Характеристика видів тари і пакування.

Майже всі промислові товари в торговельну мережу потрапляють в тарі. Тара – це промислові вироби, які використовуються для пакування, транспортування і зберігання товарів.

Тара маж велике значення для всіх галузей народного господарства, в т. ч. і для торгівлі. У процесі переміщення товарів від виробника до споживача тара виконує ряд важливих функцій:

· Зберігає споживчі властивості товарів;

· Рекламує товар;

· Інформує покупців про його властивості, засоби використання;

· Використовується замість торгово-технологічного обладнання в роздрібній торгівлі;

· Полегшує облік товарів.

За допомогою тари забезпечуються зручність завантаження, вивантаження та перевезення продукції на всіх видах транспорту; зменшуються втрати продукції; краще використовуються складські приміщення. Тара зберігає товари від негативного впливу зовнішнього середовища (сонця, пилу, дощу, снігу тощо), дозволяє підвищувати продуктивність праці, підвищує культуру торговельного обслуговування. Тара, пакувальні матеріали повинні бути легкими, міцними, зручними, добре зберігати товар від деформації, що особливо важливо при тривалому перевезенні та зберіганні.

У сучасних умовах передбачається подальший розвиток і вироблення прогресивних видів тари та пакувальних матеріалів, раціональне їх використання в усіх галузях народного господарства. Нові види тари і пакувальних матеріалів, виготовлені з паперу, картону, пластмас, будуть все більше витискувати дерев’яну, металеву тару й тару з інших видів сировини. Це значно зменшить загальні витрати на вироблення тари й пакувальних матеріалів. Впровадження нових видів тари буде також сприяти зниженню її маси, що забезпечуватиме краще використання транспортних засобів.

Тара, що призначається для пакування будівельних матеріалів, характеризується великою кількістю видів, зумовлених властивостями товарів, а також матеріалами, з яких виготовлена. Тару класифікують за різними ознаками: за функціональним призначенням; кратністю використання; матеріалом, з якого вона виготовлена; стійкістю до зовнішніх механічних дій тощо.

Залежно від функціонального призначення тару можна поділити на транспортну та споживчу.

У транспортній тарі товар перевозять і зберігають. Після продажу товару транспортна тара, як правило, залишається в роздрібних торгівельних підприємствах. До неї належать ящики, бочки, мішки тощо. Цю тару називають ще зовнішньою.

До споживчої тари зараховують внутрішню упаковку товару, в якій товар продається покупцям. Це різноманітні паперові обгортки, картонні коробки, жерстяні банки, флакони, тюбики тощо. Вартість цієї тари повністю включається у вартість товару і сплачується покупцем, оскільки переходить у власність покупця. У зв’язку з цим більшість закордонних фірм приділяють надзвичайну увагу упаковці, яка служить внутрішньою тарою. У багатьох випадках ця упаковка не тільки красива, а й може повторно використовуватись як кухоль, сільничка, перечниця тощо.

За кратністю використання тара може бути одно оборотною чи багатооборотною.

Одно оборотна тара здатна забезпечити тільки один оборот продукції від постачальника до споживача.

Багатооборотна тара має зробити декілька оборотів; вона повинна повертатися постачальнику товарів або тарозбиральним організаціям відповідно до діючих положень.

У свою чергу, багатооборотна тара за конструкцією поділяється на нероздрібну, роздрібну і розбірно-складну. Розбірна або розбірно-складна тара зручна, компактна, економічна при зберіганні, перевезенні.

Тару класифікують залежно від матеріалів, з яких вона виготовлена. Вона може бути дерев’яною (ящик, бочки), скляною (банки, пляшки), металевою (ящики, бочки, бідони), картонною (коробки), тканинною (мішки), пластмасовою (ящики, пляшки, пакети).

Залежно від стійкості до зовнішніх механічних дій розрізняють жорстку і м’яку тару.

Жорстка тара зберігає форму до заповнення її товаром, а також після звільнення її від товару (банки, ящики, бочки, фляги).

М’яка тара змінює форму після звільнення від товару (мішки, пакети, паперові кулі тощо).

При виборі більш раціональної упаковки необхідно враховувати властивості товару, умови і строки транспортування, зберігання та реалізації.

При проходженні практики у гіпермаркеті «Епіцентр» більш широко я ознайомилась з видами тари для різних видів клею.

