Стандартизація i сертифiкацiя продовольчих товарівКабінет Мiнiстрiв України 29 травня 1992 року схвалив Концепцію з питань національної стандартизації, метрології i сертифiкацiї, прийняв декрет від 10 травня 1993 року “Про стандартизацію i сертифiкацiю”. В Україні створено державний комітет стандартизації, метрології i сертифiкацiї — держстандарт України Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифiкацiї, інформатики, а також обласні центри стандартизації, метрології i сертифiкацiї. Держстандартом України спочатку було розроблено п’ять основних державних стандартів, чинних з жовтня 1993 року: Основні положення, Порядок розробки державних стандартів, Порядок розробки i побудови технічних умов, Стандарти підприємств, Загальні вимоги до побудови, змісту, викладу стандартів, на основі яких розробляються iншi стандарти, а також впроваджено національну систему сертифiкацiї (Укр.СЕПРО). 31 липня 1995 року введено обов’язкову сертифiкацiю харчових продуктів вітчизняного виробництва та тих, що завозяться з-за кордону, на вiдповiднiсть вимогам безпеки в державній системі сертифiкацiї. Сертифікат вiдповiдностi вимогам стандартів i безпеки харчових продуктів видають акредитовані органи сертифiкацiї, що діють в обласних центрах i великих містах України. Кожна партія харчових продуктів, що надходить від виробника, повинна супроводжуватись посвідченням про якість, сертифікатом вiдповiдностi державній системі сертифiкацiї або його копією, завіреною постачальником, на товар, котрий підлягає обов’язковій сертифiкацiї, або ж зазначений у товаросупровiднiй документації певним регiстрацiйним номером. Сертифiкацiя передбачає перевірку вiдповiдностi харчової продукції встановленим стандартам i контроль за дотриманням технологій її виготовлення. Харчові продукти, які супроводжуються сертифікатом, вважаються проконтрольованими i вiдповiдають вимогам стандартів i безпеки. Держстандартом України досягнуто домовленості з деякими країнами ближнього далекого зарубіжжя про визнання сертифiкатiв, що видані в системі сертифiкацiї України. Україна бере участь в роботі Міжнародних нарад з питань стандартизації, метрології i сертифiкацiї товарів. Відповідно до Міжнародних договорів в республіці застосовують міждержавні стандарти. Згідно з декретом Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46—93 “Про стандартизацію і сертифiкацiю” нормативні документи стандартизації розподіляють за такими категоріями державні стандарти України — ДСТУ; галузеві стандарти України — ГСТУ; стандарти науково-технiчнi та інженерних товариств i спілок України — СПУ; стандарти підприємств — СТП; технiчнi умови України — ТУУ. Стандарти колишнього СРСР (ГОСТ) та республiканськi стандарти колишньої УРСР (РСТ) застосовують як державні стандарти України (ДСТУ). Галузеві стандарти України (ГСТУ) розробляють на продукцію за відсутнє державних стандартів України (ДСТУ) чи у разі необхiдностi встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів. Стандарти науково-технічних та інженерних товариств i спілок України (СТТУ) встановлюють у разі необхiдностi поширення результатів фундаментальних прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях чи сфері професійних iнтересiв. Стандарти підприємств (СТП) розробляють на продукцію, що використовується лише на конкретному пiдприємствi. СТП не повинні суперечити обов’язковим вимогам державних i галузевих стандартів. Технiчнi умови України (ТУУ) містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) i споживачем (замовником) продукції. Державні, галузеві стандарти України та стандарти науково-технічних та інженерних товариств i спілок України, а також зміни до них підлягають державній реестрацiї у Держстандарті України, а технiчнi умови України в йоготериторіальних органах — обласних центрах стандартизації i метрології (ЦСМ). Державним стандартам присвоюють позначення, яке складається з індексу державного стандарту (ДСТ), скороченої назви держави (У), реєстраційного номера i двох останніх цифр року затвердження або перегляду стандарту Назва технічних умов складається з індексу документа (ТУ), скороченої назви держави (У), коду підприємства (організації) — власника оригіналу (ТУ) із ОКПО (вiсiм знаків), реєстраційного номера, двох останніх цифр року затвердження, наприклад: ТУ У 12345813.001 -93. Необхідна iнформацiя про дію стандартів (ДСТУ, ГОСТ), зміни до них та скасування їх друкується у щорічному та щомісячному iнформацiйному покажчиках «Стандарти».
