Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Релігійне життя в краї





У 1924 р. органи радянської влади вкотре відзначали слабкість організаційної роботи духівництва на Поділлі. Дієвим методом для роз’єднання православних за конфесійною ознакою на Поділлі стали ухвали Другого Всеукраїнського Помісного Собору про автокефалію (обновленську) Української церкви. Це і подальше сприяння влади покращили стан обновленської церкви. Найчисельнішою на теренах Поділля залишалась РПЦ.

Духівництво РПЦ на Поділлі застосовувало різні форми протидії. Поширення на Поділлі набули формальне визнання „тихонівськими” парафіями обновленства, зміна назв, утворення нових об’єднань і союзів, відмови духівництва у зазначенні своєї конфесійної належності. Така методика створювала додаткові проблеми для органів радянської влади у питанні контролю за релігійними конфесіями та швидкого реагування на зміни релігійної ситуації. Найефективнішим методом протистояння обновленству виявилася організація „чудодійної містифікації”, яка підняла авторитет РПЦ та релігійність населення не лише в губернії, а й далеко за її межами. Дієвою формою опору обновленству були звернення, а також власний приклад духівництва РПЦ вірності своїм переконанням. Активну участь у заходах протидії брало віруюче населення, що свідчило про несприйняття ним обновленських ідей та антирелігійних заходів влади.

Таким чином, робота, проведена радянською владою, кардинально змінила становище РПЦ, що викликало супротив серед її духівництва та мирян.

Упродовж 1921-1923 рр. кількість її громад на Поділлі збільшилась у 20 разів, тоді як на Київщині – в 3 рази, Чернігівщині – в 4 рази, Полтавщині – в 5 разів. Для залучення до своїх лав обновленська церква в Україні використала гасла УАПЦ. У 1925 р. на Соборі була проголошена автокефалія й обговорено питання про приєднання низового священства УАПЦ. Крім того, на Поділлі, на відміну від загальної декларативності запровадження української мови в обновленській церкві, введення україномовного діловодства відбулося у серпні 1924 р.

Активне поширення та зміцнення УАПЦ викликало занепокоєння в органів радянської влади. Вони використовували різні методи впливу на діяльність Української церкви: відмови у реєстрації громад, організація чвар між керівниками УАПЦ на Поділлі, вимоги проведення “чистки” автокефального духівництва. Нарешті для розколу УАПЦ було застосовано ті ж методи створення релігійних організацій всередині неї, що й до РПЦ. На Поділлі органи ДПУ шляхом урахування політичних розбіжностей, канонічних суперечок, спекулювання ідеєю єднання православних взяли активну участь в організації та існуванні Братського об’єднання парафій Української Автокефальної Православної церкви (БОПУПАЦ) та Церкви Живої (інша назва: УПАЦ Брацлавщини). Для організаційного оформлення БОПУПАЦ органи влади використали авторитет у світському та релігійному житті Поділля П. Погорілка та його ідейні переконання. Підтримка владою Церкви Живої була пов’язана із прагненням Брацлавського осередку УАПЦ бути окремою церковною одиницею (відповідно до колишньої назви Подільської єпархії – Подільська і Брацлавська). За допомогою органів влади справа створення Брацлавського осередку УАПЦ завершилася приєднанням її парафій до Діяльно-Христової церкви під керівництвом М. Пивоварова. Незважаючи на нестабільність та нечисленність прихильників цих угруповань, їх існуванням радянська влада на Поділлі домоглася розколу та послаблення УАПЦ. Керівництву УАПЦ як в губернському, так і в загальноукраїнському масштабі доводилось докладати чимало зусиль для стабілізації свого життя.

Всі релігійні угруповання на Поділлі, що існували у 20-х рр. ХХ ст., характеризувалися безкомпромісністю. Суперечності, що виникали між конфесіями з приводу канонів, обрядів, богослужінь, звичаїв, адміністративного устрою, сформувались під впливом соціально-політичних умов. У міжконфесійний конфлікт на Поділлі були втягнуті всі групи православ’я. Причини незгод між РПЦ та УАПЦ визначалися широким спектром взаємопов’язаних факторів: від питання канонічності українського єпископату до створення незалежної церкви. Обновленська церква через штучність організації та підтримку влади розглядалась найбільшими православними конфесіями як нецерковна організація. Найболючішими для УАПЦ були взаємини з угрупованнями “українського обновленства”. Головну роль у посиленні і провокуванні міжконфесійних чвар на Поділлі відіграла радянська влада. Застосовуючи практику спільного користування храмами громадами різних конфесій, органи влади передавали їх непримиренним опонентам, у такий спосіб сприяючи протистоянню. Демонстрація непривабливості міжконфесійних конфліктів послаблювала релігійність населення, поширюючи таким чином атеїстичну ідеологію.

Отже, використовуючи різні форми і методи, радянська влада послаблювала організаційну єдність УАПЦ, її авторитет та загальну релігійність населення.







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 396. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...


Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...


Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...


ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Методика обучения письму и письменной речи на иностранном языке в средней школе. Различают письмо и письменную речь. Письмо – объект овладения графической и орфографической системами иностранного языка для фиксации языкового и речевого материала...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия