Алгоритм определения темы текста

 

- Я дійсно вважаю, що тобі краще піти додому,- сказала мама. - Відпочинь.

Мої пальці злегка торкнулись пов'язки на голові.

- Я буду відпочивати тут.

- Я також,- сказав Пері зі стільця поруч зі мною.

В нього була така ж пов'язка на голові. Ми виглядали немов два ідіоти, що побились головами.

Ми годинами були в лікарні. Моя рана була не такою і важкою. Мені були потрібні лише марля і таблетки. Пері наклали три шви і в нього був легкий струс, але з ним буде все гаразд.

Джастін... Ми все ще не знали.

Гебріел повернувся в зону очікування з повними руками пляшок з водою, які ми схопили і відкрили.

- Гебріел, - сказала моя мати, нахиляючись вперед у кріслі. - Як твій батько дізнався, що мої діти були в небезпеці?

Гебріел зробив великий ковток води.

- У відділок зателефонувала та божевільна пані і репетувала, що ми негайно повинні їхати у ваш будинок.

- Ех,- сказала мама, стягуючи її виснажене волосся у низький хвостик. - Міллі, мабуть, чула шум.

Гебріел знизав плечима.

- Ким би вона не була, але в неї був сильний російський акцент. Це все, що я знаю.

 

Мадам Маслов. В мене з'явились мурашки. У неї, напевно, було видіння боротьби і вона вчасно зателефонувала в поліцію. Я ковтнула слину. Я оцінила її, знаючи, як решта людей оцінювала мене. І помилилась. Вона була такою ж шахрайкою, як і я.

Я пішла за поворот, щоб викинути пусту пляшку у сміттєвий контейнер. Гебріел пішов зі мною. Коли ми лишились наодинці, він підійшов ближче і обійняв мене, поклавши підборіддя на мою голову. Я занурилась в його обійми, розділяючи емоції та виснаження на його плечах.

- Пробач,- сказав він тихо. - Ти була права щодо Клейвортів.

- Напівправа,- сумно сказала я, відсторонившись.

Якби я побачила всю картину, то могла б врятувати Джастіна.

- Половина - це більше, ніж я думав, що ти зможеш.

- Але в кінці ти повірив мені. Настільки, що сказав батьку затримати Сесіль.

- Я хочу також вибачитись за підозри стосовно твого брата.

Я швидко пробачила йому це, адже я також останнім часом робила багато швидких і неправильних припущень.

- Я хотів би дещо дізнатись,- сказав Гебріел. Він глибоко вдихнув. - Ми можемо все почати з початку? Ти можеш дати мені ще один шанс?

До того, як я могла подумати над запитанням Гебріела, я побачила рух у нього за плечем. Пан Спелмен швидко йшов по коридору. Я підбігла до нього, коли він зайшов в зону очікування. Мама з Пері встали.

- Як він? - спитала мама.

- Операція пройшла успішно і він прийшов до тями. Ми поговорили. З ним все буде добре.

Мені на серці полегшало. Я дозволила собі видихнути, ніби не могла цього зробити годинами.

Всі почали перемовлятись в кімнаті.

- Моя дружина погодиться піти в кафетерій лише, якщо з ним хтось побуде,- пан Спелмен поглянув на мене і я швидко кивнула.

Я поспішила до коридору і помчалась в кімнату, намагаючись не грюкати дверима. Джастін лежав на ліжку з закритими очима, його обличчя було сірим. Він був без сорочки і велика біла пов'язка закривала ліву сторону живота. Я закрила очі і глибоко дихала носом. Я відчула полегшення. Ніби я не могла повірити, що все гаразд, доки не побачила його.

- Клер, - сказав Джастін.

Я поспішила до боку ліжка.

- Ти не спиш.

- Так, просто дозволив очам відпочити. Радий бачити тебе. Я такий радий, що з тобою все добре.

- Як ти себе почуваєш?

Він трошки піднявся на ліжку і скривився.

- Бути підстреленим - лажово. Буду чесним. Але це того коштувало, якщо врятувало тебе, - він слабо посміхнувся.

- Я не знаю, що робила би, якби втратила тебе, - сказала я.

- Ти кажеш це, адже я майже помер, рятуючи твій зад.

