Текстові тести 4 страница
E. мукоїдним набряком сполучної тканини без пошкодження ендотелію ANSWER: E
Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту: A. гострий епікардіальний ендокардит B. гострий інтрамуральний ендокардит C. підгострий трансмуральний ендокардит D. деструктивний ендокардит E. гострий бородавчатий ендокардит ANSWER: E
Гострий бородавчатий ендокардит при ревматизмі супроводжується: A. фібриногенними змінами сполучної тканини і ендотелію з відкладанням мас у виглядібородавок B. мукоїдними змінами сполучної тканини з відкладанням тромботичних мас у вигляді бородавок C. фібриноїдними змінами кардіоміоцитів і десквамацією епікарду з відкладанням бородавок D. мукоїдними змінами сполучної тканини і десквамацією епікарду з відкладанням бородавок E. фібриноїдними змінами сполучної тканини і десквамацією ендотелію з відкладанням у ділянках його пошкодження тромботичних мас у вигляді бородавок ANSWER: E
Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту: A. прогресуючий ендокардит B. інтрамуральний ендокардит C. трансмуральний ендокардит D. епікардіальний ендокардит E. фібропластичний ендокардит ANSWER: E
Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту-фібропластичний ендокардит, що характеризується: A. фібриноїдними змінами кардіоміоцитів і ендотелію B. мукоїдними змінами сполучної тканини з відкладанням тромботичних мас у вигляді бородавок на клапанах C. фібриногенними змінами сполучної тканини клапанів D. усе перераховане вище E. розростанням новоутвореної сполучної тканини ANSWER: E
Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту: A. повторно-тромботичний ендокардит B. повторний ендокардит C. дифузно-бородавчатий ендокардит D. усе перераховане вище E. поворотно-бородавчатий ендокардит ANSWER: E
Поворотно-бородавчатий ендокардит характеризується повторною дезорганізацією: A. фіброзної тканини клапана без дифузного відкладання фібрину B. колагенової тканини в середині клапана з проліферацією ендотелію C. неушкодженого ендотелію і відкладанням фібриногену D. усе перераховане вище E. новоутвореної сполучної тканини, ушкодженням ендотелію і відкладанням фібрину на фоні склерозу і гіалінозу клапана ANSWER: E
Міокардит – постійний прояв ревматизму, однією із форм його є: A. дифузний ексудативний паренхіматозний B. вогнищевий паренхіматозний C. осередковий інтерстиційний D. вогнищевий ендокардит E. гранулематозний ANSWER: E
Розвитком кардіосклерозу міокардит завершується при: A. перебігу ревматизму з високою активністю показників крові B. несприятливому перебігу ревматизму C. перебігу ревматизму з частими рецидивами D. при в’ялому перебігу запальних реакцій E. сприятливому перебігу ревматизму ANSWER: E
Перикардит при ревматизмі має характер: A. катарального ексудативного запалення B. гнійного ексудативного запалення C. серозного ексудативного запалення D. геморагічного запалення E. геморагічного ексудативного запалення ANSWER: E
Часто перикардит при ревматизмі завершується облітерацією порожнини серцевої сорочки і звапненням сполучної тканини, що утворилася. Таке серце має назву: A. тигрове серце B. волове серце C. замкнуте серце D. волосате серце E. панцирне серце ANSWER: E
При ревматизмі у випадку поєднання ендокардиту - і міокардиту говорять про: A. гострий ендокардит B. панкардит C. злипчастий кардит D. петрифікуючий кардит E. ревматичний кардит ANSWER: E
Найчастішою причиною смерті хворих на ревматизм є: A. інфарктна пневмонія B. амілоїдоз C. сепсис D. уремія E. декомпенсована вада серця ANSWER: E
Ревматоїдний артрит –це хронічне захворювання, в основі якого лежить прогресуюча дезорганізація сполучної тканини: A. великих суглобів B. артерій C. нервової системи D. усе перераховане вище E. дрібних суглобів ANSWER: E
