Тверда групаЧол. рід жін. рід сер. рід Н. гарн-ий гарн-а гарне гарні Р. гарн-ого гарн-ої гарного гарн-их Д. гарн-ому гарн-ій гарному гарн-им З. гарний,-ого гарн-у гарне гарн-і,-их О. гарн-им гарн-ою гарн-им гарн-ими М. гарн-ому,-ім гарн-ій гарн-ому,-ім гарн-их
До м’якої групи належать прикметники, основа яких закінчується на м’який приголосний та [j]: осінній, житній, ранній, художній, колишній, справжній, безкраїй, довговіїй, короткошиїй. Відмінювання прикметників з основою на м'який приголосний (м'яка група) Відмінок Однина Множина чоловічий рід жіночий рід середній рід Н. осінн-ій осінн-я осінн-є осінн-і Р. осіннь-ого осіннь-ої осіннь-ого осінн-іх Д. осіннь-ому осінн-ій осіннь-ому осінн-ім З. осінн-ій,-ого осінн-ю осінн-є осінн-і,іх О. осінн-ім осіннь-ою осінн-ім осінн-іми М. осіннь-ому,-ім осінн-ій осіннь-ому,-ім осінн-іх Відмінювання прикметників з основою на [j] чоловічий рід жіночий рід середній рід Множина Н. безкра-їй безкра-я безкра-є безкра-ї Р. безкрай-ого безкрай-ої безкрай-ого безкра-їх Д. безкрай-ому безкра-їй безкрай-ому безкра-їм З. безкра-їй,-ого безкра-ю безкра-є безкра-ї,їх О. безкра-їм безкрай-ою безкра-їм безкра-їми М. безкрай-ому,-їм безкра-їй безкрай-ому,-їм безкра-їх За особливим зразком відмінюються складні прикметники, другою частиною яких є -лиций: Відмінювання прикметників на –лиций: чол.р. жін.р. сер.р. Множина Н. білолиц-ий білолиц-я білолиц-е білолиц-і Р. білолиць-ого білолиць-ої білолиць-ого білолиц-их Д. білолиць-ому білолиц-ій білолиць-ому білолиц-им З. білолиц-ий,-ого білолиц-ю білолиц-е білолиц-і,-их О. білолиць-ому білолиць-ою білолиц-им білолиц-ими М. білолиць-ому,-їм білолиц-ій білолиць-ому,-ім білолиц-их 3. Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин. Від іменників 1-ої - назв людей - присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш]: сестра - сестр-ин, баба - баб-ин, Ольга - Ольж-ин, тітка - тітч-ин, Солоха - Солош-ин. Якщо твірна основа закінчується на [j], маємо суфікс -ін (на письмі -їн): Лідія - Ліді-їн, Євдокія - Євдокі-їн. Від іменників 2-ої відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов, -ев (-єв): а) якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування -ів/-ов: дядько - дядьк-ів, дядьк-ов-ого; б) якщо прикметник утворено від іменника м'якої чи мішаної групи, то відбувається чергування -ів (-їв)/ - ев (-єв): Андрій - Андрі-їв, Андрі-єв-ого; лікар - лікар-ів, лікар-ев-ого. Від назв тварин прикметники із значенням присвійності утворюються за допомогою суфіксів -ин, -ін (на письмі -їн): бджол-ин-ий, пташ-ин-ий, орл-ин-ий, змі-їн-ий, солов'-їн-ий; чи суфіксів -ач, -яч: соб-ач-ий, кач-ач-ий, тел-яч-ий, свин-яч-ий. Іноді такі прикметники утворюються шляхом зміни кінцевого приголосного твірної основи та додаванням закінчення -ий: вовчий, овечий. 3. Перед суфіксами –ськ (ий)-, -ств (о)- змінюється прикінцевий приголосний основи:
а) г, ж, з + -ськ-, -ств- на – зьк-, зтв -: Кривий Ріг – криворізький, Буг-бузький, убогий-убозтво; Париж-паризький, боягуз-боягузтво;
б) к, ц, ч + -ськ-, -ств- на – цьк-, -цтв -: козак-козацький, козацтво; кравець-кравецький-кравецтво; Гадяч-гадяцький;
в) х, ш, с + -ськ-, -ств- на – ськ-, -ств -: чех-чеський, товариш-товариський, черкес-черкеський; Одеса-одеський; Сиваш-сиваський; птах-птаство;
г) інші приголосні перед –ськ-, -ств- не змінюються: студент-студентський-студентство, люд-людський-людство.
