Окиснення цукрів. Продукти, що утворюються, умови процесів.

Перспективним напрямом використання ксилоли є синтез тригидроксиглутаровой кислоти шляхом окислення ксилози: кузнецов

Тригидроксиглутаровая кислота є замінником лимонної кислоти. Вона застосовується в медицині і як комплексоутворювач у виробництві рідкісних металів.

Лимо́нная кислота́; (2-гидрокси-1,2,3-пропантрикарбоновая кислота, 3-гидрокси-3-карбоксипентандиовая) (НООССН₂)2С(ОН)СООН (C₆H₈O₇) — Слабая трёхосновная кислота.

Сама кислота, как и ее соли (цитрат натрия, цитрат калия, цитрат кальция), широко используется как вкусовая добавка, регулятор кислотности и консервант в пищевой промышленности (пищевые добавки E330—Е333), для производства напитков, сухих шипучих напитков.

Применяется в медицине, в том числе в составе средств, улучшающих энергетический обмен (в цикле Кребса).

В косметике используется, как регулятор кислотности, буфер, хелатирующий агент, для шипучих композиций (ванны).

В нефтяной промышленности при бурении нефтяных и газовых скважин используется для нейтрализации цемента в растворе (например, после срезки с цементного моста). Лимонная кислота удаляет ионы кальция из бурового раствора.

При приёме внутрь в небольших дозах (например, при употреблении цитрусовых) активирует цикл Кребса, что способствует ускорению метаболизма. При похмелье рассматривается токсикологами как мера химической дезинтоксикации. ^[1]

Окиснення глюкози веде до 6-вуглецевих гідроксикислот - глюконової та двоосновної глюкарової, перс­пективних для синтезу поліестерів поліамідного типу, подібних до гідроксильованого нейлону з підвищеною гідрофільністю. З глюкарової кислоти можна синтезу­вати різні лактони, ефіри, ПАР. Привабливим є наяв­ність у молекулі декількох гідрокси-груп, які можна легко модифікувати, наприклад "закріпити" залишки барвників тощо. На сьогодні глюкарову кислоту отри­мують окисненням глюкози з крохмалю, є перспективи одержання її з ксилози та арабінози як більш дешевої сировини: