Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 4 Пізнавальні процеси. Пам’ять. Мислення. Уява. Мовлення




Зміст понять «пам’ять», «мнемоніка», «мислення», «інтелект», «коефіцієнт інтелектуальності»; «уявлення», «мрія», «фантазія». Пам’ять. Структура пам’яті, типи пам’яті (рухова, образна, емоційна, вербальна; довільна і мимовільна, логічна і механічна). Риси пам’яті (тривалість швидкість запам’ятовування, відтворення) Основні процеси пам’яті: запам’ятовування, зберігання інформації, та відтворення. Мнемоніка. Правила запам’ятовування. Продуктивність пам’яті. Мислення, його основні форми і види. Інтелект та оцінка інтелекту. Особливості професійного мислення. Уявлення та фантазія. Фізіологічні засади уявлення, види, прийоми. Роль уявлення в подоланні фізичних і психологічних перевантажень пожежників. Мова і мислення.

 

Пам’ять - форма психічного відображення, що виявляється в закріплені, збереженні, запам’ятовуванні, розпізнаванні та відтворенні явищ, процесів і психічних станів, завдяки пам’яті ми здобуваємо різноманітну інформацію, засвоюємо знання про світ і розвиваємо наші вміння та вправність.

Більшість психологів визнає три рівні пам’яті, які відрізняються тим, як довго на кожному з них може зберігатися інформація. У зв’язку з цим розрізняють безпосередньо або сенсорну пам’ять, короткотривалу пам’ять, довгострокову пам’ять.

Сенсорна пам’ять – це примітивний процес, який здійснюється на рівні рецепторів, сліди такої пам’яті зберігаються ¼ секунди.

Короткотривала пам’ять – характеризується більшою тривалістю збереження інформації. Було встановлено, що вона діє 20 секунд. За такий час зберігається небагато інформації – наприклад, якесь число, або декількох складів з 3-4 літер. Якщо інформація не вводиться повторно, то через 20 секунд вона зникає, не залишаючи ніяких слідів.

Довготривала пам’ять. Саме з тих елементів, залишаються у пам’яті короткотривалій, мозок відбирає те, що буде зберігатися у пам’яті довготривалій. таблиця множення, пісеньки, вірші, які вчили в школі, сім’ї).

Оперативна пам’ять – вид пам’яті, що проявляється в ході виконання певної діяльності, така пам’ять слугує цій діяльності.

Типи пам’яті:

а) Мимовільна й довільна пам’ять. Коли ми запам’ятовуємо певну інформацію без свідомого рішення її запам’ятати, і довільна, коли ми робимо свідомі зусилля, щоб щось запам’ятати..

б) Безпосередня й відкладена пам’ять. Безпосередня, короткотривала пам’ять дає можливість відкрити певну інформацію відразу ж після ознайомлення з нею. Відкладена пам’ять – довготривала, вона виявляється у спроможності відтворити певну інформацію після певного проміжку часу.

в) Механічна й логічна пам’ять. Механічна пам’ять наявна, коли матеріал повторюється багато разів, при цьому особа повторює те що запам’ятала, але не зможе пояснити його. Логічна пам’ять являє собою запам’ятовування, що базується на зрозумінні, виявленні смислу, виділенні логічних складників.

г) Образна пам’ять. Це зорова, слухова пам’ять являє собою запам’ятовування того, що бачили, що чули.

д) Словесно – логічна пам’ять. Для такої пам’яті характерна схильність до запам’ятовування й відтворення думок, висловлених вербально, в усній та письмовій мові.

е) Моторна пам’ять. Рухова пам’ять слугує для набуття моторно – рухових навичок.

є) Емоційна пам’ять. Запам’ятовування подій, що мають сильні почуттєві забарвлення.

Риси пам’яті.

Найважливіші риси пам’яті це: тривалість, швидкість, запам’ятовування, точність, швидкість, відтворення, місткість.