Винятки з правила складають деякі прикметники, утворені від іншомовних слів: баски-баскський, тюрки-тюркський, Мекка-меккський, казах-казахський, Ла-Манш-ла-маншський. Змістовий модуль VІІ Змінні повнозначні частини мови Числівник.
Змістовий модуль VІІ. Повнозначні частини мови. Числівник. Тема 1. ЧИСЛІВНИК ЯК САМОСТІЙНА ЧАСТИНА МОВИ
План 1. Числівник, його значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції 2. Розряди числівників за значенням і будовою. 3. Відмінювання і правопис кількісних числівників. 3. Зв’язок кількісних числівників з іменниками. 4. Порядкові числівники, їх відмінювання.
Література: 1. Азарова Л. Є. Складання як один із способів словотвору: [монографія]. / Азарова Л. Є., П’яст Н. Й. – Вінниця, 2005. – 123 с. 2. Антисуржик / За ред. Сербенської О. А. – Львів, 1994. – 352с. 3. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Антоненко-Давидович Б. – К., 1991. – 228с. 4. Гнатюк Л. П. Українська мова. Особливості практичного застосування / Гнатюк Л. П. – К.: Знання – Прес, 2006. – 259 с. 5. Головащук С. І. Правописний словник / Головащук С. І. – К., 1999. – 607 с. 6. Горпинич В.О. Морфологія української мови. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – С. 9-30. 7. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – С. 257-265. 8. Мацько Л. І. Українська мова: [посібник]. / Мацько Л. І., Сидоренко О. М. – К.: Либідь, 1995. – 432 с. 9. Олійник О.Б. Граматика української мови. – К: Кондор, 2008. 10. Пазяк О. М. Українська мова і культура мовлення / Пазяк О. М., Кисіль Г. Г. – К., 1995. – 239 с. 11. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: [навчальний посібник]. / Пономарів О. – К.: Либідь, 1999.- 240 с. 12. Сагач Г. М. Золотослів / Сагач Г. М. – К.: Райдуга, 1. ЧИСЛІВНИК ЯК САМОСТІЙНА ЧАСТИНА МОВИ Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові. Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, сорок шість, сто); дробові (чотири восьмих, дві шостих, сім цілих три десятих); збірні (троє, шестеро, десятеро); неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало). Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі або місце предмета в ряду однорідних. Вони відповідають на питання котрий? котра? котре? Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками. У реченні числівники можуть бути різними членами речення: І один у полі воїн ( підмет ); Семеро одного не ждуть ( підмет, додаток); Одна ластівка весни не робить ( означення ). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, додатка, означення, обставини: На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно; Басейн Дніпра має площу п'ятсот чотири тисячі квадратних кілометрів. За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато; Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев’ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот. Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ятий).
2. Відмінювання числівників За правилами української літературної мови відмінюються всі розряди числівників. Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників: 1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті). Відмінок Однина Множина Н. (скільки?) один одн-а одн-е одн-і Р. (скількох?) одного одн-ої/-ієї одного одних Д. (скільком?) одному одн-ій одному одним З. = Н. або Р. один/-ого одн-у одн-е одн-і/их О. (скількома?) одним одн-ою/-ією одним одними М. (на скількох?) одному/-ім одн-ій одних 2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називн. і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін. - дві). Н. дв-а дв-і тр-и чотир-и Р. дв-ох дв-ох трьох чотирьох Д. дв-ом дв-ом трьом чотирьом З. дв-а (дв-ох) дв-і тр-и (трьох) чотир-и (чотирьох) О. дв-ома дв-ома трьома чотир-ма М. (на) дв-ох (на) дв-ох (на) трьох (на) чотирьох