Я засміялась.

- Неправда. Я зрозуміла це, коли поцілувала тебе на набережній.

Його брови піднялись.

- Але це не означає, що я хочу, щоб ми були разом знову.

- Ми будемо, - сказав він, схрестивши руки. - Тепер це лише питання часу.

- Ти дуже впевнений.

- Можливо, я здатен бачити майбутнє, - він підморгнув.

- А місце ще для двох знайдеться на цьому святі кохання?- спитав Пері, засовуючи голову у кімнату.

- Звичайно, чувак, - сказав Джастін.

Пері з Гебріелем зайшли.

- Чувак, - сказав Джастін, сміючись з Пері. - Чудова пов'язка.

- Вона надто туго сидить, - Пері доторкнувся до своєї пов'язки. - В мене болить голова.

- Я мав би віддячити твого батька, хлопче,- сказав Джастін Гебріелу, потискаючи йому руку. - Лікар сказав, що якби я пролежав там трохи довше, то помер би від кровотечі.

Я спостерігала за розмовою між Джастіном та Гебріелем. Мої очі переходили від одного до іншого і я почувалась такою впевненою. Я вирішила, що вже час мені йти. Забагато метеликів для мене в цій кімнаті.

Я позадкувала в коридор обережно, щоб не спіткнутись об сумку, яку хтось лишив біля дверей.

- Клеріті.

Я обернулась і побачила Мадам Маслов, яка спішила до мене коридором.

- Твоя мати сказала, що я можу знайти тебе тут. Є те, що я повинна була сказати їй, але є і слова для тебе.

- Це були Ви, - сказала я.

Вона швидко спинилась.

- Про що ти говориш?

- Ви підрізали шину моєї мами, до того як ми першого разу поїхали до будинку Клейвортів. А потім Ви зателефонували прохаючи про читання, перед тим як я пішла наступного разу. Чому Ви просто не сказали, що я була в небезпеці?

Вона поклала руки на стегна і подивилась на мене.

- А, так,- всміхнулась я, згадуючи. - Ви казали мені.

- Як я вже казала, ти не чуєш, що тобі кажуть.

- Але Ви нічого конкретного не казали.

- Я не знала подробиць. Відчувала лише коли ти була в небезпеці. Я зробила, що могла.

- Дякую Вам за це,- я взяла її руку. - Пробачте, що моя родина була не рада Вам. Це зміниться тепер.

- Тепер?- вона зареготала. - Якраз тоді, коли я їду?

- Ви покидаєте місто? Чому?

- Та ціль, заради якої я тут опинилась, була не дуже доброю, - вона показала кавички пальцями.

- Що Ви маєте на увазі?

- Мене... Як це буде по вашому? Найняли. Хтось оплатив мою оренду, рекламу, а все що я повинна була робити, то це проводити читання і задовольняти клієнтів. Я думала що це чудова угода. Яка чудова країна Америка з її інвесторами. Але тепер я зрозуміла, що була частиною плану помсти вашій родині. Я на таке не згодна.

Тепер в цьому був сенс. Чому Стівен був у її крамниці того дня на набережній. Чому я бачила Сесіль, яка йшла звідти перед нашою сваркою.

- Сесіль Клейворт заплатила Вам.

- Так, - відповіла вона.

Це була відплата за підставу Стівена у школі. Дідько, для тої родини помста була, неначе хобі.

- Пробач за ті неприємності, з якими я допомогла, - вона погладила мене по щоці і розвернулась, щоб йти.

- Чекайте,- сказала я. - Перед тим, як Ви підете... можете сказати мені номери завтрашньої лотереї?

Вона відкинула голову і засміялась.

- Ні. Ніяких номерів лотереї. Але я проведу тобі швидке читання.

Вона підсіла до мене, ніби знала якийсь секрет, і затисла мою руку між її рук. Вона поцокала язиком і похитала повільно головою.

- Я бачу дві речі в твоєму майбутньому. Одна буде скоро, а інша - трохи пізніше. Скоро твій брат поранить щиколотку. А потім... чиєсь кохання до тебе буде не справжнім... почуття будуть породжені не любов'ю, а хворобою...- її очі широко відкрились, коли вона опустила мою руку. - Будь обережною.

