Освіта на Поділлі у другій половині ХIХ - на початку ХХ ст.

Міста Подільської губернії протягом зазначеного хронологічного періоду виступали, передусім, як осередки освіти. Мережа навчальних закладів у подільських містах включала як початкові, так i середні, а також деякі професiйнi школи.

Як i в усій імперії, вони підпорядковувалися різним відомствам, духовенству, приватним особам тощо. Вiдповiдно i фінансувалися вони з різних джерел: за рахунок держави, церковного відомства, міської влади, приватних надходжень, або ж поєднували рiзнi джерела фінансування..

Найбільш поширеними в містах Поділля з початкових шкіл були мiськi двокласні училища за положенням вiд 26 травив 1869 р. Мiськi училища мали два вiддiлення - чоловіче та жіноче. Тривалий час кiлькiсть міських двокласних училищ за положенням 26 травня 1869 р. залишалась незмінною. Лише у 1888 р. було засновано міське двокласне училище у Барі.

Діяли на Подiллi i мiськi чотирикласні училища на основі положення 31 травня 1872 р. Призначені переважно для неімущих верств міського населення, вони вважалися загальноосвітніми і дозволяли продовжити освіту тим, хто закінчив нижчі початкові школи. Однак у Подiльськiй губернії подібні навчальні заклади почали створюватися лише на початку ХХ ст.

Після введення в Подiльськiй губернії у 1904 р. земського управління з’явився новий тип початкових навчальних закладів – нижчі ремісничі школи. Їх поява була викликана прискореним розвитком промисловості та потребою у професійних робочих кадрах. При закінченні цих шкіл, їх випускники працювали в приватних майстернях, на фабриках, заводах, залізниці тощо.

В умовах відсутності на Поділлі вищих навчальних закладів провідну роль у розвитку освіти в другій половині ХIХ - на початку ХХ ст. середні навчальні заклади. Центральне місце в системи середньої освіти на Поділлі займали гімназії. Протягом другої половини ХIХ ст. в губернії діяло дві чоловічі гімназії - у Кам’янці – Подільському (відкрита у 1833р) та містечку Немирові Брацлавського повіту (відкрита у 1838 р) Лише з початку ХХ ст.. на Поділлі починають масово з’являтися чоловічі гімназії. Напередодні світової війни 1914 р. на Подiллi нараховувалося 9 чоловічих гiмназiй, iз них 8 діяло у містах.

У другій половині ХIХ - на початку ХХ ст. подiльськi міста відчували гостру потребу у жіночих навчальних закладах. Вона була викликана загальним піднесенням соцiально-економiчного розвитку міст, яке вимагало ширшого залучення жінок до суспільного й економічного життя регіону, а також змінами у ставленні до жіноцтва в суспiльствi в цілому.

Протягом другої половини ХIХ ст., так само, в губернії діяло всього дві жiночi гімназії - у Кам’янці – Подільському та містечку Немирові Брацлавського повіту. Лише з початку ХХ ст. на Подiллi починають масово з’являтися нові жiночi гімназії. Станом на початок 1914 р. на Подiллi нараховувалося 14 жіночих гiмназiй, 12 з них діяли у містах. У порiвняннi з чоловічими гiмназiями участь приватних осіб та громадських органiзацiй у заснуванні жіночих середніх шкіл у містах Поділля виглядала більш вагомою.

Під впливом соціально-економічних зрушень, що відбувались на Подiллi наприкiнцi ХIХ - на початку ХХ ст., масово виникають середні навчальні заклади нового типу - реальні, технiчнi та комерційні училища тощо.

Першим подібним начальним закладом стало Могилівське реальне училище яке було відкрито у 1885 р. Влітку 1890 р., за царським указом цей заклад перевели до Вiнницi, й училище замість чотирикласного стало шестикласним.

Втілення в життя реформи загальної освіти викликало потребу в педагогічних кадрах. Для їх підготовки створювалися учительські інститути й учительські семінарії а також педагогічні курси при міських училищах. Перший та єдиний на Подiллi учительський інститут почав діяти у Вiнницi лише у червні 1912 р. Він став четвертям у Київському навчальному окрузі й восьмим в Україні. Першу учительську семiнарiю на Подiллi відкрито 1907р. в с. Потоках Вінницького повіту. Учителів початкових шкіл готували дворiчнi куси, які були засновані при міських училищах Кам’янця-Подiльського, Балти, Проскурова та Вiнницi.

Єдиним навчальним закладом, що готував кадри для медицини, була фельдшерсько-акушерська школа у Кам’янці-Подiльському. Так само, у губернському мiстi діяла єдина на Подiллi художньо-реміснича навчальна майстерня.

Певну нішу в системі освітніх закладів на Подiллi займали духовно-навчальнi заклади Подільської православної єпархії. Найбільш значне місце серед них посідала Кам’янць-Подiльська духовна семінарія.

Відчутне зростання мережі навчальних закладів у містах Поділля співпало з періодом найбільш інтенсивного соцiально-економiчного й демографічного розвитку, ознаки якого почали проявлятися в ХIХ - на початку ХХ ст. Прискорення розвитку подільських міст у другій половині ХIХ - на початку ХХ ст. вимагало значно рівня освіченого населення. Вiдповiдно зростали i його культурні потреби. задовольнити які мали доступні для широкого загалу заклади культури - бiблiотеки, театри, музеї тощо.