Характерною ознакою ревматоїдного артриту є: A. розвиток негнійного непроліферативного синовіїту без деформації суглобів B. розвиток гнійного синовіїту з наступною деформацією суглобів C. розвиток гнійного проліферативного синовіїту без деформації суглобів D. анкілоз великих суглоба E. розвиток негнійного проліферативного синовіїту з наступною деформацією суглобів* ANSWER: E
На ревматоїдний артрит хворіють переважно: A. чоловіки B. діти C. літні люди D. вікової та статевої залежності немає E. жінки ANSWER: E
Причина ревматоїдного артриту невідома, але відмічається генетична схильність у виникненні: A. гіпертермічних реакцій B. гетероімунних реакцій C. імунних реакцій до проколагену D. гіпортермічних реакцій E. аутоімунних реакцій до колагену ІІ типу ANSWER: E
Пусковим моментом ревматоїдного артириту часто є мікробне інфікування, особливо віруси, внаслідок чого виробляється: A. полівірусний фактор B. фактор Кастла C. ревмогенний фактор D. полімікробний фактор E. ревматоїдний фактор ANSWER: E
Морфологічні зміни при ревматоїдному артриті найбільше виражені в ушкоджені: A. серця B. нирок C. нервової системи D. немає органної диференціації E. опорно-рухового апарату ANSWER: E
Морфологічні зміни при ревматоїдному артриті найбільше виражені в ушкоджені опорно-рухового апарату, в якому розвивається: A. бурсит B. гоніт C. коксит D. тендовагініт E. синовіїт ANSWER: E
При ревматоїдному артриті в першій стадії синовіїту розвивається набряк синовіальної оболонки, ворсин з розвитком: A. дезорганізації сполучної тканини B. вакуольно-гіалінової дистрофії C. рогової дистрофії D. метастатичного звапнення E. гідропічної дистрофії ANSWER: E
Серед вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в легенях може розвиватися: A. обструктивний бронхіт B. емфізема C. астматичний бронхіт D. набряк легенів E. Пневмосклероз ANSWER: E
До частих ускладнень ревматоїдного артриту відносять: A. полікістоз нирок B. гіпостатичну пневмонію C. сечокам’яну хворобу D. цироз печінки E. амілоїдоз нирок ANSWER: E
Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта називається хвороба: A. Лібмана-Сакса B. Ходжкіна C. Сокольського-Буйо D. Рустицького-Калора E. Бехтєрєва ANSWER: E
Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта називається: A. анкілозуючий тендовагініт B. анкілозуючий бурсит C. анкілозуючий перихондрит D. хвороба Форестьє E. анкілозуючий спондилоартрит ANSWER: E
Системний червоний вовчак – це системне захворювання, яке супроводжується: A. вираженими змінами нервової системи B. вираженою проліферацією фіброцитів C. вираженою деформацією суглобового апарату D. спондилоартрозом E. вираженою аутоімунізацією ANSWER: E
Хвороба Лібмана-Сакса– це системне захворювання, яке супроводжується: A. вираженою деформацією суглобового апарату B. вираженою проліферацією фіброцитів C. спондилоартрозом D. вираженими змінами нервової системи E. вираженою аутоімунізацією ANSWER: E
Хвороба Лібмана-Сакса має гострий або хронічний перебіг і характеризується переважним ураженням: A. шлунково- кишкового тракту B. нервової системи C. ендокринних залоз D. кістково-суглобового апарату E. шкіри, судин, нирок ANSWER: E
Хворіють на системний червоний вовчак частіше: A. молоді чоловіки B. діти C. літні люди D. не визначено вікова та статева схильність до захворювання E. жінки молодого віку ANSWER: E
Наслідком вовчакового гломерулонефриту є розвиток: A. гідронефрозу B. кістозних нирок C. пістрявих нирок D. апостематозного нефриту E. зморщених нирок ANSWER: E
В селезінці при системному червоному вовчаку знаходять: A. перивенулярний “цибулинний фіброз” B. перивенулярний “цибулинний склероз” C. периартеріальний “цибулинний фіброз” D. периартеріальний “цибулинний гіаліноз” E. периартеріальний “цибулинний склероз” ANSWER: E