- Гаразд... дякую.

Я здригнулась. Маслов знала, коли я була в небезпеці минулого разу, але ж це нічого не означало. Правда? Вона просто вгадувала. Я так сподівалась.

- Ще одне питання, - я оглянулась в коридорі, щоб впевнитись, що там не було моєї мами. - Про чоловіка, якого вибачили і який був схожий на мого брата. Він був достатньо дорослий, щоб бути моїм батьком.

Очі Маслов розширились.

- Чому ти питаєш таке?

- Я не мала жодної звістки про нього вже п'ятнадцять років.

Вона нахмурилась і стисла губи.

- Може бути. Він дуже схожий. Але...

- Але що?

- Якщо це твій батько, радій, що він не тут.

Перш ніж я осмислила все це, двері в кімнату Джастіна відчинились. Я обернулась і побачила Пері, що прощався з ним. А коли поглянула назад, то побачила, що Маслов вже напівдорозі по коридору.

- Лайно, - сказала я.

- Тихо! Тихо!

Я обернулась якраз вчасно, щоб побачити, як Пері спіткнувся об сумку, кинувся вбік і приземлився на підлогу. Він кричав, немов мала дівчинка.

Тримаючись за щиколотку.

Згодом, коли мама нарешті дозволила мені бути не в зоні її бачення, я побігла на пляж і сіла на теплий пісок. Зачерпнула жменю його і дозволила піщинкам прослизати крізь пальці і розноситись вітром. Пінні хвиль то котились туди-сюди, що радувало малих дітей, що бігали зі своїми відеречками, не думаючи ні про що у світі.

Я думала про Джастіна і Гебріела і мої заплутані почуття до них.

Думала про моторошні слова Маслов про чоловіка, який міг бути моїм батьком і її попередження щодо чиїхось намірів стосовно мене.

І, зрештою, я думала про Стівена і те, що він накоїв. Згодом я зрозуміла його мотиви. Я знала про вірність та про те, що родина передусім. Я вже знала на що можу бути здатною заради своєї. Я приховувала інформацію від поліції. Використовувала людей. Брехала.

Я сильніше задумалась... як далеко я могла піти? Стівен знав це.

Сподіваюсь, я ніколи не дізнаюсь власних меж.

 

Моя сердечна подяка:

Скоту Міллеру, моєму агентові, за те що дав мені шанс.

Всій вчительській команді. Ви чудові. Особливо Еймі Фрайдмен, надзвичайному редактору. Ти вважала мене Веронікою Марс.

Сьюзен Хаппел Едвардс, за назву. І за те, що вона смішна, розумна, щедра, вдумлива і є фантастичною подругою. Та Хупелхед.

Теду Картіну за інформацію про камери безпеки. Можливо, у наступній новелі я використаю більше технологій.

Розробникам Xbox 360, за те що мій чоловік з сином були зайняті, поки я писала.

Команді покеру, за сміх п'ятницями.

Моїм дівчатам, за роки дружби.

Всім підлітковим і дорослим читачам, блогерам, покупцям книг, бібліотекарям, які були так зацікавлені в книзі... дякую, дякую, дякую!

Багатьом іншим друзям, старим та новим, яких я обожнюю та ціню. Дякую за підтримку і все хороше. Моїм батькам Дену та Барбарі Харррінгтон; моїм "вигнанцям" Енн і Тоні; моїй великій родині - ви всі божевільні - від Массачусетсу до Ірландії. Я люблю вас!

Майклу та Раяну, завдяки яким я посміхалась і реготала і відчувала себе коханою кожного дня. Я найщасливіша на цій планеті. Ну, хіба що не така, як пані, що виграла лотерею п'ять разів. Але я все одно не поміняюсь з нею місцями.

Алгоритм определения темы текста

1. Из каждого абзаца текста выпиши тематическое предложение, которое содержит наибольший объем информации.

2. Сократи предложения, оставив в них только ключевые слова и словосочетания.

3. Выпиши получившиеся предложения (словосочетания) и распредели их по порядку по мере убывания значимости информации для понимания текста.

