Вимоги до відповідей учнів

З перших днів навчання у школі учитель повинен вчити кожну дитину:

- будувати відповідь на поставлене питання. (Причини неточних або неправильних відповідей можуть бути різними: невміння проаналізувати запитання й зрозуміти його сутність або словесно сформулювати відповідь. Робота повинна бути цілеспрямованою, систематичною й починатися з аналізу вчителем запитання та показом зразка відповіді на нього. Далі така робота здійснюється з учнями). Спочатку аналізується запитання (фронтально або з одним учнем), а потім проводиться аналіз відповіді дитини: що треба було відповісти, що викладено і про що не сказано у відповіді. До тієї частини, що не була висвітлена, формулюється додаткове запитання. Поступово рівень самостійності школярів зростає. Так, пропонуючи запитання, вчитель одразу дає завдання: слухати уважно і поставити додаткове запитання.

- У всіх випадках дитина повинна зрозуміти те, про що відповідає і чому вона про це розповідає. Наприклад: на питання „ У якій частині України знаходиться зона степів?” Відповідаючи, учень розповідає усе, що знає про зону степів. Такі ситуації недопустимі. Треба зупинити – проаналізувати запитання (можливо дитина не зрозуміла) – дати відповісти. Можна залучити клас. Якщо не знає – відповідає інший, а цей повторює.

Переваги бесіди:

- дозволяє поставити учня в активну позицію;

- дозволяє систематично актуалізувати знання учня;

- дозволяє привернути увагу учнів до того чи іншого питання.

Недоліки бесіди:

- запитально-відповідна форма навчання дає дрібні знання;

- різні учні мають неоднакову швидкість мислення, тому відповідь на запитання один дає одразу, а інший через деякий час.

г) Пояснювальне читання – див. п.5.