3. Відмінювання числівників від п’яти до десяти та числівників на -дцять і -десят: Числівники п'ять - десять, числівники на -дцять і на -десят у непрямих відмінках мають паралельні (стилістично нейтральні) форми. У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування Н. шість дванадцять п'ятдесят Р. шест-и (шість-ох) дванадцят-и (-ох) п'ятдесят-и (-ох) Д. шест-и (шість-ом) дванадцят-и (-ом) п'ятдесят-и (-ом) З. шість (шість-ох) дванадцять п'ятдесят (-ох) О. шість-ма (шість-ома) дванадцять-ма (-ома) п'ятдесять-ма (-ома) М. (на) шест-и (шість-ох) (на) дванадцят-и (-ох) (на) п'ятдесят-и (-ох) Необхідно пам'ятати, що у числівниках на –десяті в українській мові (на відміну від російської) перша частина не змінюється, порівняйте:
4. Числівники сорок, дев’яносто, сто мають лише дві неоднакові відмінкові форми. У всіх непрямих відмінках, крім знахідного, що дорівнює називному, сорок, дев’яносто, сто мають закінчення -а: Н. сорок дев’яност-о ст-о Р. сорок-а дев'яност-а ст-а Д. сорок-а дев’яност-а ст-а З. сорок дев’яност-о ст-о О. сорок-а дев’яност-а ст-а М. сорок-а дев’яност-а ст-а
5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот: Н. двіст-і трист-а п'ятсот Р. двохсот трьохсот п'ятисот Д. двомстам трьомстам п'ятист-ам З. двіст-і трист-а п'ятсот О. двомастами трьомастами п'ятьмаст-ами М. (на) двохстах (на) трьохстах (на) п'ятистах
6. Числівник тисяча, відмінюється як іменник першої відміни мішаної групи (тисяча, тисячі, тисячі, тисячу, тисячею, (на) тисячі), мільйон, мільярд відмінюються, як іменники другої відміни твердої групи (мільйон, мільйона, мільйону тощо).
7. Збірні числівники двоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом..., троє, трьох, трьом... Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє.
8. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: Н. тисяча чотириста сорок п 'ять Р. тисячі чотирьохсот сорока п'яти (п'ятьох) Д. тисячі чотирьомстам сорока п'яти (п'ятьом) З. тисячу чотириста сорок п'ять (п'ятьох) О. тисячею чотирмастами сорока п'ятьма (п'ятьома) М. (на) тисячі чотирьохстах сорока п'яти (п'ятьох)
9. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга - як прикметник. Тобто перший компонент відмінюється, як кількісний числівник, другий – як порядковий.
10. Числівники півтора (півтори) і півтораста не відмінюються.
11. Після прийменника близько кількісний числівник обов'язково ставиться у родовому відмінку: близько ста сорока кілограмів, близько двохсот шістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок.
12. Необхідно обирати правильну форму кількісних числівників при творенні складних слів (іменників і прикметників). Основними правилами є такі: 1) числівник один у складних словах має форму одно-: однокласник, одноліток, одноколірний, одногорбий, однолюб; 2) у двох формах виступають у складних іменниках і прикметниках числівники два, три, чотири. Елементи дво-, три-, чотири- приєднуються до кореня, який починається на приголосний: двобортний, двопроцентний, двотижневик, трибарвний, трисерійний, тритомник, чотирикімнатний, чотириденний, чотирикутник; Форми двох-, трьох-, чотирьох- виступають в окремих словах, другий компонент яких, як правило, починається на голосний: двохатомний, двохосьовий, трьохелементний, чотирьохактний, чотирьохетапний, а також двохсотліття, двохмільйонний тощо, хоча: двоокий, двооксид, двоутробний. Форми Р. відмінка традиційно вживаються у прикметниках, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, а також у словах, компонентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двадця-тичотирьохповерховий; 3) числівники п'ять - десять, числівники на -дцять і на -десят у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням -и): п'ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, де-в 'ятнадцятиденний, п'ятдесятиметровий; 4) числівники дев'яносто, сто в складних словах зберігають форму називного відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий, стодвадцятип'ятилітній, стоквартирний, дев'яностопроцентний; 5) числівники сорок, двісті - дев'ятсот виступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокап'ятирічний, сорокаденний, двохсотлітній, п'ятисотрічний; 6) числівник тисяча входить до складу іменників і прикметників у формі тисячо-: тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячоватний, тисячоголосий, тисячокілометровий, тисячогранний, тисячократний.
