Методичні вказівки до виконання практичної роботи. Трудові ресурси – це постійні працівники, які мають необхідну професійну підготовку, практичний досвід і навички роботи на підприємстві.
Трудові ресурси – це постійні працівники, які мають необхідну професійну підготовку, практичний досвід і навички роботи на підприємстві. В залежності від виконуємих функцій, вони поділяються на робітників, службовців, спеціалістів, керівників. Ефективність використання персоналу підприємства характеризується продуктивністю праці, показниками якої є виробіток та трудомісткість продукції. Виробіток (В) та трудомісткість (t) – взаємо обернені показники.
, 5.1
, де 5.2
О – обсяг виконаних робіт; Т – затрати праці.
Зростання продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості (∆ПП) дорівнює: , де 5.3
Т м, Т п – минула та нова трудомісткість на операцію або виріб.
Економія чисельності робітників (∆Е r) розраховується:
, де 5.4
Р – кількість виробів або операцій; Ф – реальний фонд робочого часу одного робітника; К – коефіцієнт виконання норм.
Зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення використання робочого часу (зменшення його витрат) обчислюється:
, де 5.5
В б – витрати робочого часу в базовому періоді; В п - витрати робочого часу в поточному періоді.
Зростання продуктивності праці за рахунок змін у структурі кадрів розраховується:
, де 5.6
І – індекс загальної продуктивності праці; І п - індекс продуктивності праці основних робітників; І d – індекс зміни частки основних робітників у загальній кількості робітників у поточному періоді порівняно з базовим, обчислюється як співвідношення частки основних робітників у поточному періоді до частки основних робітників у базовому періоді.
Норма часу (Нr), необхідна для виготовлення одиниці продукції, розраховується:
, де 5.7
Т осн – основний час; Т д – допоміжний час; Т об – час на обслуговування робочого місця; Т в – час на відпочинок і особисті потреби; Т пер – час перерв з оргтехнічних причин; Т пз – підготовчо-заключний час.
Норма виробітку (Н в) залежить від дійсного фонду робочого часу (Т д) та установленої норми часу на одиницю продукції (Н r):
5.8
Норма обслуговування обладнання, устаткування (Н обсл) враховує норму часу на обслуговування устаткування (t обсл):
5.9
Необхідна чисельність робітників (Ч ос) розраховується:
, де 5.10
Т сум – сумарна трудомісткість робочої програми; Ф д – дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника; К в – середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.
Тарифна ставка будь-якого розряду (С рі) визначається:
, де 5.11
С р 1 – тарифна ставка першого розряду; К і – тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду.
Індекс реальної заробітної плати (І рзп) розраховують:
, де 5.12
І нзп – індекс номінальної зарплати; І ц – індекс цін за відповідний період.
Пряма погодинна заробітна плата (З пп) дорівнює:
, де 5.13
Ф міс – фактично відпрацьований за місяць час; С – годинна тарифна ставка відповідного кваліфікаційного розряду працівника.
Погодинно-преміальна заробітна плата (З п.прем) визначається:
, де 5.14
З тар – сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці; Д – сума преміальних доплат, яка розраховується:
, де 5.15
Д % - відсоток преміальних доплат за досягнення певних показників.
Пряма відрядна заробітна плата (З п.відр) визначається:
, де 5.16
, де 5.17
або , де 5.18
Р і – відрядна розцінка за виготовлення одного виробу і –го виду; N фі – фактична кількість виробів і -го виду, виготовлених робітником за певний час; Н r – норма часу на виготовлення одного виробу і -го виду; С r – годинна тарифна ставка за розрядом робітника; Н в – норма виробітку на одиницю часу.
Відрядно-преміальна заробітна плата (З в.прем) розраховується:
, де 5.19
З тар.в – тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці; Д в – сума преміальних доплат.
Для використання в навчальному процесі можна використовувати тарифну сітку:
|