Поняття, види та значення інфраструктури підприємства

Результативність господарської діяльності підприє­мства визначається рівнем організації не тільки основ­них виробничих процесів. За умов постійного вдоско­налення технічної бази виробництва все більшого зна­чення набувають проблеми раціональної організації до­поміжних та обслуговуючих процесів, тобто розвитку інфраструктури підприємства.

Інфраструктура — це сукупність складових частин будь-якого об'єкта, що мають підпорядкований (допоміжний) характер і за­безпечують умови для нормальної роботи об'єкта в цілому.

Інфраструктура підприємства — це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому. Інфраструктура — це своєрідний «тил виробництва», без якого неможлива його нормальна робота. Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури підприємства.

До виробничої інфраструктури підприємства належать підроз­діли, які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, але своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основних виробничих цехів. Соціальна інфраструктура забезпечує задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства.

Виробнича інфраструктура суттєво впливає на економіку під­приємства. За сучасних умов господарювання у сфері технічного обслуговування виробництва на різногалузевих підприємствах пра­цює 45—50% загальної кількості персоналу. Це зумовлено не тільки великими обсягами робіт із обслуговування основного виробницт­ва: багато допоміжних та обслуговуючих операцій мають такий характер, що їх дуже складно механізувати.

Зростання ролі та значення виробничої інфраструктури пояс­нюється тим, що:

1. підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги і складність робіт із ремонту й налагоджування устаткування, потребує розширення номенклатури інструменту, оснастки та пристосувань;

2. перехід до нових технологій та інтенсифікація технологічних режимів роботи устаткування підвищують вимоги до якості та збільшують потребу в різних видах енергії;

3. ускладнення виробничих процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв'язків між підрозділами збільшують обсяги робіт із транспортування вантажів;

4. навантаження на комунікаційні мережі та природоохоронні споруди

постійно зростають.

До складу виробничої інфраструктури підприємства входять:

1. допоміжні та обслуговуючі цехи та господарства підприємства,

2. допоміжні дільниці та служби, що розміщені у основних цехах,

3. магістральні об'єкти, комунікаційні мережі, засоби збору та обробки
інформації,

4. природоохоронні споруди тощо.

Для досягнення високих виробничо-господарських результатів важливо створити комфортне соціальне середовище, сприятливий психологічний клімат у трудовому колективі й соціальну мотивацію праці, тобто сформувати активно функціонуючу соціальну ін­фраструктуру.

Забезпечення соціальних потреб трудових колективів здійснюється сукупністю певних підрозділів соціальної інфраст­руктури підприємства, до складу яких можуть входити:

І. їдальні, кафе, буфети;

2. лікарні, поліклініки, медпункти;

3. власні житлові будинки, заклади побутового обслуговування;

4. школи, професій­но-технічні училища, факультети та курси підвищення кваліфікації;

5. дитячі дошкільні заклади, бібліотеки, клуби (палаци культури);

6. бази та будинки відпочинку, спортивні споруди тощо.

Утримання всієї можливої (необхідної) сукупності об'єктів соціальної інфраструктури кожним підприємством потребує чималих коштів. За умов кризового стану і зв'язаної з цим обмеженості фінансових ресурсів багато які підприємства змушені передати створені раніше окремі об'єкти соціальної інфраструктури в підпорядкування місцевих органів влади — районних, міських та обласних держадміністрацій. Проте й нині існують і навіть створюються нові заклади освіти, охорони здоров'я та відпочинку галузевого підпорядкування.

Управління діяльністю підрозділів соціальної інфраструктури здійснює заступник директора підприємства (віце-президент фірми) з кадрових і соціальних питань. Йому підпорядковано відділи: кадрів, технічного навчання, адміністративно-господарський та житлово-комунальний, які вже безпосередньо керують діяльністю установ соціальної інфраструктури підприємства.

У цілому успішне господарювання в ринкових умовах неможливе без збалансованого розвитку як основного виробництва, так і виробничої та соціальної інфраструктур підприємства.