Студопедия — Мацерація, перколяція, настоянки, ефірні масла та методи їх одержання, обладнання.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Мацерація, перколяція, настоянки, ефірні масла та методи їх одержання, обладнання.






Настойки –це забарвлені спиртові або водно спиртові витяжки з лік. рослинної сировини, отримані без нагрівання та видалення екстрагента. Це лікарська форма, введена в медичну практику Парацельсом (1493-1541). При виготовленні настойок з однієї вагової частини росл. сировини отримують 5 готового продукту. В окремих випадках 1:10 (нас-

тойка арніки, календули, глоду). Можуть бути прості і складні (з декількох рослин). Вико-

ристовують висушений росл. матеріал (іноді свіжий).

Способи виготовлення: мацерація і її різновиди; перколяція, розчинення густих і сухих екстрактів.

Мацерація (від лат. macerare «пом’якшувати, розмочувати»)

  • В фармакології – процес настоювання рослинних та тваринних тканин в рідких розчинниках — наприклад, воді, маслах, спирті — з метою віддачі своїх властивостей розчиннику та його збагачення.

Мацерація – метод настоювання. Зараз його застосування поступово скорочується через

важкість досягнення повноти екстрагування. Подрібнену сировину з певною кількістю екстрагента загружають в мацераційний бак і настоюють при 15-20 С протягом 7 діб (якщо спеціально не вказані строки). Витяжку зливають, залишок віджимають, заливають знову невеликою кількістю екстрагента, знову віджимають, зливають разом і доводять до певного об’єму. Метод малоефективний, розчини залишаються в сировині.

Ремацерація – мацерація з поділом на частини екстрагента або сировини і екстрагента. Екстрагент ділять на 3-4 частини і послідовно настоюють сировину з першою частиною, потім з другою і т.д., кожний раз зливаючи витяжку. Завдяки цьому підтримується велика різниця концентрацій. Мацерація з примусовою циркуляцією екстрагента - спеціальний мацераційний бак з перфорованим дном. Екстрагент, відділений від сировини дном, за допомогою насоса прокачується до досягнення рівноважної концентрації. Це скорочує час настоювання в декілька раз. Можливе проведення з поділом на частини екстрагента.

Турбоекстракція – основана на інтенсивному перемішуванні сировини і екстрагента при одночасному подрібненні сировини.(швидкість мішалки 8000-13000 об/хв). Час екстракції зменшується до 10 хв.

Ультразвукова екстракція - до мацераційного процесу додається ультразвукові коливання, що дозволяє зменшити час процесу до декількох хвилин.

Перколяція процежування технологічний процес фільтрування рідини через нерухомий шар твердої речовини.

Явище перколяції (или протекания среды) визначається: Середовищем, в якому спостерігається це явище; Зовнішнім джерелом, яке забезпечує протікання в цьому середовищі; Способом протікання середовища, який залежить від зовнішнього джерела.

