На поч 60-х ХІХ польське нас в Укр. бл. 480-485тис чол. Скасув кріпосного права стимулював приплив робочої сили в р-ни Сер. Подніпров’я і Донбасу.З участю польських фахівців був збудований металургійний завод у Краматорську, Олександрівську, Катеринославі та ін. 1-ий перепис нас Рос імп 1897р зафіксув на УкР 388 ТИС ПОЛЯКІВ17%. Перепис нас Прав Укр 1909 показав зростання полського нас більш як на 100 тис→через мінрацію і природний приріст. На селі диференціація: безземельні, малоземельні, заможні, дрібні, середнє і велике поміщицтво. На Правоб Укр переважало польське велике поміщицьке землеволодіння в якому виділились вел латифундії Потоцьких, Сангушків, Грохольських та ін..
Після полськ повс 1863р було прийнято ряд законів, якими заборонялося полякам купувати землю в Укр., а надавлись пільги для купування росіянам. Після 1863 влада зконфіскувала140 маєтків польських поміщиків. До 1917 в руках польських землевласників все ще залишилось 2,2 млн десятин землі. Численим прошарок дрібної польсь шляхти бл 350 тис. Їх приписували т.зв одновірців. У1866Р ЦЕЙ СТАН БУЛО ЛІКВІЛОВАНО, а приписували до розряду селян-вічних землевласників.. Активне перенаселення поляків на Провоб, особливо Волинь проходило у 80-90-хрр. 19 ст. Вони селились здебільшого у сільсь місцевісті цілими жін. сімями.
За даними перепису 1897р у 12 повітах Волинської губернії мешкало 166 тис поляків, з них 82%чол і 83%, що становило 6% нас губернії.Залюднювало польське нас переважно зх. Смугу Волині:Рівненський повіт -25 тис9% нас, Луцький 24., Володимир-Волинський 23 тис. У Новгродо-Волисньську повіті, що був центр у губерніях, %поляків був меншим від середнього 18тис. У містах Волині мешкало 17 тис з них 8тис чол. І 9 тис жін. Найбільше поляків проживало у Житомирі, потім Ковель, Володимир-Волинський, Луцьк. Повітовим центром, де найм поляків Овруч.
