Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 р.

Згідно патентом з 15 травня 1848р в Галичині скасовувалаось всі панщинні і ін..феодальні повинності земельних господарів. 7 вересня 1848 віденський парламент звільнив селян від примусової купівлі горілки та ін. алкогольних напоїів, правом на виробництво яких володіли поміщики. Право сервітутів(право селян на часткове корист поміщицькою власністю) у квітневому патенті не відокремлювалось від скасування панщинських і ін кріпосних повинностей. У патенті вказувалось, що існуючі сервітути залишаються недоторканими,а ті шо бажають ними користу мають заплатити на них. Патент визначив розміри плати за сервітути.

Патент від 7 вересня підписаний Фердінандом І → проголош ліквідацію різниці між поміщицькими і рустикальними землями; проголош скасування панщини ін. повинностей, але передбач їх компенсацію. Індемнізація -відшкодування збитків поміщику за те, що віддали землю селянам. Стягування коштів з селянства на ідемнізацію відб у формі сплати ними спец додатків до постійних податків. Таким чином, за звільнення селянам доводилось платити вел викуп. В 1853р уряд відокремив розгляд сервітутних справ від індемнізації.

Аграрне законодавство:мета: пристосов країну до ринкової економіки. Завд монархії яка розпоч р-ми в Г було збереження феод порядків. 25 лютого 1774р були встановлені номінальні податки в розмірі 12% від всіх домніальних доходів і податки на селян-чверть панщинних повинностей. 1775 вводились поземельний і житловий податок. Січень 1773 всі королівщини і станові маєтки короля проголошув власністю д-ви, а всі доходи від них доходами казни.1774 всі селяні родовища оголошув власністю д-ви.

1775 Марія Терезія видала патент який:заборонив примус селян брати у корчмаря горілку, відбувати панщину в неділю і в свята, катувати підданих без спец присуду пана; вимагав: точного врегулювання і обліку позових повинностей. Йосип ІІ→прагнув перетворити кріпосних селян на підданих. Патентом від 5 квітня 1782р було скасовано особисту кріпосну залежність селян і надано їм громадянські права. Селяни отр право одружуватись на свій розсуд, навчатись ремесла. 1796р Робопатент →встановлювались і підтверджувались норми щодо кріпосних повинностей селян. Було встановлено панщину у розмірі 3-х днів, робочий день не більше 12 год, з перервою 2 год. 1786- проведений 1-ий кадастр земель (йосифінська метрика ). МЕТА: для правильного оподаткування для кожного виду земельних угідь, але земельні власники часто уникали точного обліку. 26 квітня 1787 для Галичини декрет →усі землі, які перебували у користув селян оголошувались навічно селянськими. Дотація –право на земельний наділ, на користув пасовищами, лісами, допомогу ренаментом. 10 лютого 1789 Урбаріальний патент-розміри повинностей неможуть перевищувати 30% заг доходу від селянської землі; встановлювався однаковий для всіх категорій власності поземельний податок.

14. Етнічний склад населення Наддніпрянської України в ХІХ ст. В Росії 1-ий перепис нас 1897р В укр. губерніях проживало українці(русини) 17 млн 72%, росіяни 3 млн12%, євреї 2млн 8,5%, німці 500тис 2,%, поляки 1,7%, білоруси 0,9%, молдавани 0,8%, греки 0,3%, чехи 0,2% інші. Нас 9 укр губерній становило 1897р бл 24 млн чол.. Перевадна більшість українців жила в селах. Бл 16% жило лише в містах(Хаоків, Одеса, Катеринослав) до 30%. Єдинне мсто з нас більше половини українців Полтава. Нац склад міського нас на 1897р росіяни 34%, українці 30%, євреї 27%, інші 9%. Щодо Галичини то тут регулярний перепис нас нас з 60-х 19 ст, але не зазначаласть національність. Визначають за мовою та конфесійною ідентичністю. Усі етнічні підрахунки спираються на конфесійність. На 1910р полки тут становили 3млн 900 тис чол. – 45%, українці, 43%, євреї 11%, німці 0.8%, чехи 9тис. Заг.к-сть 8млн. За 19 ст приріст нас. Специфіка провінції- укр. і польське нас було нерівномірно розподілене. В сх. Част проживали українці, а в Зх.поляки. В межах Сх. Галичини на 1910р українці 66%)селяни, інтелігенція), поляки 22%, євреї11%, ін1%.

Буковина:на 1909р- українці 41%, ромуни 32%, євреї13%, німці8%, поляки3%. Немає виразно вираженої, домінуючої групи. Тут треба брати до уваги, що 19 ст коли нац.. ідентичність не є сталою. Маємо такі групи, які зараз не можливо вичислити. Ми не знаємо що ховається під назвою малоруси. Не ВСІ СтАЛИ УКРАЇНЦЯМИ. Поляки – значна роль нп Правоб у Пд=зх. Краї. Завдяки д-сті Адама Чортиройського польська шляхта не русифікувалась, а врегіоні мещкало чимало патріотів; утв підпільні т-ва: Т-во об’єднаних словян 1823р. В економ сфері польська шляхта була задіяна в тектильній, порцеляновій, скляній, металургійній, а надто у цукровій пром. Надніпрян. Єреї займ переважно торгівлею, лихварством,, утримували крамниці, шинки,, дрібні підприємства. Субгромада –штетл. В них утв політ рух сабатаїзм-віра що месія вже прийшов в особі Сабатия; Хасидизм- милосердя бога та заохочує радісну релігію через музику та танок. 1881-83, 1903-06 –євр погроми.-еміграція; ідея еміграції до Палестини. Ідиш рідна мова. Щодо німців то нім колонізація поч з маніфесту КатеринииІІ 1763р, що запошувала німців оселитись в неосвоєних землях Рос імп, і надавала їм привілеї:безкоштовно або за номінальну плату землю,релігійну свободу, звільнялись від військовї повинності та податків до 30р. 1860-80 німці масово преселелись на Волинь.