4. Сформулируй тему текста, используя формулу:

РЕЧЕВОЕ КЛИШЕ + КЛЮЧЕВОЕ СЛОВО (СЛОВОСОЧЕТАНИЕ)

Примеры:

Автор текста обращается к теме о (роли, значении, влиянии…) + ключевые слова.

В тексте говорится о (роли, значении, влиянии…) + ключевые слова.

Автор рассуждает о (роли, значении, влиянии…) + ключевые слова.

ТЕМА может быть: основной, актуальной, вечной, важной, общечеловеческой, философской, сквозной, созвучной и т.д.

Что же такое проблема текста? Это основной вопрос, над которым размышляет автор. Этот вопрос может не иметь однозначного ответа. Чтобы определить проблему, к которой обращается автор, надо найти противоречие. Оно и является предметом рассуждения или описания.

Какие проблемы чаще всего рассматриваются в художественных и публицистических текстах? Обычно они бывают:

* нравственные (милосердия, любви, дружбы, одиночества);

* экологические (человек и окружающая среда);

* социальные (проблемы выбора профессии, бедности, бесправия – те, которые характерны для общества);

* нравственные (этические) (взаимоотношения людей, нравственные ценности);

* философские (смысла жизни, добра и зла…);

* политические (национализма, взаимоотношения государств);

* образования, науки и искусства (сохранение языка, роль чтения, Интернета) и другие.

Сформулировать проблему можно несколькими способами.

1) В виде вопроса: Может ли компьютер заменить книгу?

2) С помощью речевых клише:

Автор ставит (выдвигает, рассматривает, излагает, обсуждает, разрешает, затрагивает) … проблему

Касается … проблемы.

Уделяет внимание... проблеме.

… проблема возникает, встает, представляет интерес, заслуживает внимания, ждет решения.

Выбранная для разговора с читателем проблема, на мой взгляд, очень злободневна.

Автор очень эмоционально отстаивает...

Автор привлекает общественное внимание к очень важной проблеме:...

 

 

Когда ты найдешь проблему, тебе захочется подчеркнуть ее актуальность. Например, проблема, рассматриваемая автором, может быть: общественно – значимой; социальной; философской; политической; идеологической; нравственной; межнациональной; морально - этической; злободневной; животрепещущей; актуальной; жизненной; насущной; острой, важной; принципиальной и т.п.

Какая проблема встретится вам на экзамене, не знает никто. Но вы можете научиться видеть ее в тексте.

 

Шаг третий: комментарий к проблеме.

Прокомментировать проблему – значит объяснить, как вы ее понимаете.

Начиная комментировать проблему, вы можете ориентироваться на условный план, указав: а) к какой категории относится избранная автором проблема; б) насколько она злободневна; в) что делает ее злободневной; г) традиционна ли эта проблема или нова; д) если традиционна, то какие точки зрения есть по ее поводу; е) если нова, то что стало причиной ее появления; жизнеспособна ли она; объясните, что позволяет вам сделать такие выводы; ж) как удалось автору привлечь внимание читателя к данной проблеме; з) как характеризует автора выбор данной проблемы.

 

При комментировании можно использовать РЕЧЕВЫЕ КЛИШЕ:

проблема может заставить читателя: глубоко задуматься, серьезно размышлять, рассуждать вместе с автором, лучше понять себя и окружающих, серьезнее относиться к…, поделиться мыслями о…, оценить собственную позицию и т.д.;

автор обращается к … (философской, психологической, социальной и др.) проблеме …(воспитания, образования, исторической памяти, экологии, культуры, нравственности …) и (вскрывает противоречие между …, показывает, обращает внимание читателя на …, выражает сожаление по поводу того, что …, ставит ряд важных вопросов, требующих немедленного разрешения; убеждает читателя в правоте своей позиции; говорит с тревогой о наболевших проблемах; пытается найти причины … явлений;)

 

Существует два вида комментария.

1. Концепционный. В центре внимания – актуальность проблемы. Попробуйте ответить на такие вопросы:

- К какому типу принадлежит эта проблема? (Социальная, философская, экологическая, нравственная и т.п.)

- Актуальна ли эта проблема в наши дни? В чем ее значимость для общества?