Системна склеродермія – це захворювання, яке характеризується розвитком дифузного склерозу та гіалінозу: A. склери B. епідермісу C. артерій D. аорти E. сполучної тканини різних органів та тканин ANSWER: E
При системній склеродермії спостерігається “склеродермічне серце”, для якого характерний: A. гіпертрофія міокарду лівого передсердя, еластофіброз B. гіпертрофія міокарду правого і лівого шлуночка, субепікардіальний еластофіброз C. гіпертрофія міокарду правого шлуночка і лівого передсердя D. ендокардит Лібмана-Сакса E. склероз стулок мітрального клапана, субендокардіальний кардіосклероз ANSWER: E
При системній склеродермії у шкірі виявляється: A. дифузна або вогнищева атрофія епідермісу B. часткова гіперплазія компонентів дерми C. гіпертрофія епідермісу і депігментація D. папіломатоз шкіри E. гіпертрофія епідермісу ANSWER: E
Шкіра при системній склеродермії стає: A. м’якою B. дряблою C. тьмяною D. жовтою E. Щільною ANSWER: E
Шкіра при системній склеродермії містить вогнища: A. депігментацій B. пустульозу C. везикульозу D. папіломатозу E. гіперпігментації, гемангіоектазій ANSWER: E
При системній склеродермії обличчя хворого стає: A. цианотичним B. блідим C. гіперемійованим D. місяцеподібним E. маскоподібним ANSWER: E
При системній склеродермії в легенях відмічається ущільнення за рахунок: A. обструктивних змін у бронхах B. дифузної емфіземи C. набряку легенів D. ателектазу E. дифузного фіброзу, потовщення міжальвеолярних перетинок ANSWER: E
При склеродермії у шлунково-кишковому тракті відмічаються: A. дивертикули кишечника B. карциноматозні зміни кишечника C. аденоматозні зміни підшлункової залози D. поліпоз E. склеротичні зміни підслизового та м’язового шарів шлунку ANSWER: E
Дерматоміозит - це захворювання, яке характеризується ураженням: A. м’язів волосяних фолікулів B. гладких м’язів внутрішніх органів C. м’язів і придатків шкіри D. епідермісу E. поперечно-посмугованих м’язів і шкіри ANSWER: E
При дерматоміозиті в м’язах спостерігаються дистрофічні зміни і м’язи: A. гіпертрофуються B. регенерують C. відновлюються D. піддаються метаплазіїї E. атрофуються ANSWER: E
При дерматоміозиті знижується ферментативна активність та запаси глікогена: A. виникає осередкова посмугованість міокарда B. виникає дифузна посмугованість міокарда C. виникає посмугованість тільки гладких м’язів D. виникає осередкова базофілія E. зникає посмугованість м’язів ANSWER: E
При системній склеродермії спостерігається “склеродермічне серце”, для якого характерний: A. гіпертрофія міокарду лівого передсердя, еластофіброз B. гіпертрофія міокарду правого і лівого шлуночка, субепікардіальний еластофіброз C. гіпертрофія міокарду правого шлуночка і лівого передсердя D. ендокардит Лібмана-Сакса E. склероз стулок мітрального клапана, субендокардіальний кардіосклероз ANSWER: E
При системній склеродермії у шкірі виявляється: A. гіпертрофія епідермісу B. часткова гіперплазія компонентів дерми C. гіпертрофія епідермісу і депігментація D. папіломатоз шкіри E. дифузна або вогнищева атрофія епідермісу ANSWER: E
При системній склеродермії в легенях відмічається ущільнення за рахунок: A. обструктивних змін у бронхах B. дифузної емфіземи C. набряку легенів D. ателектазу E. дифузного фіброзу, потовщення міжальвеолярних перетинок ANSWER: E
При склеродермії у шлунково-кишковому тракті відмічаються: A. дивертикули кишечника B. карциноматозні зміни кишечника C. аденоматозні зміни підшлункової залози D. поліпоз E. склеротичні зміни підслизового та м’язового шарів шлунку ANSWER: E
При дерматоміозиті в м’язах спостерігаються дистрофічні зміни і м’язи: A. гіпертрофуються B. регенерують C. відновлюються D. піддаються метаплазії E. атрофуються ANSWER: E
Ендокардит Лібмана-Сакса має хронічний перебіг і виникає при: A. ревматоїдному артриті B. ревматизмі C. Хворобі Бєхтєрєва D. склеродермії E. системному червоному вовчаку ANSWER: E
