Методи ціноутворення, які базуються переважно на витратах підприємства

Усі основні методи ціноутворення можна поділити на чотири групи:

- методи, які базуються переважно на витратах підприємства;

- методи, які базуються переважно на споживчих властивостях продукції;

- методи, що базуються переважно на зовнішніх по відношенню до підприємства чинниках ціноутворення;

- методи непрямого ціноутворення, які застосовуються для реалізації тактичних напрямків цінової політики підприємства.

Слід відмітити, що такий поділ методів ціноутвореня є досить умовним, так як в кінцевому рахунку ціноутворення повинне базуватись на врахуванні всіх основних чинників, що впливають на процес встановлення цін на продукцію підприємства.

До основних методів ціноутворення, які базуються на витратах підприємства, слід віднести:

1. Визначення ціни на основі повних (середніх) витрат. За цим методом ціна одиниці продукції визначається за формулою:

або , (15.5)

де С – собівартість одиниці продукції, П – величина запланованого прибутку на одиницю продукції, Р – рівень рентабельності продукції у %.

2. Визначення ціни на основі змінних витрат. За цим методом ціна одиниці продукції визначається за формулою:

, (15.6)

де З_зм - змінні витрати на одиницю продукції, dз – надбавка до змінних для покриття постійних витрат і прибутку підприємства.

3. Метод структурної аналогії.

Суть даного методу полягає у тому, що при відомій структурі витрат на аналогічну продукцію підприємства та питомій величині окремого виду витрат на нову продукцію розраховується ціна нової продукції:

, (15.7)

де А_Н - величина окремого виду витрат (матеріали, заробітна плата тощо), d_а-питома вага цих витрат в аналогічній продукції, Ц_н - ціна нової продукції підприємства.

4. Метод встановлення цін, за якого прибуток визначається пропорційно вкладеному капіталу в виробництво продукції. За цим методом ціна одиниці продукції визначається за формулою, що за своєю сутністю є аналогічною формулі питомих приведених витрат:

, (15.8.)

де Е_н – нормативна прибутковість інвестицій у виробництво продукці, к – питома капіталомісткість одиниці продукції.

5. Розрахунок ціни на підставі цільового прибут­ку. Особливість цього методу полягає у тому, що ціну поставлено в жорстку залежність від загального розміру при­бутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції. За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна за цим методом вста­новлюється за такою формулою:

, (15.9)

де З_в - змінні витрати на одиницю продукції; П_в - постійні витрати весь обсяг продукції за певний період (квартал, рік); П_заг - загальна сума прибутку, що планується до отримання від прода­жу продукції за той самий період; Nз— задані обсяги реалізації продукції в натурально­му вимірі.