- Когда мы сталкиваемся с этой проблемой? Касается ли она каждого из нас или только людей определенного возраста, рода занятий и т.п.?

- Почему эта проблема привлекла внимание автора?

2. Текстуальный комментарий представляет собой объяснение текста, следование за автором в раскрытии проблемы.

Конкретизировать содержание комментария можно с помощью следующих вопросов:

- Как, на каком материале раскрывает проблему автор?

- На чем заостряет внимание? Почему?

- Какие имена (факты, события) упоминает автор? Для чего?

- Какие эмоции автора выражены в тексте?

- Как выражено отношение автора к изображаемому? В чем это проявляется?

- Какие средства выразительности помогают выявить авторское отношение к проблеме?

И последнее: следует помнить, что комментарий всегда должен опираться на прочитанный текст. В комментарии уместны небольшие цитаты, показывающие, что вы легко ориентируетесь в тексте и подтверждаете свои выводы словами автора. Однако подменять комментарий пересказом или сплошным цитированием нельзя. Поскольку комментарий располагается после формулировки проблемы, логично строить его так, чтобы он подводил читателя к позиции автора.

 

Шаг четвертый: позиция автора.

Итак, комментируя проблему, вы придете к позиции автора. Ее надо обозначить предельно четко. Например, с помощью логического перехода:

Таким образом, позиция автора заключается в том, что...

Таким образом, автор призывает задуматься над вопросом:…

Можно использовать цитату из текста, например,

Таким образом, автор приводит читателя к мысли: «…»

АВТОРСКАЯ позиция может проявляться в:

положительном, отрицательном, ироничном, осуждающем, небезразличном, суровом, скептичном и т.д. отношении к изображаемому.

АВТОРСКАЯ позиция может быть выражена:

1. Четко, прямо, непосредственно (в названии текста, в отдельных предложениях текста, через ряд аргументов). Такая авторская позиция называется явной: в тексте дается прямая оценка описанных фактов, событий, звучит призыв к читателю.

2. Через модальный план текста: (риторические вопросы, риторические восклицания, порядок слов, лексические повторы, оценочную л ексику, модальные слова и частицы, ряд вводных слов, словосочетаний, предложений). Такая позиция автора прямо не выражена. ее выявление требует умения видеть скрытый смысл, понимать иронию, раскрывать сложные метафоры и т.д. Герой текста художественного стиля может совершать дурные поступки, и здесь очень важно увидеть позицию автора: осуждение или одобрение— и не путать понятия «автор» и «герой».

Еще сложнее анализировать художественный текст, в котором повествование ведётся от первого лица. В этом случае обратите особое внимание на разграничение понятий «автор» и «рассказчик». Автор может сделать рассказчиком кого угодно, в том числе и самого себя. Ни в коем случае не отождествляйте образ рассказчика с образом автора! Смешение этих понятий может привести к фактической ошибке. Позиции автора и героя-рассказчика могут не совпадать.

Если автор просто рассказывает о каком-либо событии, не вмешиваясь в повествование, и его позиция не обозначена прямо, можно сформулировать фразу так:

Писатель прямо не высказывает своего отношения к происходящему, но мы, читатели, прекрасно понимаем, что …

Хотя позиция автора не выражена явно, логика текста убеждает читателя в том, что…

Шаг пятый: моя позиция.

Работа по анализу текста считается законченной, когда вы определили проблему, прокомментировали ее, объяснили позицию автора. Теперь подумайте над вопросом: согласны ли вы с ним? Совпадают ли ваши размышления с авторскими?

Если ваша позиция совпадает с авторской, можно использовать следующие типовые конструкции:

Я полностью согласен с автором,...

Невозможно не согласиться с автором,...

Я разделяю позицию автора...

Очень важно, чтобы было понятно, с чем именно вы соглашаетесь или наоборот. Если в предыдущей части вы четко определили позицию автора, то дополнения здесь не нужны. Если же позиция автора четко не определена, то обязательно объясните, с чем именно вы соглашаетесь. Например,

Я полностью разделяю позицию автора. Действительно, мириться с наглостью нельзя.

И после этого вы должны привести свои аргументы, подтверждающие вашу мысль.

 

Аргументы - это доказательства, приводимые в поддержку тезиса: факты,