Перколяція – основний засіб одержання настойок. При невеликій кількості речовини перколяцію здійснюють: подрібнену сировину змочують у окремому закритому сосуді достатньою кількістю екстрагенту, додаючи його до повного і рівномірного змочування сировини. Залишають на 4 години, після чого сировину, що набухла, поміщують щільно в перколятор і при відкритому спускному крані додають таку кількість екстрагенту, щоб шар його на поверхню складав 30-40мм. Рідину, що витікла, знову вливають у перколятор, закривають кран і залишають на 24 години, потім повільно переколюють, спускаючи за 1 год. об’єм рідини, що відповідає 1/48 об’єму перколятора, що заповнений. Одночасно до перколятору додають свіжий екстрагент до повного вилучення сировини, що встановлюється за знебарвленням або за якісними реакціями. Швидкість екстракції в період набухання значно нижча, ніж після набухання. Для більшості рослин коефіцієнт дифузії має порядок 10-6 10-7. Перколятори (екстрактори, дифузори) являють собою циліндричні або конічні сосуди з міді, заліза або алюмінію (лаб. – зі скла). Зверху накриті кришкою з патрубками для введення екстрагенту, знизу розташований спускний кран. Над краном на деякій відстані розташовуються ситоподібне дно, що містить фільтр. На рис.90 Показана схема циліндричного перколятора, який можна перевертати при розгрузці. В інших типах рис.91 розгрузка здійснюється через люк, що розташований вище дна. Інший тип – дозволяє проводити процес екстракції, відгонку спирту з сировини, що відпрацьована і механічне розвантаження шроту. Можна використовувати і інші розчинники. Для рівномірного вилучення речовини по всьому об’ємі екстрактору необхідно виготовляти їх циліндричної форми з кутом конусу в 450, при цьому конічна частина повинна бути 60% від загальної висоти (рис.92) (екстракція відбувається повсюди однаково на відміну від циліндричних, що пояснюється швидкістю руху рідини відносно частинок сировини в нижньому об’ємі. Для максимальної інтенсифікації процесу використовують варіації методу – проводячи разом настоювання та циркуляцію: першу витяжку збирають окремо, випускаючи її з перколятора, свіжий екстрагент витримують в перколяторі 3-6 години і декілька радів пропускають через сировини, потім другий до повного вилучення матеріалу, у сі витяжки з’єдують. Настоянки, що одержують в процесі мацерації або перколяції мутні і мають взвешені частинки. Для освітлення їх відстоюють декілька днів при температурі 8 0С, потім фільтрують використовуючи фільтр-преси, центрифуги або інші пристрої. Далі відбувається рекуперація спирту з сировини відгонкою з паром. Недостатком перколяції є періодичність процесу, тривалість допоміжних операцій загрузки та вигризки речовини. В перколяторе (рис. 91, а) есть внутренний цилиндр 5 из нержавеющей стали. В верх- ней части корпуса имеются патрубки для подачи спиртовой смеси 12 из мерника и вывода отработанного пара 8 из паровой рубашки 6, при помощи чего можно создавать определенную температуру экстракции. В нижней части корпуса размещены патрубки для ввода пара 13 в паровую рубашку и выпуска конденсата 3. Верхняя 11 и нижняя 2 крышки взаимозамещаемы, имеют слегка выпуклую форму. В центре крышек перколятора расположены штуцеры. В зависимости от местоположения крышки штуцеры служат либо для выхода паров спирта 10, либо для слива готовой продукции 15, а в случае отгонки спирта из отработанного сырья -для подачи острого пара 14. В нижнюю крышку вставляется ложное дно 1, представляющее собой перфорированный диск из нержавеющей стади, на который натягивается фильтровальный материал. Крышки имеют рычажно-винтовой механизм (рис. 91, б) с противовесом и резиновые прокладки, что позволяет закрывать пер-колятор герметически. Под верхней крышкой имеется перфорированный диск 9 из нержавеющей стали. Для того чтобы набухшее сырье не могло попасть в отверстия верхних патрубков перколятора, на диске предусмотрены четыре фиксатора 11. Для плотной укладки сырья и последующего механизированного удаления шрота из перколятора по обеим сторонам его корпуса установлены дебалансные электрические вибраторы 4. Корпус перколятора закрепляется на металлической подставке с резиновыми амортизаторами 7.

Перколяція – проціжування екстрагента через рослинний матеріал. Процес проводиться в перколяторах-екстракторах (циліндричні, конічні, з паровою сорочкою і без неї).В нижній частині перколятора є дно (перфорована сітка), на яку кладуть фільтруючий матеріал (мішковина, полотно) і загружають сировину. Метод включає 3 послідовні стадії: намочування (набухання сировини), настоювання і перколяція. Намочування проводиться поза перколятором. (в мацерацій них баках, з яких зручно діставати сировину). Використовують від 50 до 100% екстрагента по відношенню до маси сировини.

Після перемішування сировину залишають на 4-5 год.(сировина набухає і збільшується в об’ємі). В промислових умовах це може бути поєднано з настоюванням. Настоювання – набухший матеріал загружають в перколятор на ложне дно, притискають і заливають екстрагентом так, щоб витіснити повітря (24-48 год) до досягнення рівноважної концентраціі). Перколяція – безперервне пропускання екстрагента через шар сировини і збір перколяту. При цьому насичена витяжка витісняється з рослинної сировини потоком свіжого екстрагента і досягається різниця концентрацій речовин в сировині і екстрагенті.

Перколятори-екстрактори.

Часто першу досить концентровану витяжку зливають, перколятор заповнюють свіжим екстрагентом. Настоюють і знову зливають і так декільа разів, потім витяжки з’єднують. Або проводять циркуляцію в перколяторі з допомогою насоса, подаючи знизу вверх. Отримані витяжки –мутні і потребують очистки, яку проводять відстоюванням при Т= 10 (2 доби) а далі проводять фільтрування деканацією (без взмучування осаду). І фільтрування центрифугах, фільтр-пресах. Заключна стадія –рекуперація екстрагента з шроту (проводять в перколяторах після зливання витяжки методом перегонки з водяним паром).







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 2415. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Решение Постоянные издержки (FC) не зависят от изменения объёма производства, существуют постоянно...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия