Другої половини ХІХ ст.

Культурно-освітній і літературний рух 50–60-х років ХІХ ст. Утвердження реалістичного напряму в українській літературі 50–60-х років ХІХ ст. Формування національної літературної критики та літературознавства.

Співвіснування художніх напрямів та стильових течій в поезії по шевченківської епохи та проблема епігонства. Розвиток історичної української романістики в другій половині ХІХ ст. Культурно-просвітницька концепція П.Куліша в історичному романі-хроніці «Чорна рада».

Жанрова різноманітність поетично-байкарської спадщини Л.Глібова та лірики С.Руданського. Особливості психологізації художньої оповіді в українській прозі М.Вовчка, А.Свидницького, І.Нечуя-Левицького. Становлення жанрів соціально-історичної повісті та роману в творчості І.Нечуя-Левицького та П.Мирного.

«Театр корифеїв» як етап зрілості української драматургії другої половини ХІХ ст. Жанрові різновиди комедії в творчості М.Кропивницького та І.Тобілевича. Універсальний характер творчості І.Франка у парадигмах ідеалізму, натуралізму, психоаналізу, гуманітаризму (наукові концепції Т.Гундорової, М.Наєнка, М.Ткачука, Н.Шумило).

Літературознавчі дискусії про творчий метод І.Франка. Натуралізм 1880-х р. Психоаналіз 1890-х р. Ознаки романтизму, реалізму, модернізму, зокрема декадансу у творчості І.Франка.Історія франкознавчих досліджень.Літературно-критична та естетико-теоретична думка І.Франка в контексті процесів формування українського літературознавства (культурно-історичної школи, історико-порівняльного методу, психологічного напряму, філологічного і філософсько-естетичного способів досліджень).Сучасна інтерпретація філософських та поетико-естетичних засад лірики І.Франка. Принципи циклізації поетичних збірок І.Франка «З вершин і низин», «Зів’яле листя», «Мій Ізмарагд». Типологія прозової спадщини І.Франка. Еволюція «малої прози», повістей і романів І.Франка від натуралістсько-романтичних тенденцій до соціально-психологічних узагальнень, модерних експериментів у формі художнього викладу (форма авантюрного роману, детективної повісті, щоденникових записів, сну, «потоку свідомості», містично-профетичних візій…). Модерністичні тенденції драматургії І.Франка в контексті його театрознавчої публіцистики.