людей, громадських їдалень, клубів, закладів культури та дозвілля тощо)

ii. Інфраструктура (дитячі майданчики, громадські приймальні, захист прав громадян)

Проекти, що мають бути спрямовані на розбудову соціальної інфраструктури. Спектр діяльності дуже широкий, починаючи від облаштування та догляду за дитячими майданчиками, до створення спеціальних громадських приймалень, що зможуть вирішувати побутові питання в межах певного району (де можна буде поскаржитись на відсутність гарячої води, отримати різноманітті консультації, в тому числі дізнатись як захистити порушені права тощо).

b. Освітні проекти.

i. Політична освіта. Політична культура.

Система проектів, що має на меті розвиток політичної та правової культури громадян України. Особливо ці проекти актуальні в регіонах. До проектів варто долучати політичні партії, але не з метою їх агітаційної діяльності, а з метою розвитку політичної культури – роз’яснення громадянам завдань діяльності політичних партій, їх функцій в суспільстві тощо. Наприклад, доцільно проводити зустрічі (дебати, круглі столи, дискусії), до яких залучати представників різних за ідеологією партій.

Низька правова культура також є проблемою на сьогодні.

Необхідно використовувати такі механізми як – інформаційні програми на місцевих телеканалах, місцевих радіостанціях, відкриті лекції тощо. Ця система реально запрацює лише за умови створення спеціальних закладів, які будуть працювати з окремими верствами населення.

ii. Робота з молоддю.

Неурядові організації мають проводити просвітницьку діяльність у школах, ініціювати зібрання потенційної аудиторії, використовувати сучасні засоби телекомунікацій (Інтернет-форуми, відео презентації тощо). При цьому інституції громадянського суспільства можуть впроваджувати різноманітті освітні проекти, які мають бути погоджені з відповідним державним органом управління освітою.

iii. Гуртки, клуби, секції.

Громадські ініціативи мають реалізовуватись шляхом створення спеціальних закладів для безпосередньої роботи з громадянами, зокрема, для навчання молоді, роботи з людьми похилого віку та іншим зацікавленими громадянами. Спектр діяльності таких інституції надзвичайно широкий – від профільного навчання (комп’ютерна грамотність, основи права, основи економіки) до діяльності гуртків дозвілля (секції шахів, плавання, вишивки, танців) тощо.

 

c. Тренінги.

i. Розбудова неурядових організацій.

Якість організації неурядових організацій в Україні потребує вдосконалення. Необхідним є проведення тренінгів та інших заходів, спрямованих на розбудови в Україні мережі неурядових організації.

Така система заходів має включати консультування зацікавлених груп громадян з питань інституалізації неурядових організації, організаційного, правового, бухгалтерського та іншого забезпечення діяльності неурядових організацій тощо. Крім того мають реалізовуватись практичні тренінги з розбудови неурядових організацій, що будуть спрямовані на поширення практичного досвіду створення та функціонування організацій третього сектору.

ii. Сосунки з органами публічної влади.

Система тренінгів, що має будуть надавати консультації неурядовим організаціям та іншим інституціям громадянського суспільства щодо стосунків з органами публічної влади. Тренінги мають стосуватись участі неурядових організацій та інших інституцій громадянського суспільства в роботі органів публічної влади (громадські ради, консультаційні та дорадчі органи тощо), участі в тендерах та інших конкурсних пропозиціях органів публічної влади тощо.

До таких тренінгів обов’язково слід залучати представників органів публічної влади для забезпечення їх реальної ефективності.