Процеси функціонування пам’яті.

Запам’ятовування - цей етап функціонування пам’яті пов’язаний із нагромадженням в процесі діяльності досвіду. Зберігання – це потаємна фаза пам’яті. Людина при потребі може використати інформацію нагромаджену в пам’яті, своєрідний банк. Тривалість збереження залежить від свідомого рішення про те, наскільки довго хочемо щось пам’ятати. Пригадування – це фаза пізнавальних процесів, завдяки якій людина може використовувати нагромаджену раніше інформацію. Відтворення відбувається в трьох формах: розпізнавання, властиве пригадування та репродукування. Забування – процес протилежний запам’ятовуванню, допомагає «розвантажувати» пам’ять від багатьох непотрібних деталей. Забування може бути як корисне так і шкідливе.

Мислення – це пізнавальний процес, в якому відображені структурні й функціональні відношення різних елементів дійсності. Це процес опосередкованого та узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях зв’язках і відносинах.

Мисленнєві операції:

Аналіз – мисленнєва операція, що являє собою виділення в об’єкті тих чи інших сторін, елементів, властивостей та ін.

Синтез – мисленнєва операція, яка дозволяє мислено переходити від частин до цілого.

Узагальнення – об’єднання предметів і явищ по їх загальним і суттєвим ознакам.

Порівняння – установлення подібності і різниці.

Абстрагування—відволікання від несуттєвих ознак і виокремлення лише суттєвих особливостей групи предметів або явищ

Риси мислення:

Самостійність мислення виявляється передусім в умінні побачити і поставити нове питання, нову проблему і потім вирішити їх своїми силами. Творчий характер мислення виразно виражається саме в такій самостійності. Гнучкість мислення полягає в умінні змінювати намічений спочатку шлях (план) вирішення задач, якщо він не задовольняє тим умовам проблеми, які поступово вичленяються в ході її рішення і які не вдалося врахувати з самого початку. Швидкість думки особливо потрібна в тих випадках, коли від людини потрібно ухвалювати певні рішення в дуже короткий термін (наприклад, під час бою, аварії).

Основними логічними формами мислення є:

Поняття – думка, в якій відображені загальні суттєві ознаки предметів і явищ дійсності. Судження - це відображення зв’язків між предметами і явищами дійсності, або між їх властивостями і ознаками. Судження це вислови про щось, вони стверджують або заперечують якісь зв’язки між предметами, явищами. Умовивід – це такий зв’язок між думками, в результаті якого з одного судження ми отримуємо інші судження.

Мислення виконує дві основні функції: пізнавальну, (пізнання світу); організаторську, (організовує людські вчинки).

а) творче мислення – найцінніша форма мислення;

б) репродуктивне мислення – відтворення вже відомих знань;

в) образно-рухове мислення – використовується при виконанні простих вправ.

г) абстрактно-логічне мислення – виявляються в умінні висловити свої думки за допомогою словесних числових знаків і символів.

Уява—це психічний процес створення образів, предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв’язків. Розрізняють пасивну і активну уяви. Активна уява може бути відтворюючою і творчою. Відтворююча створює образи на основі опису. Творча уява створює нові оригінальні образи та ідеї.

Прийоми уяви: гіперболізація, аглютинація, схематизація, типізація, загострення, аналогія, фантазія. . Мрії це специфічний комплекс свідомих і творчих уявлених образів, нав’язаних з прагненнями й бажаннями людини стосовно майбутнього.

 

Питання для самоконтролю

 

Дайте загальну характеристику пам’яті.

Дайте характеристику процесам пам’яті.

Дайте характеристику короткотривалій, довготривалій оперативній пам’яті.

Які ви знаєте мисленнєві операції?

Що таке широта мислення, глибина та гнучкість мислення?

Чим уява відрізняється від образного мислення, які ви знаєте види уяви? Проаналізуйте основні прийоми уяви..







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 126. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия