Конкуренція в системі бізнесу

Необхідною стороною ринку виступає конкуренція. Ринкова конкуренція – це суперництво між суб'єктами економічних відносин за досягнення своїх інтересів. Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення дістати найбільший прибуток. Конкурентна боротьба – це динамічний процес, що зростає разом зі зростанням обсягів товарів і послуг, і є потужним прискорювачем економічного зростання. Як засоби в конкурентній боротьбі сучасні підприємці використовують ціни, якість товарів, сервісне обслуговування, асортимент, умови постачань і платежів та ін. Сьогодні мають місце декілька видів конкуренції, які впливають на поводження й результат підприємницької діяльності. Розглянемо докладніше.

Вільна конкуренція, її форми й результати.

Ця форма конкуренції має місце в ринкових відносинах, коли один й той же товар продукується значною кількістю виробників, а попит на нього пред'являється значною кількістю покупців. Ринок відкритий для кожного, але жоден з них не має помітного впливу на ринкову ціну й кількість товарів. Ця форма конкуренції в західній теорії одержала назву досконалої конкуренції. У класичній теорії розрізняють два види вільної конкуренції, які призводять до різних результатів. Внутрішньогалузева конкуренція – відбувається між виробниками, а також виробниками й споживачами в реалізації однакового типу товару або послуги. У ході цього процесу установлюється єдина для даного ринку ціна, що виявляє суспільно-необхідні трудові витрати на одиницю продукції й виступає грошовою формою їхнього вираження. В «Капіталі» К. Маркса показано, що найважливіший результат даної конкуренції полягає у виявленні вартості товару, що включає три частини: вартість спожитих засобів виробництва, вартість робочої сили й додаткової вартості. У Марксовій теорії також розкривається механізм дії цієї конкуренції як головного стимулятора технічного прогресу.

Поряд із цією формою вільна конкуренція здійснюється й у суперництві за найбільш вигідне застосування капіталу. Цей вид конкуренції проходить через вільний перелив капіталу з менш вигідних галузей у більш вигідні. Результатом даного типу конкуренції є утворення середньої норми прибутку й перетворення вартості в ціну виробництва. Остання складається із двох частин: середні витрати виробництва плюс середній прибуток. Даний тип конкуренції може мати місце також між окремими регіонами усередині країни, а також між країнами у світовому ринку. У кожному разі бізнесмен може одержати надприбуток, якщо його власні витрати нижче вартості або нижче ціни виробництва.

Протилежністю вільної конкуренції виступає чиста монополія. Вона виникає в умовах, коли один продавець протистоїть багатьом покупцям і він є єдиним виробником унікального товару, що не має замінників. Монополіст має економічну владу на ринку, може установити свою ціну, на шляху входу в ринок монополіст установлює бар'єри для конкурентів як природного, так і штучного походження. Прикладом слугують підприємства суспільного користування – електричні, газові компанії та ін. До природних бар'єрів відноситься висока концентрація виробництва; до штучних – патенти, ліцензії й різного роду правові заборони. На такому ринку формується монопольна ціна, що має наступну структуру:

Ц мон = К + Р сер + Р надлишок + Р мон,

де К – витрати виробництва; Рсер – середній прибуток, характерний для даної країни; Рнадлишок – надлишковий прибуток, що утворився за рахунок застосування монополією високих виробничих технологій і зниження власних витрат;

Рмон – монопольна націнка, тобто прибуток, включений фірмою на основі дефіциту даної продукції на ринку. Вона може бути дуже високою. Саме заради цієї частини прибутку монополія прагне до повного контролю над ринковими цінами. Сучасні форми монополістичної конкуренції мають велику розмаїтість за своїми видами і результатами. Так, наприклад, на монополізованому ринку фірми вступають у суперництво не тільки за цінами, але й за диференціацією продукції й послуг. Монопольність у такому випадку полягає в тому, що кожна фірма прагне індивідуалізувати свій продукт за допомогою товарних знаків або особливих найменувань. Одержують поширення так звані переваги, скажімо, у формі елітних магазинів; розвивається індивідуалізація товарів з замовленням та ін.

