Тема 6. Емоції і почуття. Воля. Вольовий акт

Зміст понять «емоції», «почуття», «переживання»; «воля», «вольовий акт», вольові якості». Емоції і почуття. Природа емоцій. Переживання. Вплив емоцій на ефективність рішень професійних завдань пожежників. Воля. Витоки волі. Боротьба мотивів і вольовий акт. Вольові якості. Формування та розвиток вольових процесів в умовах професійної діяльності.

Емоція – ( від лат. – збуджувати, хвилювати) це гнів агресія, страх радість тощо, так звані прості почуття. Емоції мають ситуативний характер, переважно бувають короткотривалими, виникають як реакція на щось, не потребують підготовки і навчання. Окрім того вони вроджені. Така характеристика емоцій відповідає як людям, так і тваринам.

Завдання емоцій – розподіляти все те, що нас оточує, за критеріями біологічних потреб організму. Емоції завжди суб’єктивні, вони переживаються людиною по-своєму. Емоцiї - клас психічних процесів і станів, пов’язаних з інстинктами, потребами, мотивами, що відображаються у формі переживань (страх, задоволення тощо). Почуття - стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності; найвищий продукт розвитку емоцій людини. Одне почуття може реалізуватися у різних емоціях. Так почуття любові породжує спектр емоцій: суму, радості, гніву, ніжності тощо.

Джерелами емоцій і почуттів є: фізіологічні потреби (сон, харчування, пиття, біль) викликають почуття роздратування, злості, неспокою, тривогу, страх і змінюються почуттями радості, задоволення та інші позитивні почуття в разі заспокоєння потреб, або подолання труднощів. Контакт з людьми – для психічного розвитку немовляти велике значення контакт з матір’ю. Заспокоюючи його потреби в безпеці, любові, близькості, вона стає джерелом позитивних переживань. Відсутність контакту викликає у немовляти страх, який виявляється в плачі, крику. Мова – має великий вплив на виникнення почуттів. Одне слово, може стати джерелом позитивних і негативних почуттів. Пізнання світу – виникнення почуттів, пов’язане з уявою, мисленням, пам’яттю. Самопізнання пробуджує невдоволення собою, прикрі почуття; гордість радість. Спогади про минуле – корисні спогади призводять до повторного переживання приємних почуттів, негативні – пов’язані з переживанням страху тощо. Планування майбутнього, мрії – забігання думками в майбутнє – суттєва обставина, що породжує емоційні переживання.

Фізіологічні аспекти почуттєвого життя Емоційний процес виникає в центральній нервовій системі, призводить до активізації ділянок вегетативної нервової системи і залоз внутрішньої секреції. Керівну і контролюючу функції виконує кора півкуль головного мозку. Серед різноманітних змін в організмі під час виникнення почуттів і емоцій зустрічається: Зміни в системі кровообігу (серцебиття, почервоніння обличчя і очей, або блідість шкіри обличчя тощо).Зміни дихання – перехоплює подих, зростає швидкість дихання або стає не регулярним. Зміна ширини зіниць, реакція шкіри – “гусяча шкіра”, розлад функції шлунку й кишечнику, напруження м’язів і їх тремтіння. Риси почуттів. Протилежність – позитивні – негативні, корисні – шкідливі. Інтенсивність – дика радість або бурхливий вияв, або усмішка. Тривалість, глибина.

Класифікація почуттів. Почуття, пов’язані з природою (радість, захоплення або страх перед небезпекою); Суспільні почуття – виникають під час контактів з оточуючими людьми (подружня любов, симпатія, приязнь, вірність, заздрість, подив). В ситуаціях співпраці виникають почуття: неприязні, злості, агресії, гніву, ненависті. Моральні почуття – зустрічаючись зі світом цінностей і пов’язаними моральними нормами, людина переживає почуття: обов’язку, відповідальності, вини і сорому, кривди, несправедливості. Естетичні почуття – переживання краси природи, артистизму, культури, викликає почуття краси, захоплення. Інтелектуальні почуття – пов’язані з пізнанням і пошуком істини (радості, задоволення, винагородження, тріумфу, гіркоти, розчарування від помилок та інтелектуальної обмеженості).

Емоції і почуття поділяються на сценічні й астенічні почуття. Стенічні почуття (від лат. - сила) мобілізують людину до виконання дій, додають їй сили. Астенічні почуття (від лат. – слабкість, безсилля) – людина впадає в апатію, зникає точність рухів, паралізованість дій, відчай.

Воля - свiдома саморегуляцiя людиною своєї поведiнки i дiяльностi, регулююча функцiя мозку, що полягає в здатностi активно домагатись свiдомо поставленої мети i переборювати зовнiшнi та внутрiшнi перешкоди. Воля виникла в трудовій діяльності людини вона забезпечує виконання двох взаємопов’язаних функцій спонукальної i гальмової і в них себе виявляє. спонукальна функція забезпечується активністю людини. Гальмова—виявляється у забороні небажаних виявів активності.

Вольовий акт - включає: намiр, усвiдомлення мети, боротьбу мотивiв прийняття рiшення, вибiр методiв;

· здiйснення прийнятого рiшення. одним із найбільш характерних виявів волі виступає поведінка людини в умовах ризику. Ризик – це характеристика діяльності за невизначеності для суб’єкта її наслідків і наявності передбачень про можливі негативні наслідки на випадок неуспіху (покарання, біль, травма, тощо). Розрізняють виправданий і невиправданий ризик. Виправданий ризик передбачає зважування всіх «за» і «проти». Ризик буває: ситуативний (ризик на виграш величина виграшу на випадок успіху перевищує величину втрат на випадок не успіху); надситуативний (безкорисливий, або “ризик заради ризику”). Вольовi якостi —рiшучiсть, смiливiсть, наполегливість, самостiйнiсть; витримка або самовладання, витривалiсть, терпiння, дисциплiнованiсть, органiзованiсть, пiдтягнутiсть, точнiсть.

Питання для самоконтролю

У чому суть емоцій і почуттів?

Розкрийте загальні властивості емоцій і почуттів.

Визначте вихідні ознаки вольової поведінки.

Назвіть основні етапи вольової дії.

Поясніть, що таке ризик.