Матеріали для виробництва тари
1. Метал

Відмінними властивостями металевої тари є висока механічна міцність (особливо на стиск), ударостійкість, стійкість до впливу внутрішнього тиску. Металева упаковка надійно оберігає вміст від впливу світла, газів, повітря, води та інших агресивних факторів. Раніше тара з білої жерсті для розфасовки клеїв займала перше місце. Біла жерсть - прекрасний матеріал для друку і лакування. У зв'язку з тим, що собівартість виробництва олова, який використовується для гарячого лудіння жерсті, постійно зростає, біла жерсть поступово замінюється іншими видами жерсті без покриття оловом (чорна лакована жерсть, хромована, алюміній, нікельована і лакована). Одним з основних напрямків заміни білої жерсті є широке застосування алюмінію і його сплавів (переважно з магнієм і марганцем для підвищення міцності). В наш час практично вся тара виготовляється з алюмінію, що володіє рядом переваг:

- Щільність алюмінію майже в три рази менше щільності жерсті;

- Добре формується, пластичність та добра термостійкість;

- Водо-, паро-, газо- і жиро непроникність;

- Мікробіологічна стійкість;

- Висока світло відбивна стійкість;

- Можливість комбінувати його з іншими матеріалами.

До основних видів пакувальних матеріалів з алюмінієвого сплаву відносяться:

- жорстка алюмінієва тара;

- напівжорсткий пакувальний матеріал завтовшки 0,02-0,1 мм;

- гнучкий або м’який пакувальний матеріал з використанням алюмінієвої фольги.

При використанні металевої тари слід пам'ятати про можливість міграції іонів металу в клей. При правильному зберіганні іони металів (олова, алюмінію, міді, свинцю та ін) не роблять значного впливу на властивості полімерних матеріалів (виняток становлять випадки неправильного зберігання і перевищення термінів зберігання)

2. Пластик

Для виробництва упаковки використовується декілька видів пластику:

- поліетилен низької щільності (ПЕНЩ);

- поліетилен високої щільності (ПЕВЩ);

- лінійний поліетилен низької щільності (ЛПЕНЩ);

- поліпропілен (ПП);

- сополімери етилену з іншими мономерами (поліпропіленом, вінілацетату), полібутен, полі-4-метилпенен та ін.

Поліетилен низької щільності (ПЕНЩ). Важливим показником ПЕНЩ є температура розм'якшення. Температура розм'якшення ПЕНЩ набагато нижче температури кипіння води, тому цей матеріал не може бути використаний для контакту з киплячою водою або парою при стерилізації. Поліетилен низької щільності - пластичний, злегка матовий, воскоподібні на дотик матеріал.Щільність його може змінюватися в межах 0,916 - 0,935 г/см3. Плівки з ПЕНЩ легко зварюються теплової зваркою і утворюють міцні шви. А ось склеювання цих плівок утруднене, але можливо при використанні клеїв-розплавів, особливо на основі сумішей поліетилену і поліізобутилену. Нанесення друку на плівки з ПЕНЩ може здійснюватися різними методами, але тільки за умови попередньої обробки поверхні в силу її інертною неполярной природи хімічними або фізичними методами. Плівки з ПЕНЩ володіють такими властивостями, як міцність при розтягу і стиску, стійкість до удару і раздиру. Дуже важливо, що зберігається міцність при дуже низьких температурах (-60 - -70 ° С). Плівки водо-і паронепроникні, проте проникні для газів, тому непридатні для упаковки клеїв, чутливих до окислення. Плівки з ПЕНЩ мають високу хімічну стійкість, але при цьому низіку жиростійкість та маслостійість.

Поліетилен високої щільності (ПЕВЩ) синтезується з використанням каталізатора Циглера-Натта (комбінація триетилалюмінію і похідних титану).Плівки на основі ПЕВЩ більш жорсткі, менш воскоподібні на дотик, мають велику щільність (0,96 г/см3) у порівнянні з плівками на основі ПЕНЩ. Міцність при розтягуванні і стисненні вище, ніж у ПЕНЩ, а опір раздиру й удару нижче.Завдяки більш щільною упаковці макромолекул проникність ПЕВЩ нижче, ніж у ПЕНЩ приблизно в 5-6 разів. За водопроникності ПЕВЩ поступається тільки плівкам на основі співполімерів вінілхлориду та винилиденхлорида. По хімічній стійкості ПЕВЩ також перевершує ПЕНЩ (особливо по стійкості до масел і жирів). Однією з найважливіших областей застосування ПЕЗП є виготовлення дутих екструдованих пустотілих судин (бочок, каністр, сулій) для транспортування та зберігання кислот і лугів. Також ПЕВЩ частіше інших матеріалів використовується для виробництва упаковки для клеїв.

Лінійний поліетилен низької щільності (ЛПЕНЩ). Властивості ЛПЕНЩ є проміжними між властивостями ПЕНЩ і ПЕВЩ. Основними перевагами ЛПЕНЩ в порівнянні з ПЕНЩ є: більш висока хімічна стійкість; більш високі експлуатаційні властивості як при низьких, так і при високих температурах; більша стійкість до розтріскування, підвищена стійкість до проколу і розриву.

