Разом з типологією особи, Е.Фромм виводить типи соціального характеру. Під соціальним характером автор розуміє взаємозв'язок

індивідуальної психічної сфери із соціально-економічною структурою. За Е. Фроммом, існує п'ять типів соціального характеру:

• рецептивний (сприймаючий), характерний для первісного суспільства;

• експлуататорський, характерний для добуржуазних формацій;

• нагромаджувальний, характерний для капіталізму;

• ринковий, характерний для більш розвинутого капіталізму;

• продуктивний - прогнозований у майбутньому тип особистості, який має спрямовувати енергію не на те, щоб мати і споживати, а щоб повною мірою бути, а значить створити себе як людину, здатну на самореалізацію, самоутвердження, самоудосконалення.

Іншу типологію подає український вчений-соціолог Є.Головаха, який виокремлює три типи особистості:

• особистість, розчинена у масі, суспільстві – соціальні конформісти

(пристосуванці);

• особистість, відчужена від суспільства (тип особистості за умов застою);

• перехідний тип особистості, для якої характерне амбівалентне(двоїсте) ставлення до суспільства, недовіра до влади, потяг до релігії та містифікації, паралельна орієнтація на взаємовиключні цінності.

Відомою є також типологія особистості російського соціолога В.Ядова згідно з якою, існують три типи особистості:

• нормативний тип (базисний) - такий тип особистості, що найбільш

відповідає потребам суспільства і є об'єктивно необхідним для розвитку суспільства;

• ідеальний тип - такий тип особистості, що сприймається як бажаний ідеал, до якого слід прагнути;

• модальний (реально існуючий) - переважаючий тип особистості в

суспільстві. (Під модою у статистиці розуміють найбільш часто

повторювану величину будь якого знаку).