Одиниці виміру та їх розмірність.

В системі СІ одиницею вимірювання депресії є 1 Н/м².

Така одиниця має назву «паскаль» (Па); 1 Н/м² = 1 Па.

Для отримання депресії в паскалях за формулами (3.8), (3.11) і (3.12) необхідно величини, що входять до них виражати в наступних одиницях вимірювання: - в Н∙с²/м⁴; периметр повітропроводу, м; довжина повітропроводу, м; на стор. 35,36 у формулах (3.11) і (3.12)), м²; м³/с; ³_.

За одиницю вимірювання аеродинамічного опору в розрахунках практичної роботи приймнятий «мюрг» ( 1

У вентиляційних розрахунках застосовується також одиниця аеродинамічного опору, що називається «кіломюрг» ( і дорівнює 1000 Вочевидь, що

Інколи кіломюрг називають великою одинице опору, мюрг – малою.

Співвідношення між аеродинамічним опором, що виражається в кіломюргах ( в мюргах (:

(3.15).

 

I. Розрахувати граничні значення за формулою (3.8) і (3.9) идля гірничих виробок, металевих, техстовінітових і тканинних трубопроводів за відповідними граничними значеннями (див. стор. 35). При цьому пропонується , і витрата повітря обирати з наступних таблиць, вважаючи, що для виробок дорівнює 4,16 :

Варіанти для гірничих виробок
				0,001	2,2
			2,5	0,0011	2,21
				0,0012	2,22
			3,5	0,0013	2,23
				0,0014	2,24
			4,5	0,0015	2,25
				0,0016	2,26
			5,5	0,0017	2,27
				0,0018	2,28
			6,5	0,0019	2,29
				0,002	2,3
			7,5	0,0021	2,31
				0,0022	2,32
			8,5	0,0023	2,33
				0,0024	2,34
			9,5	0,0025	2,35
				0,0026	2,36

 

Варіанти для металевих трубопроводів
	0,314		0,0079	1,68		1,8
	0,392		0,0123	1,69	1,01	1,81
	0,44		0,0154	1,7	1,02	1,82
	0,502		0,02	1,71	1,03	1,83
	0,566		0,0255	1,72	1,04	1,84
	0,628		0,0314	1,73	1,05	1,85
	0,706		0,04	1,74	1.06	1,86
	0,785		0,0049	1,75	1,07	1,87
	0,879		0,0615	1,76	1,08	1,88
	1,021		0,083	1,77	1,09	1,89
	1,115		0,099	1,78	1,1	1,9
	1,256		0,126	1,79	1,11	1,91
	1,413		0,159	1,8	1,12	1,92
	1,57		0,196	1,81	1.13	1,93
	1,76		0,246	1,82	1,14	1,94
	1,978		0,312	1,83	1,15	1,95
	2,23		0,396	1,84	1,16	1,96

Примітка: застосовано нормовані размери круглих повітропроводів из листової сталі.

 

Варіанти для текстовінітових трубопроводів
	0,314		0,0314	1,1	2,6	1,1
	0,33		0,0346	1,2	2,61	1,11
	0,345		0,038	1,3	2,62	1,12
	0,361		0,0415	1,4	2,63	1,13
	0,377		0,0452	1,5	2,64	1,14
	0,393		0,0491	1,6	2,65	1,15
	0,408		0,0531	1,7	2,66	1,16
	0,424		0,0572	1,8	2,67	1,17
	0,44		0,0615	1,9	2,68	1,18
	0,455		0,066	2,0	2,69	1,19
	0,471		0,0707	2,1	2,7	1,2
	0,487		0,0754	2,2	2,71	1,21
	0,502		0,0804	2,3	2,72	1,22
	0,518		0,0855	2,4	2,73	1,23
	0,534		0,0907	2,5	2,74	1,24
	0,55		0,0962	2,6	2,75	1,25
	0,565		0,1017	2,7	2,76	1,26

 

Варіанти для тканинних трубопроводів
	0,628		0,126		1,4	1,3
	0,785		0,196	2,1	1,41	1,31
	0,942		0,283	2,2	1,42	1,32
	1,099		0,385	2,3	1,43	1,33
	1,256		0,502	2,4	1,44	1,34
	1,413		0,636	2,5	1,45	1,35
	1,57		0,785	2,6	1,46	1,36
	1,727		0,95	2,7	1,47	1,37
	1,884		1,13	2,8	1,48	1,38
	2,041		1,327	2,9	1,49	1,39
	2,198		1,539	3,0	1,5	1,4
	2,355		1,766	3,1	1,51	1,41
	2,512		2,01	3,2	1,52	1,42
	2,669		2,269	3,3	1,53	1,43
	2,826		2,543	3,4	1,54	1,44
	2,983		2,834	3,5	1,55	1,45
	3,14		3,14	3,6	1,56	1,46

 

II. Розрахувати депресію місцевого опору формулою (3.11) для гірничих виробок, та всіх вищеназваних видів трубопроводів. Значення використовувати з даних стор. 15.

III. Розрахувати депресію лобових опорів для гірничих виробок і вищевказаних повітропроводів за формулою (3.12), вважати значення міделевого перетину = ½ , а значення використовувати з даних стор. 15.

IV. Розрахувати загальна депресію гірничих виробок і визначених повітропроводів за формулою (3.13).

V. Побудувати графічно характеристики виробок і повітропроводів відповідно мал. 16 і отриманих розрахунових даних.

VI. Виконати аналіз даних і графіків характериристик та скласти необхідні висновки. Надати пропозиції щодо покращення розрахунків і графічних залежностей.