ПРИЙМЕННИК як сЛУЖБОВА частина мови

 

План

1. Прийменник як частина мови. Значення і склад прийменників за походженням.

2. Морфологічний склад прийменників.

3. Синоніміка прийменників.

4. Перехід у прийменники слів інших частин мови.

5. Правопис прийменників.

6. Особливості вживання прийменників.

 

 

Література:

1. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. — К.: Рад. школа, 1982.

2. Мельничайко ВЛ. Види мовного розбору. Українська мова. Довідник. — Тернопіль: Богдан, 1997. — 120 с.

3. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови. — К.: Рад. школа, 1986

4. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова. — К., Вища шк.. — 2003.-430с.

5. Леонова М.В. Сучасна українська мова. Морфологія.-К.: Вища шк., 1993.

6. Український правопис. — К.: Наук.думка, 1990. — С.65 – 85.

Прийменник — незмінна службова частина мови, що, виражаючи залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні, вказує на:

Ø об'єкт дії — повідомити (про що?) про концерт, подарунок (для кого?) для сестри;

Ø напрямок — поїздка (куди?) на курорт;

Ø місце — зустрітися (де?) біля клубу;

Ø причину — замовк (із якої причини?) від несподіванки;

Ø мету — зібратися (для чого?) на нараду тощо.

Один і той же прийменник може виражати різні відношення. Порівняйте:

вийшов за двері (напрямок) — стояв за дверима (місце); купив за гривню (об'єкт) – повернувся за годину (час); переступив через поріг (об'єкт дії) – прийшов через тиждень (час) — помилився через неуважність (причина).

Одне й те саме значення може бути виражене за допомогою різних прийменників, причому відмінкові форми можуть бути й однаковими (майданчик біля школи — майданчик коло школи), і різними (майданчик при школі).

Прийменники можуть змінювати значення словосполучення на протилежне:

читати (коли?) до вечері — читати (коли?) після вечері;

почепити (де?) над картиною — почепити (де?) під картиною.

Це дає підставу говорити про синонімічність та антонімічність деяких прийменників.

 

 

НЕПОХІДНІ Й ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ

До непохідних належать прийменники, спосіб творення яких визначити неможливо: до, за, на, під та ін.

Похідними є прийменники, утворені:

ü способом складання непохідних прийменників: з-під, із-за, понад, з-поміж;

ü способом переходу з інших частин мови: кругом (хати), близько (полудня), назустріч(виборам), під час, у зв'язку з, згідно з.

У деяких сполученнях слів, до яких входить іменник із непохідним прийменником, іменник втрачає своє предметне значення, і тоді все сполучення слів виконує роль похідного прийменника: з метою перевірки (порівняйте: для перевірки), у напрямку лісу (до лісу), в силу обставин (через обставини). Така ж втрата семантики дієприслівника спричиняє утворення похідних прийменників починаючи з, незважаючи на.

 

 

УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

Деякі прийменники мають варіанти: о — об, у — в, з — зі — із, над — наді тощо. Здебільшого їхнє вживання мотивується критерієм милозвучності (о — перед приголосним: о другій; об — перед голосним: об одинадцятій; з — перед словом, що починається голосним звуком: з озера; із — між словами, перше з яких закінчується, а друге починається приголосним звуком: поговорив із приятелем; зі — коли перше слово закінчується голосним, а друге починається двома чи трьома приголосними звуками: змагання зі стрибків; але цієї закономірності дотримуються не завжди: вироби з (або із, але не зі) пластиліну. У віршованому тексті, де велику роль відіграє ритміка, критеріями вибору того чи іншого варіанта служить наявність (чи кількість) у ньому голосних звуків.

Непохідні прийменники можуть уживатися як з однією, так і з двома або навіть трьома відмінковими формами іменників чи займенників. Зокрема:

від, до, біля, без — тільки з родовим: до (чого?) ранку;

між, під, над — зі знахідним та орудним: під (що?) гараж, під (чим?) гаражем;

на, по — зі знахідним та місцевим: на (що?) землю, на (чому?) землі;з, за — із родовим, знахідним, орудним: відбувалося за (чого?) панщини;

сісти за (що?) кермо, сидіти за (чим?) кермом.

Похідні прийменники, утворені від інших частин мови, вживаються з родовим відмінком: шляхом відбору, край стола, протягом року, за винятком неділі.

Якщо в похідному складеному прийменнику останнім сегментом є непохідний прийменник, то зберігається та відмінкова форма іменника, що й у звичайному словосполученні: поруч з (ким?), незалежно від (чого?), незважаючи на (що?) і т. д.

Похідні складені прийменники іменникового походження вживаються, зазвичай, у науковому та офіційно-діловому стилях:

Згідно з планом роботи проведено перевірку бібліотечного фонду (Із доповідної записки).

Дієприслівник, на відміну від дієприкметника, не змінюється (Із журнальної статті).

 

 

НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

Похідні прийменники пишуться разом, окремо і через дефіс.

Разом пишуться похідні прийменники, утворені переходом із прислівників (навколо, поруч) та прийменниково-іменникових сполучень (унаслідок, упродовж), а також поєднанням непохідних прийменників (понад, поза, задля, проміж), крім тих, першою частиною яких є з-, або із-(з-за, із-над, з-поміж). Такі прийменники пишуться через дефіс.

Окремо пишуться прийменники, до складу яких входять слова, що втратили своє лексичне значення, та непохідні прийменники: з метою, під час, незалежно від, на відміну від тощо.

Послідовність розбору прийменника

1. Речення з прийменником.

2. Аналізоване слово.

3. Похідний чи непохідний.

4. З яким відмінком ужито.

5. На що вказує.

6. Особливості написання.

 

Змістовий модуль Х. Незмінні повнозначні частини мови. Прислівник. Службові частини мови. Вигук.