Галичина:за 1-им авс переписом 1773р тут 19 тис шляхетських сімей. Найбчисельна група дрібнопомісна шляхта. У Сх Г шляхта міцніша тут домінують латифундії, а зх. Част дрібнопомісні володіння. На поч ХХ бл 200 сімей багатопдданої шляхти: Станіслав Любомирський, Потоцький-Щесний. В 1776 72% підданих селян. Поділ на приватних та державних.. 1787р-піші(мали робочу худобу,панщина 52 дні), халупники(не мали польової землі, 12 днів панщини), коморники(сиділи в халупах тяглових господарів). Взх.р-нах майнове розшарування глибше, ніж у сх. Мішани – щаг к-сть 333 тис 12%. Нас гал міста склад з залежних від короля і від староств торговців і ремісників-євреїв, що займали торгову площу; жителів передмістя-землероби, які не відріз від селян.Привілей:право ярмаркової торгівлі. Міщани:ткачі, кушніри, шевці, гончарі, обслуговували нас домінії і відб чиншові натуральні і грошові повнності. Найб част міщанства ремісники 44 тис.
Закарпаття:поміщицкі та державні селяни, а також монастирські, які поділ на кріпосних, желярів, напівжелярів(ниймити). Незна група вільних селян лібертинів.Окрема група німецькі колоністи. Такі повинності: грошовий чинш, велика десятина, 52-денна з тягловим або 104 денна,піша,панщина від повного наділу, 12-18денна панщина желярів і напівжелярів. У 40-х р 19 понад 20 видів повинностей. Шляхта(немиші) їм належала переважна б-сть земельних угідь. В сер 19 44тис. Власники вел маєтків: Дюла Апполі, Юлія та Жофія Стара, Брещовичі(з україн середов) У 1787 у 4х комітетах проживало бл 12 тис шляхтичів; вони не обкладались податками.
і приписано до Бузького козацького війська. Половину складу цієї дивізії з 1817 р. було переведено до міста Чугуєва на Слобожанщині, де вона й дала початок військовим поселенням.
Галичина:головним показником економічної відсталості були низький рівень суспільного поділу праці і застій у промисловості і торгівлі. Економ відсталість Г була наслідком слабкого викор виробних можливостей землеробства. Єдине вільне м з своїми магістром Львів→щоріні ярмарки. Центром соляної промисловості – Бохнія;ТЕКСТИЛЬНОЇ- Андрухів; ткацтва-Самбір; Сколе-залізничної промис. Тютюнова фабрика в Виниках. В 30-х 19 50 металургійних підприємств, найб рівня в 1847р. Горілчане і пивоварне в-во розвинена галузь. Закарпаття:основою економіки 18-п.п.19-с/г, займ 90% нас.У І п 19 тютюництво розв ще слабко. Вирощували в Сасові, Чорнотисові, Карачині. Теплий клімат сприяв р-ку садівництва та виноградарства(Мукачів). Найкращі виноградники в Мукачівського монастиря. Великі доходи від вина. Крупне вел поміщицьке землеволодіння набирало торговельного, підприємницького х-ру. З городництва не вел прибутки;найб понирені капуста, червоні буярки. Майже в кожному вел поміщицькому господареві існували молочнотоварні ферми. У низиних р-нах:трипілля, а в гірськиї двопілля. Буковина:Основна част с/г угідь в Прут-Дністровському межиріччі. Тут орні землі становили 78% заг угідь. Важлива роль в економіці краю тваринництво. 1789 90 міцсь потошоварння. 1832р утв папірня. 30-ті р перші парові машини. Харчова помис: на поч ХХ 215 млинів, 82 гуральні, 3 броварні(Чернівці, Рогізна,Кіцмань). На експорт:шкіра, худоба, ліс, зерно. Пропінація- право на продаж горілки поміщиків.