Поряд з монополістичною конкуренцією між виробниками має місце також монопсонія, коли монополістом виступає споживач. У цьому випадку виникає можливість установити ринкову ціну нижче вартості.

У кожному випадку монополістичний ринок різко обмежує вільну конкуренцію, пов'язану з перерозподілом національного доходу й відомою затримкою технічного прогресу. У цьому зв'язку в усіх країнах світу провадиться активна робота щодо обмеження цієї форми ринкової конкуренції.

Олігополістична конкуренція виникає між великими фірмами, коли їхня кількість у галузі суттєво обмежена. Прикладом є «Велика трійка» у США з виробництва автомашин: «Дженерал моторс», «Форд» і «Крайслер».

Цей вид конкуренції найбільш типовий для сучасних розвинених країн. Ця конкуренція має переваги. З одного боку, вона усуває погрозу монополістичного захоплення галузі, а з іншого, – забезпечує економічні переваги великого виробництва в області техніки чи структурної перебудови галузі. Одна з відмінностей олігополістичного ринку від стихійного вільного ринку пов'язана з динамікою ринкових цін. На вільному ринку вони пульсують стихійно й непередбачено; на олігополістичному ринку діє тенденція установлення постійних цін.

Тут типовим є так зване лідерство в цінах, коли їхній рівень переважно диктує одна провідна фірма. Інші фірми йдуть за лідером. Доступ до ринку олігополії утруднений. Має місце угода олігополістів про ціни; конкуренція усе більше зміщується в напряму підвищення якості, індивідуалізації виробництва й реклами.

Способи ведення сучасної конкуренції також різноманітні. Значний розвиток одержали, наприклад, цінові й нецінові методи конкуренції. Цінова конкуренція відбувається шляхом скорочення власних витрат на основі застосування нової техніки й технології. Нецінова конкуренція орієнтується на підвищення якості продукції й послуг, на індивідуальне обслуговування клієнтів і задоволення їхніх потреб і т.п. У способах конкуренції має значення розбіжність сумлінної конкуренції від несумлінної.

Сумлінна конкуренція здійснюється економічним методами й усім тим, що пов'язане з удосконаленням виробництва або обігу. Такими є зниження цін, підвищення якості продукції, реклама, відновлення асортименту, маркетингові дослідження, обслуговування покупця після продажу товару чи послуги (надання гарантійних зобов'язань). Несумлінні методи конкуренції заборонені, але вони мають тенденцію до розвитку. Це: промислове шпигунство, підробка продукції конкурентів, підкуп і шантаж, ошукування споживачів, махінації з діловою звітністю, валютні махінації і т.п.

Усі форми конкуренції виконують суспільні функції, безпосередньо пов'язані із сутністю товаро-грошових відносин, ринком і його функціями. Так, являючи собою механізм еквівалентної й стихійної взаємодії суб'єктів ринку, конкуренція виконує функцію реалізації об'єктивних економічних законів.

Стимулююча функція конкуренції виражається в тому, що в цьому процесі відбувається знищення неефективних виробництв, а підвищення конкурентоспроможності фірми лежить на шляху удосконалювання виробництва. І оскільки конкуренція розподіляє доходи серед фірм і домашніх господарств відповідно до їхнього ефективного внеску в суспільне виробництво, то вона виконує й розподільну функцію доходів, а отже, і ресурсів. Особливу роль конкуренція відіграє в утворенні й динамічному функціонуванні єдиної органічної економічної системи відносин, тому що зв'язує економічні інтереси господарюючих суб'єктів галузі, країни й, навіть, світу. У сучасній змішаній економіці всеосяжна роль ринкової конкуренції обмежується, стихійні процеси більшою або меншою мірою замінюються доцільною координацією економічних інтересів. Проте конкуренція ще залишається найважливішим фактором, що стимулює економічний розвиток окремих фірм і країн у цілому.

Із усього вищевикладеного можна зробити деякі заключні положення про позитивні й негативні сторони того середовища, в якому розгортається ділова активність підприємців.