Лабораторна робота №2
1. Виконати аналіз ризику виникнення небезпек при експлуатації побутової праски. 2. Проводимо декомпозицію системи (рис.8.1).
Рис.8.1. Склад системи
Виявляємо небезпеки і частини системи, які є джерелами цих небезпек, і оцінюємо їх якісні характеристики (табл.8.6).
Таблиця 8.6
Вводимо обмеження на аналіз небезпек: небезпека механічних травм далі розглядатися не буде. 3. Для проведення кількісного аналізу небезпеки вибираємо небезпеку, яка має, згідно з результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг. Це небезпека виникнення пожежі. Будуємо дерево відмов для небезпечної події «пожежа» (рис.8.2).
Рис.8.2. Дерево відмов для небезпечної події «пожежа»
Складаємо логічне вираження для визначення ймовірності головної події:
Захисні заходи й ефект від їхнього впровадження (табл.8.7).
Таблиця 8.7
Нові логічні вираження для обчислення ймовірності головної події: своєчасна заміна вилки і шнура: Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р9) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)); виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду»: Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч· (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)) = 0. 4. Висновки: з двох запропонованих захисних заходів виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду» є більш ефективним, оскільки дозволяє уникнути появу головної події. Контрольні запитання 1. Що таке небезпека? 2. Що таке ризик? 3. Яка мета виконання якісного аналізу небезпек. 4. Які якісні характеристики небезпеки ви знаєте? 5. Яка мета кількісного аналізу? 6. Які характеристики небезпеки використовуються при виконанні кількісного аналізу? 7. Яким чином обираються захисні заходи? 8. Що таке дерево відмов? 9. Назвіть символи, що застосовуються при побудові дерева відмов. 10. Які залежності використовуються для обчислення імовірності реалізації небезпеки? 11. На підставі чого здійснюється вибір оптимального захисного заходу?
Лабораторна робота №2 Тема 2.1. Налаштування середовища для МРІ-програмування. Визначення числа π (2 год.) Мета: навчити студентів налаштовувати середовище для МРІ-програмування. Професійна спрямованість: сприяє формуванню узагальнених стійких відношень – схильностей особистості до професійної діяльності. І. Теоретичні відомості
|