У мiжнароднi практиці виробництва торгiвлi прийнято штрихове кодування товарів, що дає можливість ефективно управляти їх виробництвом, здійснювати сортування, вiдбiр, відвантаження товарів, а в сфері торгiвлi - приймати товари, контролювати запаси, відбирати i відвантажувати товари зі складів в роздрібну торговельну мережу. Після прийняття декларації про незалежність України була створена Українська асоцiацiя “СКАНА”, яка розробляє стандарти, програмно-технiчнi засоби, впроваджує штрихове кодування. З метою широкомасштабного залучення вітчизняних підприємств до системи ЕАН заснована Національна Нумеруючи Органiзацiя “ЕАН-Україна”. Згідно з Державною програмою про перехід на міжнародну систему обміну i статистики органiзованi регiональнi центри штрихового кодування. Використання штрихового кодування дає можливість втілити автоматизовану ідентифікацію товарів на базі комп’ютерної техніки, що значно підвищує продуктивність праці, суттєво зменшує витрати обігу, є економічно ефективним. Автоматизований облік проданих товарiв дозволяє стежити за наявністю їх на складах, в роздрібних торговельних підприємствах i в разі необхiдностi швидко подавати товари зi складів в торговельні підприємства. Такий облік дає оперативну iнформацiю про наявність або вiдсутнiсть ходових товарiв, що користуються попитом населення, або тих, що швидко псуються тощо. Використання штрихового кодування дозволяє значно покращити i оптимізувати такі технологiчнi процеси: у сфері виробництва — сортування, підрахунок, облік, контроль запасів, вiдбiр i відвантаження товарiв; у сфері оптової торгiвлi – приймання товарiв, контроль запасів, вiдбiр, відвантаження, розрахунки за товар; у сфері транспортування — одержання, вiдбiр i відвантаження товарiв; у сфері роздрібної торгiвлi — приймання товарiв, відвантаження зi складів, продаж, контроль запасів i асортиментного переліку, обсягів продажу тощо. Штриховий код складається з чіткого рисунка вузьких i широких смуг, пробілів між ними і чисел, він наноситься на упаковку з допомогою полiграфiчної техніки: матричних, термічних, лазерних i струменевих принтерів. Смуги i пробіли між ними позначаються певними цифрами в кодах електрообчислювальної «зчитує» їх скануючою системою. Інформація, що “зчитується” машинним способом з великою швидкістю i на два порядки вища, ніж при клавіатурному введенні. Кожний товар має свій iндивiдуальний штриховий код. Для “зчитування” кодів використовують обладнання ручне i стаціонарне. Ручне обладнання поділяють на контактне і дистанційне. Робочим елементом контактного обладнання є світлове перо, що рухається безпосередньо по поверхні штрихового коду. Таким чином вимірюється iнтенсивнiсть відбитого світла від чорних i білих смуг коду. У дистанційному обладнанні використовують лазерний або інший промінь i код «зчитується» на вiдстанi до одного метра, а також i через прозору упаковку. Після «зчитування» на табло висвітлюється ціна товару, яка була введена попередньо в ЕОМ. Одночасно у центральний комп’ютер надходить iнформацiя, що товар проданий. Цей комп’ютер підраховує кiлькiсть товару, що залишається, i при необхідності вимагає зі складу нову партію цього товару. Цифровий еквівалент коду ЕАН-1З складається з 13 цифр. Перші зліва три або рідше дві цифри називають префіксом. Він позначає державу — виробника або продавця товару. Його ще називають “прапором країни”. Наступні 4—5 цифр позначають реєстраційний номер фірми, відомства, виробника товару, 8— 2 цифри — товарний код, який присвоюється продукції з урахуванням вимог системи ЕАН, остання 13-а цифра — контрольна, яка використовується для перевірки правильності “зчитування” попередніх цифр коду скануючою системою. Наприклад, штрих-код майонезу Провансаль, виготовленого в Україні (Львівський жирокомбiнат), має такий цифровий вираз:
Кожна країна має свій префікс. Наприклад, США, Канада — 00-09,Мексика — 75.0, Аргентина — 77.9, Бразилія — 78.9, Німеччина— 40-44.0, Великобританія, Iрландiя — 50, Данія — 57, Фiнляндiя — 64, Туреччина — 86.9, Австрія — 90-91, Норвегія — 70, Угорщина — 59.9, Греція — 52.0, Китай — 69.0, Японія — 49. Частину коду, яка відображає країну (префікс), встановлює Міжнародна асоцiацiя по кодуванню виробів. Частину коду, що характеризує підприємство виробника, присвоює вiдповiдна національна асоцiацiя. В Україні ці функцiї виконує асоцiацiя “СКАНА”. Частину коду, яка інформує про товар, присвоює асоцiацiя товарної нумерації” ЕАН-Україна”, створена вiдповiдно до Постанови Кабінету Мiнiстрiв України від 12 грудня 1994 р. № 860. Крім зазначеного штрихового кодування, в Україні з 1993 року впроваджена Гармонізована система опису i кодування товарів (ГС), що становить класифiкацiю експертно-iмпортних продовольчих товарiв, за якою вони розподiленi у чотирьох розділах, а в кожному роздiлi товари об’єднуються у декілька груп. В роздiлi 1 — “Живі тварини i продукція тваринництва” — товари об’єднані у п’ять груп: група 01 — “Живі тварини”; група 02 — “М’ясо i субпродукти харчові”; група 03 — “Риба i ракоподiбнi, молюски i iншi водні безхребетні”; група 04 — “Молоко i молочні продукти, яйця птиці, мед натуральний”; група 05 —“Iншi продукти тваринного походження (кістки, шкурки, губки натуральні тваринного походження, амбра сіра та iн.)”. В роздiлi 2 – «Продукти рослинного походження”—.товари об’єднані у 13 груп. В роздiлi 3 – «Жири імасла тваринного або рослинного походження, продукти їх розщеплення, приготовлені харчові жири, віск тваринного i рослинного походження” — об’єднані у 15 груп. У розділі 4—«Продукція харчової промисловості, алкогольні i безалкогольні напої, оцет, тютюн i його замінники” — об’єднані у групи 16—24. Код кожному товару присвоюється з урахуванням номера групи, номера найменування товару в даній групі імає не менше чотирьох знаків. Наприклад, м’ясо великої рогатої худоби свіже або охолоджене, яке значиться у групі 02 під номером 1, буде мати код 02.01; м’ясо свиней свіже, охолоджене або морожене, що значиться в цій же груп під номером 3, буде мати код 02.03; томати свiжi або охолоджені, що входять у групу 07 пiд номером 2, будуть мати код 07.02. Гармонізована система опису i кодування продовольчих товарів впроваджена з метою полегшення заповнення митних, банківських, страхових, статистичних документів i є неодмінною умовою контрактів купiвлі-продажу.
|