Поліпропілен (ПП) за властивостями наближається до ПЕВЩ, вигідно відрізняючись від останнього меншою щільністю, великою механічною міцністю, жиро-і теплостійкістю, проте поліпропілен значно поступається поліетилену в морозостійкості. Визначальним перевагою застосування поліпропілену є більш висока температура плавлення (170 ° С), що виражається у високій теплостійкості матеріалів на його основі. Клеї, упаковані в поліпропілен, короткочасно витримують температуру до 130 ° С, що дозволяє застосовувати поліпропілен як пакувальний стерилізується матеріалу. Крім того, поліпропілен відрізняється високою прозорістю і більш високою ударною міцністю (особливо при низьких температурах) в порівнянні з поліетиленом. Для поліпшення якості зварного шва поліпропілену при виготовленні тари покривають іншим полімером з більш низькою температурою плавлення. Часто для цієї мети використовують сополімер винилиденхлорида з вінілхлоридом, як для покриття плівок з целофану.Вартість ПП значно вище, ніж аналогічних виробів з ПЕНЩ, тому вони застосовуються тільки для упаковки дорогих клеїв (де упаковка повинна відповідати вартості клею).

3. Скло

Скло хімічно інертно і непроникне для газів, рідин, вогкості, стійке до дії хімічних агентів, гігієнічно, прозоро і легко формується. Основним недоліком скла є його крихкість. Головним компонентом промислових стекол є кремнезем. Він вводиться до складу скла у вигляді кварцового піску.Високосортні кварцові піски містять 99-99,8% кремнезему і 0,2-1,0% домішок.Якість кварцового піску залежить від змісту і зернистості кремнезему і характеру сторонніх домішок. Структурні дослідження скла свідчать про мікронеоднорідності аморфної його фази, в якій є більш тонкі структурні утворення - кристаліти. Скло для хімічної промисловості містить близько 72% кремнезему, 13,5% оксиду натрію, 9% оксиду кальцію, 2% оксиду магнію, 2% оксиду алюмінію та інших речовин у невеликій кількості (оксиду брому, оксиду заліза, сульфат натрію). У хімічній промисловості звичайно застосовують два типи скла: нейтральне борнокремнеземное скло (дуже дороге, що використовується для упаковки клеїв з коротким життєздатністю) та натріевокальціевое скло без обробки (найбільш поширене). В даний час інтенсивно ведуться роботи по зменшенню маси склотари та підвищенню її механічних властивостей за рахунок обробки поверхні різними речовинами, нанесенням полімерних покриттів на основі поліуретану, полівінілхлориду і т.д.Впровадження полегшеною, зміцненої скляної тари економічно вигідно і, враховуючи необмежені запаси природної сировини і можливість повторної утилізації, робить скло перспективним матеріалом для виробництва тари.

4. Паперове пакування

Використовується для фасування сипучих клеїв (в основному будівельних). Основною характеристикою паперової упаковки є вага одного квадратного метра в грамах. За цим показником розрізняють папір від 5 до 150 г/м2, тонкий картон від 151 до 400 г/м2 і картон від 401 до 1200 г/м2.
Тонкий картон з щільністю від 141 до 400 г/м2 - часто використовуваний пакувальний матеріал як самостійно, так і в поєднанні з іншими матеріалами.При виробництві тонкого картону крім основного волокнистого матеріалу використовують вторинну сировину, барвники, пігменти, що склеюють речовини (каустична сода, галун і т.д.), крохмаль для додання більш якісного зовнішнього вигляду його поверхні. Часто тонкий картон лакують із зовнішнього боку. Саме цей вид картону найбільш часто використовуюься для пакування сипучих клеїв.

До паперового пакування пред’являють такі вимоги:

- папер і картон, що використовують для виготовлення тари на ротаційних машинах, повинні мати рівномірну товщину по всій ширині, забезпечує рух полотна паперу (картону) на машині без перекосів і утворення зморшок;

- вологість паперу повинна бути в межах 6-8%, а картону 6-12%;
- папір і картон, що призначені для нанесення друку, повинні мати гладку поверхню і зольність не менш 8%;

- механічна міцність паперових матеріалів, що застосовується для виготовлення тари, повинна відповідати вимогам, що пред’являються до міцності виробів залежно від ваги і властивостей завантаженої до них продукції, способів її транспортування та умов зберігання;

- паперові матеріали, що використовуються для виготовлення тари, повинні володіти водо-, паро-, жиро-і газонепроницаемостью. Ці властивості паперові матеріали набувають або в технологічному процесі їх виробництва за рахунок відповідного розмелювання волокнистих матеріалів, проклейки та добавки в масу синтетичних смол, або за рахунок спеціальної обробки вже готових паперових матеріалів, в результаті чого виходять нові комбіновані матеріали.