Для якого хронічного гастриту характерна наявність в крові антитіл до парієтальних клітин шлунка - A. рефлюкс гастрит B. гострий вогнищевий гастрит C. Helicobacter-асоційований хронічний гастрит D. гострий дифузний гастрит E. аутоімунний хронічний гастрит ANSWER: E
Для гострого гастриту характерні ерозії - A. поодинокі B. ерозії відсутні C. точкові D. смугоподібні E. множинні ANSWER: E
Як називається асоціація аутоімунного гастриту з макроцитарною анемією A. хвороба Крона B. хронічний ерозивний гастрит C. хронічний дифузний гастрит D. хімічний гастрит E. перніціозна анемія ANSWER: E
Виберіть з перерахованих хвороб одну для якої характерний ендогенний токсичний гастрит - A. хронічний бронхіт B. висипний тиф C. рак стравоходу D. вірусний гепатит С E. гломерулонефрит з наявністю уремії ANSWER: E
Назвіть зміни в слизовій оболонці шлунка, які виникнуть внаслідок регулярного прийому алкоголю - A. атрофія слизопродукуючих клітин B. поява келихоподібних клітин C. поява поодиноких ерозій D. інфільтрація поліморфноядерними лейкоцитами E. злущування епітеліальних клітин і зниження секреції слизу ANSWER: E
Виберіть з перерахованого найбільш точне визначення ерозії - A. поява в слизовій атрофічних вогнищ B. набряк підслизової основи C. поява явищ кишкової метаплазії D. виражене розширення судин слизової оболонки E. ділянка слизової оболонки з частковим порушенням епітелію ANSWER: E
Назвіть зміни шлункового соку при аутоімунному хронічному гастриті - A. зміни відсутні B. гіперхлоргідрія C. розрідження шлункового соку D. згущення шлункового соку E. гіпохлоргідрія, аж до ахлоргідрії ANSWER: E
Який з проявів гострого гастриту сприяє виникненню кровотечі - A. наявність поверхневої виразки B. вогнищева атрофія слизової оболонки C. гіперхлоргідрія D. розширення судин слизової оболонки E. множинні ерозії ANSWER: E
Первинно виниклі ерозії загоюються протягом - A. 2-4 години B. 4-6 годин C. 8-10 годин D. 12-18 годин E. 24-48 годин ANSWER: E
За патогенезом гастрит типу В це – A. хімічний гастрит B. токсичний екзогенний гастрит C. аутоімунний гастрит D. ерозивний гастрит E. бактеріальний гастрит ANSWER: E
Дайте визначення пептичної виразки - A. виразка, що сягає м'язового шару B. поверхнева виразка слизової оболонки C. ушкодження підслизової основи D. ушкодження всіх шарів стінки шлунка E. порушення цілісності епітеліального покриву під впливом кислоти і пепсину ANSWER: E
Поява в шлунку епітеліоїдноклітинних гранульом характерна для – A. еозинофільного гастриту B. виразкової хвороби шлунка C. синдрому Золлінгера-Еллісона D. рефлюкс-гастриту E. саркоїдозу ANSWER: E
Який з перерахованих медикаментів здатен викликати поширення ерозії слизової оболонки шлунка - A. аспірин B. антибіотики пеніцилінового ряду C. спазмолітики D. спиртові настоянки E. нестероїдні протизапальні препарати ANSWER: E
Специфічними ознаками еозинофільного гастриту є - A. поява келихоподібних клітин B. атрофія слизової оболонки і численні еозинофіли в запальному інфільтраті C. ерозія слизової оболонки і численні еозинофіли в запальному інфільтраті D. численні еозинофіли в запальному інфільтраті і набряк підслизового шару E. численні еозинофіли в запальному інфільтраті і набряк слизової оболонки ANSWER: E
До супутніх клінічних змін при аутоімунному гастриті належить - A. множинні ерозії B. поодинокі ерозії C. пептичні виразки D. атрофія слизової оболонки E. перніціозна анемія ANSWER: E
У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію: A. жовтої гіпертрофії B. жовтої гіпотрофії C. жовтої аплазії D. амілоїдозу E. жовтої атрофії ANSWER: E
Токсична дистрофія печінки (гострий гепатоз) характеризується: A. зернистою дистрофією гепатоцитів B. гіаліново-крапельною дистрофією гепатоцитів C. вакуольною дистрофією гепатоцитів D. амілоїдозом E. прогресуючим некрозом та дистрофією її паренхіми ANSWER: E
