Частка біорозкладних матеріалів на ринку полімерів

Біорозкладні полімери, особливо ті, які виготовляються з біологічної сировини, складають дуже незначну частку світового ринку пластмас. Згідно з висновком недавнього звіту щодо розкладних матеріалів на біологічній основі, підготовленого Інститутом Перспективних Технологічних Досліджень Європейської Комісії, частка цих матеріалів на ринку полімерів Європи становила 1-2% в 2010 р. і не більше 5% до 2020. Динаміку зростання обсягів виробництва біорозкладних полімерів у світі за період з 1975 до 2010 року наведено на рис. 7

Рис.7 Обсяги зростання виробництва біорозкладних полімерів (т) за період 1975 - 2010 роки.

До числа основних застосувань біорозкладних пластмас відноситься паковання харчових продуктів. Контейнери, плівки і піноматеріали, що виготовлені з таких полімерів, використовуються для упакування м'яса, молочної продукції, випічки та інших продуктів харчування. Іншим найбільш поширеним застосуванням є пляшки та одноразові стаканчики для води, тарілки, миски і піддони. Ще одним ринком збуту для таких матеріалів є виробництво мішків для збирання та компостування харчових відходів, а також пакетів для супермаркетів.

За даними Міжнародної асоціації біорозкладаних полімерів, пластик, отриманий з нафтопродуктів, починає поступово поступатися своїм місцем на ринку біорозкладним матеріалам. Споживання біорозкладних матеріалів за останні п’ять років подвоїлося. Виробники використовують натуральні матеріали так широко, як це дозволяють їхні технічні та економічні можливості. Експерти згаданої вище асоціації вважають, що полімери, отримані з рослинних волокон, рослин і целюлози, сьогодні домінують на ринку, в сфері пакувальної індустрії, в тому числі для упакування харчових продуктів. За прогнозами ця тенденція збережеться і на майбутнє, особливо з урахуванням підвищення цін на нафту.

Незважаючи на різницю в оцінці обсягів споживання біорозкладних полімерів, громадськість європейських країн сприймає цей сегмент як цілком реальну частину ринку. У зв'язку з цим в 2000 р. у ЄС прийняли стандарт EN 13432, що регламентує вимоги до біорозкладних полімерів. За рішенням Європейської Комісії № 2001/524/WE цей стандарт приведений у відповідність з директивою № 94/62/ ЄС «Про паковання і пакувальні відходи». Стандарт впроваджує критерії оцінки та процедури, що стосується можливості природного гниття біорозкладних синтетичних матеріалів у компостних ямах, а також їхнє оброблення без присутності кисню (йдеться про заборону на спалювання).