3. Відмінювання порядкових числівників 1. Числівники, що мають закінчення -ий, відмінюємо як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, четвертий, п'ятий, шостий, сьомий, восьмий, дев'ятий, десятий, одинадцятий, дванадцятий..., двадцятий, тридцятий, сороковий, п'ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий, дев'яностий, сотий, двохсотий, трьохсотий, чотирьохсотий, п'ятисотий..., тисячний, двохтисячний, трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний), п'ятитисячний..., мільйонний, двохмільйонний, трьохмільйонний (і тримільйонний), чотирьохмільйонний; 2. У складених порядкових числівниках відмінювана остання складова частина: вісімдесят восьмий, вісімдесят восьмого, тиcяча дев’ятсот дев'яносто першого (року), у тисяча дев’ятсот тридцять дев'ятому (році). 3. Порядкові числівники на письмі передаємо переважно словами: шостий поверх, перше березня. Якщо порядковий числівник передано цифрою, то після неї кінцеву частину порядкового слова пишемо через дефіс, напр.: 5-у поверх, на 36-му кілометрі, після 7-ї години (але при позначенні дат, сторінок видання, а також після римських цифр закінчення здебільшого не пишемо: 1 січня 1999 року, 120 сторінка, І тисячоліття, XXI століття. 4. Синонімія числівників 1. Синонімія існує між кількісними і збірними числівниками; два хлопці - двоє хлопців, два відра - двоє відер. При виборі граматичного синоніма враховуються семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох розрядів числівників. Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле; троє синів, п'ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри; сто зошитів, сорок метрів, дев'ять ділиться на три, нуль. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє - двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п'ятеро учнів, сорок двоє студентів, є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять. Збірні числівники широко використовуються в розмовному і художньому стилях, а науковому й офіційно-діловому - невластиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі. Розрізняються числівники двох розрядів і сполучуваністю. Так, збірні числівники вживаються: а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду; троє сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п'ятеро відпочиваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники: три генерали, два президенти, три академіки; б) з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окулярів, двоє санчат, двоє дитячих ясел; в) з іменниками діти, малята, хлоп'ята, дівчата, особи: двоє хлоп'ят п'ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят; г) з особовими займенниками: нас сьогодні четверо, їх було шестеро; д) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів: четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер; є) з назвами парних предметів (при цьому зазначається кількість пар): троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх; ж) у субстантивованому значенні: двоє прийшли, троє працювали. Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам; вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструкціях; двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду - назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жіночого роду - назвах неживих предметів використовуються лише кількісні числівники: дві доярки, три столи, дві ночі і под. 2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пес-тливі форми; двійко, трійко, четвірко, п'ятірко, шестірко, семірко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми притаманні розмовному стилю. 3. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням: десять, десятеро - десяток; дванадцять, дванадцятеро - дюжина; сто - сотня; одна друга - половина, одна третя - третина, одна четверта - чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню.
4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам; "і цей і той ", "і один і другий ", "і ця і та ", "і одна і друга ".
5. Сполучення числівників з іменниками 1. Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку; один стілець, одного стільця.., одна проблема, однієї проблеми... 2. При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два підручники, три студенти, чотири столи, обидва клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини: два громадянина, три селянина, чотири киянина. У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками; двох підручників, трьом хлопцям, обома черевиками.
3. Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три, чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п'ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменником: у п'я-ти зошитах, двадцятьом журналістам.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів.., тисяча кілометрів, тисячі кілометрів, тисячею кілометрів.
5. Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один учень, двадцять два пасажири, сорок чотири будинки, сімдесят шість депутатів, сто п 'ятдесят мешканців.
6. Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі, десять сотих гектара, десяти сотих гектара, десятьма сотими гектара.
7. У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з половиною літр, два з половиною метри, п'ять з половиною кілометрів.
8. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає родового множини. В інших трьох відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників: н. півтора аркуша півтораста кілометрів р. півтора аркуша півтораста кілометрів д. півтора аркушам півтораста кілометрам 3. півтора аркуша півтораста кілометрів 0. півтора аркушами півтораста кілометрами м. (на) півтора аркушах півтораста кілометрах
9. У сполученнях, що позначають дати, на зразок восьме березня, перше вересня, відмінюється тільки перша частина: до восьмого березня, з восьмим березня, присвячено першому вересня. При поєднанні дати із словами свято, день числівник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: привітати зі святом восьмого березня, приготувати до дня першого вересня.
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЧИСЛІВНИКІВ 1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова. 2. Знайдіть початкову форму (для кількісних- називний відмінок; для порядкових- називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Визначте розряд за значенням: кількісний чи порядковий (якщо кількісний, то який). 4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число (якщо є), відмінок. 5. Група за будовою (простий, складний чи складений). 6. Визначте синтаксичну роль слова. 7. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
Змістовий модуль VІІІ Змінні повнозначні частини мови
|