У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію: A. жовтої гіпертрофії B. жовтої гіпотрофії C. жовтої аплазії D. жовтого некрозу E. жовтої атрофії ANSWER: E
У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію: A. червоної аплазії B. червоної анаплазії C. червоної агенезії D. червоного інфаркту E. червоної атрофії ANSWER: E
У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію: A. загоєння B. реституції C. субституції D. рубцювання E. відновлення ANSWER: E
Тривалість токсичної дистрофії печінки: A. один рік B. два місяці C. п’ять місяців D. близько 1 тижня E. близько трьох тижнів ANSWER: E
Протягом перших днів при токсичній дистрофії печінки відзначається жирова дистрофія гепатоцитів: A. по периферії B. навколо судин C. навколо протоків D. тотальна дистрофія E. у центрі часточки ANSWER: E
Протягом перших днів при токсичній дистрофії печінки відзначається жирова дистрофія гепатоцитів у центрі часточки, потім вона швидко змінюється: A. склерозом B. гіалінозом C. фіброзом D. цирозом E. некрозом і аутолітичним розпадом ANSWER: E
Печінка при токсичній дистрофії печінки стає меншою, дряблою, набирає жовтого кольору в стадії: A. червоної атрофії B. склерозу C. фіброзу D. некротичних вогнищ E. жовтої атрофії ANSWER: E
В стадії червоної дистрофії при токсичній дистрофії печінка стає: A. сірою B. мускатною C. жировою D. зеленою E. жовтою з червоним крапом ANSWER: E
В стадії червоної дистрофії при токсичній дистрофії печінки часто розвивається: A. ниркова недостатність B. недостатність кровообігу C. холангіоцелюлярна недостатність D. ДВЗ-синдром E. печінкова недостатність ANSWER: E
Гепатит – гостре або хронічне захворювання печінки, яке характеризується дистрофічними і некробіотичними змінами: A. строми у поєднанні з запальною інфільтрацією паренхіми B. капілярного русла у поєднанні з запальною інфільтрацією паренхіми C. перипортальної строми у поєднанні з запаленням гепатоцитів D. в капсулі та на периферії органа E. паренхіми у поєднанні з запальною інфільтрацією строми ANSWER: E
Первинний гепатит виникає за дії: A. бактерій B. грибів C. простіших D. стрептококів E. гепатотропних вірусів ANSWER: E
Первинний гепатит виникає за дії: A. бактерій B. грибів C. простіших D. стафілококів E. алкоголю ANSWER: E
Первинний гепатит виникає за дії: A. бактерій B. грибів C. простіших D. стрептококів E. ліків ANSWER: E
Первинний гепатит виникає за дії: A. бактерій B. грибів C. простіших D. стафілококів E. застою жовчі ANSWER: E
Гепатит, який супроводжує інфекційні захворювання, інтоксикації, називається: A. інтоксикаційним гепатитом B. застійним гепатитом C. первинним інфекційним гепатитом D. некротичним E. вторинним гепатитом ANSWER: E
Гепатит, який може супроводжувати патологію травного каналу, називається: A. інтоксикаційним гепатитом B. застійним гепатитом C. первинним інфекційним гепатитом D. поєднаним E. вторинним гепатитом ANSWER: E
Гострий гепатит буває: A. фібринозним і некротичним B. альтеративним і фібринозним C. інтерстиційним і фібринозним D. жодним з перерахованих E. ексудативним і продуктивним ANSWER: E
Ексудативний гепатит поділяється на: A. геморагічний і фібринозний B. гнилісний і крупозний C. геморагічний і некротичний D. гнійний та гнилісний E. серозний і гнійний ANSWER: E
Хронічний гепатит характеризується: A. деструкцією строми, клітинною інфільтрацією паренхіми,склерозом B. деструкцією, клітинною інфільтрацією строми, зміненою регенерацією C. клітинною інфільтрацією паренхіми,строми, склерозом D. розпадом та некрозом гепатоцитів E. деструкцією паренхіми, клітинною інфільтрацією строми, склерозом і зміненою регенерацією ANSWER: E
