Революція 1848-9рр започаткувала перетворення Габсбурської монархії на конституційну д-ву. В жовтні 1860р Йосип ІІ видав Жовтневий диплом. Р-ми 1860-х остаточно закріпили за польською елітою монополію пол. влади у Галичині. Ця монополія забесп. системою виборів послів до гал сойму, який поч. діяти 1861р. Вибори проводились по окремим куріям. Під час виборів польська еліта додатково збільшувала своє представництво завдяки фальшуванням результатів виборів, підкупу або прямого тиску на селян. Селян перед голосуванням нерідко садили за столи, де їх вгощали горілкою; не знали мови.
Польська монополія влади забесп і завдяки активній підтримці верхівки місцевого європ. нас. Р-ми 1860х скасували легальні обмеження накладені на євреїв ще напр. 18 ст.
Під час децентралізаторських перетворень 1860-х німецькі чиновники здебільшого виїхали з Галичини. У родинах, які залишались частішали мішані шлюби, здебільшого з поляками. Уже 2-3 покоління в б-сті чиновницьких родин повністю полонізувалися. Після конституційних р-м нім нас Галичини не було якоюсь помітною групою з виразними нац.-політ. домаганнями. Гострота протистояння перейшла з лінії німець-поляк на поляк-українець. Груднева конституція 1867 розмежувала повноваження і визнали спільні для обох част монархії справи. В §19 основного закону про заг право громадн закріплював принцип нац. рівності, і саме на нього посилалися українці домагаючись нац. прав. Головним представницьким органом стала Держ рада, угорської – Угорський сейм. Для розв’язання спільних справ був ств представницький орган –«Спільні делегації». У ході децентралізованих перетворень зазнав змін адмін. устрій Галичини. Замість циркулів провінцію було поділено на 74 повіти на чолі зі старостами. Судову владу було реформовано в напрямі остаточного розмежування адміністрації та судівництва, скасування патримоніальних судів і забесп суддям незалежності. Р-ми спричинили збільшення адмін. Функцій і швидке зростання чисельності чиновників.
Наслідки р-м: -політика модернізації краю; -посилення нім впливу і відсторонення українців від управління; - поширення серед селянства та греко-католицького духовенства позитивного ставлення до правлячої династії Габсбургів; - поновлення панщини та збільшення селянських повинностей(данина, чинш, військова служба); - б-ість селян малоземельні, збільшення к-сті безземельних, селян заробітчан; - інтелігенція малоземельна; - шляхта відсутня(полонізована, ромунізована).
