Людина за своєю природою, на підсвідомому, психофізіологічному, рівні має дві тенденції. Вона може стати як біофілом, так і некрофілом, тобто бути соціально продуктивною, або соціа Некрофілія в характерологічному розумінні може бути описана як пристрасний потяг до всього мертвого, нездорового, такого, що розкладається, загниває. Це пристрасть руйнувати заради руйнування. Робити живе неживим. Це надмірна зацікавленість всім механічним, прагнення розчленовувати живі структури. Схильність до некрофілії найкраще виявляє себе у сновидіннях, а також засвідчується мимовільними діями. Некрофіли переконані, що всі проблеми вирішуються силою. У них виявляється надмірне зацікавлення хворобами й смертю. Некрофіл – педант, сухар, манірний. Він віддає перевагу минулому, темним кольорам, нездатен щиро сміятися. У мові некрофіла домінують слова, які мають відношення до руйнування. Некрофіл поклоняється перед технікою.
Біофілія – це пристрасна любов до життя, до всього живого. Це прагнення підтримувати ріст і розвиток. Біофіл віддає перевагу конструктивній діяльності. Він радше хоче кимсь бути, аніж володіти чимось. У нього є уява. Він шукає нового. Він віддає перевагу несподіваному. Не використовує силу як основний засіб розв’язання проблем. Добре – це все те, що слугує життю, а зло – це смертьльно непродуктивною.