Виділяють агресивний хронічний гепатит, при якому переважає: A. фіброз гепатоцитів B. гіаліноз гепатоцитів C. склероз гепатоцитів D. тотальна жирова дистрофія E. дистрофія і некроз гепатоцитів ANSWER: E
Виділяють персистуючий хронічний гепатит, при якому переважає: A. склероз гепатоцитів B. гіаліноз гепатоцитів C. фіброз гепатоцитів D. некроз гепатоцитів E. клітинна інфільтрація портальних полів і внутрішньочасточкової строми ANSWER: E
Виділяють холестатичний хронічний гепатит, який характеризується: A. гіалінозом гепатоцитів B. склерозом гепатоцитів C. фіброзом гепатоцитів D. розпадом еритроцитів в судинах часточок E. холестазом, холангітом і холангіолітом ANSWER: E
Вірусний гепатит – це хвороба, яка викликається: A. гепатогенними вірусами B. гепаторгічними вірусами C. гепатоцелюлярними вірусами D. вірусом СНІДу E. гепатотропними вірусами ANSWER: E
При вірусному гепатиті печінкові клітини пошкоджуються за механізмом: A. анафілактичної реакції B. апоптозу C. альтеративної реакції D. ішемічного некрозу E. алергічної реакції цитолітичного типу ANSWER: E
При вірусному гепатиті печінкові клітини пошкоджуються за механізмом: A. апоптозу B. альтеративної реакції C. анафілактичної реакції D. гіпоксії E. гіперчутливості сповільненого типу ANSWER: E
Аутоімунізацію при вірусному гепатиті пов’язують із: A. специфічним печінковим тромбопластином B. специфічним печінковим альбуміном C. специфічним печінковим тромбогеном D. білковою основою віруса E. специфічним печінковим ліпопротеїном ANSWER: E
Специфічний печінковий ліпопротеїн при вірусному гепатиті утворюється в результаті: A. редукції віруса в гепатоцитах B. реституції віруса в холангіоцитах і виступає в ролі антигена C. ретракції віруса в гепатоцитах і виступає в ролі аутоантитіла D. інфільтрації вірусом ядер гепатоцитів E. реплікації віруса в гепатоцитах і виступає в ролі аутоантигена ANSWER: E
Після перенесеного вірусного гепатиту: A. не залишається типоспецифічний імунітет B. залишається специфічний імунітет C. не залишається імунітет D. нестійкий імунітет до слабких форм віруса E. залишається типоспецифічний імунітет ANSWER: E
Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як: A. холепатична B. некробіотична C. підгостра циклічна D. прихована E. гостра циклічна ANSWER: E
Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як: A. підгостра циклічна B. холепатична C. некробіотична D. прихована E. безжовтянична ANSWER: E
Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як: A. некробіотична B. холепатична C. підгостра циклічна D. диспластична E. некротична (злоякісна) ANSWER: E
Печінка при цирозі в об(ємі: A. майже не змінюється B. нерівномірно зменшена C. не зменшена D. значно збільшена E. зменшена ANSWER: E
В основі розвитку цирозу лежить: A. дистрофія портальних трактів B. некроз епітелію жовчних протоків C. некроз і патологічна регенерація епітелію жовчних протоків D. гіаліноз печінкових судин E. дистрофія і некроз гепатоцитів ANSWER: E
Загибель гепатоцитів при цирозі веде до: A. патологічної реституції портальних трактів B. неповної субституції гепатоцитів C. гіперплазії і гіпертрофії печінкових жовчних протоків D. інфарктів печінки E. посиленої регенерації збереженої паренхіми ANSWER: E
Внаслідок посиленої регенерації збереженої паренхіми при цирозі утворюються: A. справжні гіпертрофовані часточки B. вузли-регенерати і справжні часточки, які не мають сполучної тканини C. лімфатичні вузли в сполучнотканинній капсулі D. рубці-смуги E. вузли-регенерати і несправжні часточки, які огорнуті сполучною тканиною ANSWER: E
Несправжні часточки при цирозі відрізняються: A. величиною B. розміщеням C. гіперхромністю D. наявністю жирових крапель E. порушеною ангіоархітектонікою ANSWER: E
В несправжніх часточках при цирозі печінки часто: A. відсутні синусоїди B. відсутні сполучнотканинні перегородки C. відсутня регенерація
|