Морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи

 

У новонародженого маса головного мозку складає 400 г (11,5% маси тіла), в 9 років – 1300, у дорослого – 1400 г (2%).

Спинний мозок. Рефлекторна функція спинного мозку починає здійснюватися внутрішньоутробно вже на 7 – 8 тижні.

Рухова активність плоду, що реалізовується з участю спинного мозку, служить основою для розвитку головного мозку, зокрема кори великих півкуль.

Активність пропріорецепторів є стимулом для дозрівання провідних шляхів спинного мозку.

До моменту народження спинний мозок є найрозвиненішим відділом ЦНС.

Після народження збільшуються розміри нейронів, а також товщина мієлінової оболонки нервових волокон. Змінюється характер рефлекторної діяльності спинного мозку – одні рефлекси «зникають», інші з’являються, треті – включаються в складнішу рефлекторну діяльність (довільні локомоції).

Довгастий мозок. До моменту народження у функціональному відношенні цей відділ мозку достатньо зрілий: новонароджений здатний самостійно здійснювати дихальні рухи, смоктання, ковтання, чхання, кашель, у нього розвинені позно-тонічні рефлекси.

До 5 – 6 років завершуються мієлінізація, ріст і диференціювання нейронів, а також удосконалюється робота основних нервових центрів, що беруть участь в регуляції діяльності серцево-судинної системи, травлення, дихання.

Для новонароджених і грудних дітей характерна недорозвиненість вестибулярних ядер; на фоні зрілих червоних ядер середнього мозку це призводить до того, що тонус м’язів-згиначів у дитини підвищений.

Мозочок. У новонароджених мозочок недорозвинений, його борозни неглибокі, маса щодо всього мозку менше, ніж у дорослих, відсутні виражені зв’язки з іншими відділами головного мозку.

Після народження, особливо в перший рік, починається посилене зростання мозочка, з 3 міс. – диференціювання клітинних структур.

З наростанням маси ніжок мозочка, в яких проходять численні провідні шляхи, починають здійснюватися основні функції мозочка.

В основному дозрівання мозочка завершується до 7 років, а повне – до 15 – 16 років.

Середній мозок. До моменту народження у функціональному і морфологічному відношенні він є недостатньо дозрілим. Наприклад, типовий безумовний орієнтовний рефлекс формується на 4 – 5 місяці життя.

У новонародженого слабо розвинені нейрони чорної субстанції – їх зрілість формується до 6 – 7 років і сприяє можливості здійснення тонких і точних рухів пальців рук, а отже, оволодінню навиками писання.

У новонароджених і грудних дітей недостатньо сформовані нейронні структури, що керують рухом очних яблук і процесом акомодації. В той же час у новонароджених добре розвинений зіничний рефлекс, тонічні і настановні рефлекси. В процесі розвитку ці рефлекси стають компонентами складніших рухових рефлексів.

Проміжний мозок. До моменту народження сформовані специфічні і неспецифічні ядра таламуса, завдяки чому дитина розрізняє смакові, температурні і больові подразники. Проте, в процесі онтогенезу зв’язки цих ядер з іншими відділами мозку істотно зростають, підвищуючи тим самим можливості сенсорних систем мозку і їх участі в процесах координації діяльності різних мозкових структур. Остаточне дозрівання таламуса відбувається до 13 років. Гіпоталамічні центри у новонароджених розвинені недостатньо, у зв’язку з чим у них не розкриті механізми терморегуляції, регуляції обмінних процесів, потребно-мотиваційні механізми.

Диференціювання ядер гіпоталамуса протікає нерівномірно. До 2 – 3 років завершується формування численних гіпоталамічних центрів, проте остаточне дозрівання гіпоталамуса відбувається до 15 – 17 років.

Базальні ганглії. Внутрішньоутробно відбувається інтенсивне, але нерівномірне дозрівання базальних гангліїв – бліда куля до моменту народження сформована, тоді як смугасте тіло в основному завершує свій розвиток до кінця першого року життя. Тому новонароджені скоюють розмашисті генералізовані некоординовані рухи.

З розвитком смугастого тіла, із поглибленням його зв’язків з корою великих півкуль забезпечується поява мімічних рухів (зокрема – сміху), здатності у дитини до сидіння, стояння, прямоходіння і виконання все більш точних і координованих довільних рухів.

До 7 років завершується дозрівання базальних гангліїв.

Гематоенцефалічний бар’єр. У плоду і новонароджених цей бар’єр володіє високою проникністю, тому для цього періоду особливо небезпечний вплив екологічно несприятливих чинників, а також різних лікарських засобів, алкоголю, нікотину.

Вегетативна нервова система. У новонароджених обидва відділи ВНС сформовано ще недостатньо, зокрема вищі відділи ВНС. При цьому переважає вплив симпатичного відділу, який зберігається на протязі майже 6 – 7 років.

У процесі розвитку підвищується ступінь впливу симпатичного і особливо парасимпатичного відділу ВНС на діяльність внутрішніх органів; але одночасно посилюється контроль з боку кори великих півкуль над діяльністю ВНС.