Методичні вказівки до виконання практичної роботи. Засоби виробництва поділяються на засоби праці та предмети праці
Засоби виробництва поділяються на засоби праці та предмети праці. засоби праці складають економічну сутність основних фондів, а предмети праці – оборотних. Основні фонди поділяються на виробничі та невиробничі. Активна частина основних виробничих фондів – це робочі машини та механізми, транспортні засоби, силові машини та устаткування, виробничий інвентар та інструмент. А до пасивної частини основних виробничих фондів відносяться виробничі споруди, будівлі, передавальні пристрої, господарський інвентар.
Первісна вартість основних фондів (Сперв) визначається:
С придб – ціна придбання, грн.; С монт – витрати, пов’язані з монтажем, грн.; С дост – витрати на доставку, грн.; С ін. – інші витрати, пов’язані з введенням основних фондів у дію, грн..
Залишкова вартість основних фондів (С зал) визначається:
С зн – вартість зносу (амортизації).
Амортизована вартість (вартість спрацювання основних фондів) (С ам):
С лікв – ліквідна вартість основних фондів.
Коефіцієнт фізичного зносу основних фондів (К) визначається за строком експлуатації:
Т ф, Т н – фактичний та нормативний термін служби, років.
Моральний знос першого роду (М1) визначається:
С перв – первісна вартість основних фондів; С в – відновна вартість основних фондів.
Норма амортизації обладнання (Н а) визначається за формулою:
Т сл – термін служби основних фондів, років; С перв, С лікв – первісна та ліквідна вартість основних фондів.
Сума амортизації (А) розраховується:
Загальні показники ефективності використання основних фондів: - фондовіддача:
О – обсяг продукції підприємства за рік; Ф сер – середньорічна вартість основних фондів.
- фондоємність:
- фондоозброєність праці:
ч – середньоспискова чисельність промислово – виробничого персоналу;
- інтегральний показник зміни ефективності використання основних фондів (К еф):
І рф – індекс зміни рентабельності основних фондів за період; І ов – індекс зміни фондовіддачі за цей же період.
Часткові показники використання основних фондів – це: - коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (К екст):
Т д, Т ном – дійсний і номінальний фонд часу роботи обладнання за певний період.
- коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (К інт):
або
Т факт – фактично використаний час на виготовлення одиниці продукції; Т норм – технічно обґрунтована норма часу на одиницю продукції; П факт, П норм – фактична та нормативна продуктивність обладнання.
- коефіцієнт інтегрального використання основних фондів (К інтегр):
- коефіцієнт змінності роботи обладнання (К зм):
N зм, N дн – кількість відпрацьованих машинно-змін та машинно-днів.
Рух основних фондів характеризується показниками: - коефіцієнтом оновлення (К оновл):
С вв, С к – вартість основних фондів введених за рік та на кінець року. - коефіцієнтом вибуття (К виб):
С виб, С поч – вартість виведених за рік основних фондів та вартість початкова.
Виробнича потужність обчислюється: - для агрегату, обладнання (ВП а):
Т д – дійсний ефективний фонд робочого часу обладнання; Т шт – нормативна норма часу продукції.
Т к – число календарних днів у періоді; В, С в – число вихідних і святкових днів у періоді; п з м – кількість змін роботи одиниці устаткування; t зм – тривалість зміни, год; К втрат/год. – коефіцієнт втрат робочого часу через простої.
- вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (ВП вих):
ВП вх – виробнича потужність на початок періоду, грн.; ВП вв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.; ВП вив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн..
- середньорічна виробнича потужність (ВП сер):
К – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.
|