Театральна спадщина Поділля

В цей період жителі подільських міст почали активно долучатися i до театрального мистецтва. Відомо, що перший театр на Подiллi був заснований в 1798 р. у Кам’янцi-Подiльському. Як зазначав Сiцiнський, “театр до 1831 р. був польським, після того до 1861 р. змішаним, тобто польським та російським, а з 1861 р. - лише російським. Він був незадовільним, як за приміщенням, так й за силою трупи ”. Тривалий час театральне приміщення перебувало у жалюгідному стані. У 1869-1871 рр. коштами міської влади проведена повна перебудова театру. Проект розробив архітектор М. Романович, роботи провів підрядник – проскурівський купець Биховський. Наприкiнцi ХIХ ст. фінансову підтримку театру надавала й державна скарбниця, щороку перераховуючи на його утримання до З тис. руб.

У 1860-х - 1880-х рр. існував театр у Балтi. Його виникнення та дiяльнiсть була пов’язана з Балтським Троїцьким ярмарком. Як зазначалось у ралортi повітового військового начальника вiд I883р.: «У Балтi є театр, який діє лише влітку, під час ярмарки, коли з’являються заїжджі акторські трупи. Розміщується театр у приватній дерев’яній будівлі». У 90-х рр. ХIХ ст. відомостей про театр у Балтi не зустрічається.

Театри в інших містах стали виникати накрикiнцi ХIХ - на поч. ХХ ст. Як правило, зводилися театральні та іноді сценічні майданчики в містах Поділля переважно приватними особами. Так, у 1892 р. у Проскурові був відкритий приватний театр Шильмана, який розташовувався в дерев’яний необладнаній будiвлi по вул. Кам’янецькiй. Театр не мав власної трупи та надавав приміщення заїжджим акторам. З часом стало зрозуміло, що таке приміщення не вiдповiдає театральним вимогам i перешкоджає приїзду в Проскурів на гастролі «зоряних» труп. Заручившись підтримкою міської влади, у 1907 р. Шильмана зводить по вул. Олександрiвськiй нову будівлю театру, який вiд того часу все частіше стали називати міським. Театральне життя в Проскурові пожвавилося.

Серед усіх театральних споруд на Подiллi найкращою був Вінницький міський театр. Побудований за проектом міського архітектора Г. Артинова у 1910 р., він обійшовся місту в 160 тис. руб., мав зал на 1000 місць та являв собою фактично зменшену копію Київського театру опери та балету.

У зв’язку з тим, що театри перебували у різних формах власності та не було чіткого визначення, що вважати театральною установою, а що сценічно-концертним залом, у статистичних та довідкових виданнях початку ХХ ст. зустрічається різна кiлькiсть театрів. Найбільш ближчою до істини можна вважати iнформацiю, що міститься у довідковому виданні МВС по Подiльськiй губернії станом на 1911 р. З нього можна з’ясувати, що на той рік театри діяли в наступних подільських містах: Кам’янцi-Подiльському, Вiнницi, Проскурові, Могилеві, Гайсині, Жмеринці.