ВалеологияПід дрібними побутовими право чинами ЦК розуміє правочини, що задовольняють побутові потреби особи, стосуються предмету, що має невисоку вартість і відповідає фізичному, духовному чи соціальному розвитку малолітнього. Малолітня особа не несе відповідальності за заподіяну шкоду, відповідають її батьки, опікуни, усиновлювачі. Неповна цивільна дієздатність у осіб у віці від 14 до 18 років. Такі особи мають право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати догові банківського вкладу та розпоряджатися внеском, внесеним нею на своє ім’я. Інші правочини така особа вчиняє за згодою батьків або піклувальників. На вчинення правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова і нотаріально засвідчена згода батьків, піклувальників або усиновлювачів. За наявністю достатніх підстав за заявою батьків, піклувальників суд може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися стипендією, заробітком або позбавити цього права. Неповнолітня особа може розпоряджатися коштами, що внесені іншими особами на її ім’я в фінансову установу за згодою батьків, піклувальників, усиновлювачів. Така особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону, вона несе відповідальність і за порушення договору, укладеного за згодою батьків, піклувальників, усиновлювачів. При недосягненні майна в неповнолітньої особи, відповідальність несуть батьки, піклувальники, усиновлювачі. 3. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання її недієздатною. Обмеження особи в дієздатності проводиться у судовому порядку відповідно до глави 43 ЦПК України. Підставами для обмеження в дієздатності є: 1) зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо; 2) це ставить його або сім’ю, чи інших осіб, яких ця особа зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Правові наслідки обмеження в дієздатності: - над такою особою встановлюється піклування; - вона самостійно може вчиняти лише дрібні побутові правочини, інші правочини – лише за згодою піклувальника (відмова може бути оскаржена до суду); - одержання заробітку, пенсії,стипендії та інших доходів, розпорядження ними – здійснюється піклувальником (піклувальник може письмово дозолити такій особі самостійно одержувати пенсію, стипендію, заробіток та інші доходи та розпоряджатися ними); - така особа самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду що завдана нею іншій особі. Поновлення в дієздатності такої особи проводиться за рушенням суду, якщо вона припиняє зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами та іншими токсичними речовинами. Недієздатною може бути визнана особа якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій, або керувати ними (ст.39 ЦК). Суд приймає рішення про визнання особи недієздатною на підставі медичних документів (Постанова Пленуму ВС України від 28.03.72р. “Про судову практику по справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним” із змінами та доп.). Особа визнається недієздатною з моменту набуття законної сили рішення суду, або з дня вказаного в рішенні. Над такою особою встановлюється опіка. Особа може бути поновлена в дієздатності за рішенням суду в разі значного поліпшення і психічного стану, вона може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (ст.42 ЦК, ч.3,4 ст.260 ЦПК). Це справи окремого провадження, підставою для порушення справи є заява в суд а не пред’явлення позову.
4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою. Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою якщо: - вона відсутня в місці постійного проживання; - протягом одного року не отримані відомості про її місце перебування; - невідомість місця перебування не можна усунути за допомогою заходів ужитих зацікавленими особами державними органами. Початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим у якому були отримані останні відомості про відсутню особу, якщо неможливо встановити день останніх відомостей про особу. А якщо неможливо встановити місяць, то початком відсутності вважається перше січня наступного року. Правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою: 1. Над майном такої особи встановлюється опіка. 2. Утриманці мають право на державну допомогу. 3. Припиняється договір доручення і дія доручення виданої ним чи йому. 4. Подружжя такої особи має право розірвати шлюб у спрощеному порядку. Правові наслідки при появі такої особи: 1. Суд скасовує своє рішення про визнання особи безвісно відсутньої. 2. Шлюб може бути поновлений за рішенням суду або зареєстрований знову, якщо особа не знаходиться в іншому шлюбі; 3. Припиняється опіка над майном. 4. Припиняється виплата пенсії утриманцям. Фізична особа може бути оголошена померлою якщо: - вона відсутня в місці її постійного проживання; - протягом трьох років не має відомостей про її місце перебування; - невідомість місця перебування не можна усунути за допомогою заходів ужитих зацікавленими особами і державними органами. Перебіг строку починається у такому ж порядку як і при визнанні особи безвісно відсутньої. Трьохрічний строк скорочується до 6 місяців якщо особа пропала безвісті при обставинах що загрожували смертю, або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, до 2х років якщо особа пропала безвісті у зв’язку з воєнними діями. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу 6 місяців. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою: 1. Відкривається спадщина (спадкоємці не мають права відчужувати протягом 5 років нерухоме майно що перейшло до них в спадщину). 2. Утриманці мають право на одержання державної допомоги. 3. Шлюб припиняється. 4. Припиняється договір доручення і дія доручення. Правові наслідки появи фізичної особи яка була оголошена померлою: 1. Суд скасовує своє рішення про оголошення особи померлою. 2. Шлюб відновлюється, якщо дружина або чоловік не зареєстрували інший шлюб за рішенням суду або реєструється знову. 3. Ця особа має право вимагати повернення майна яке перейшло у спадщину спадкоємцям: а) якщо майно перейшло до держави, АР Крим, або територіальних громад – то воно повертається в натурі, а якщо воно не збереглося то повертається його вартість; б) якщо майно перейшло родичам, або безоплатно іншим особам – то воно повертається в натурі, а якщо майно перейшло за відплатним договором то тільки у разі якщо ця особа що придбала майно знала що особа яка оголошена померлою жива. Не повертається безоплатно придбане і збережене майно, придбане за набувальною давністю а також гроші і цінні папери.
4. Ім’я фізичної особи, її місце проживання. Кожна фізична особа має ознаки які її індивідуалізують – це т.’я. Право на т.’я найважливіше не майнове право особи, це право не відчужуване. т..294 ЦК передбачає право кожної фізичної особи на т.’я і право на транскрипційний запис свого прізвища та імені відповідно до національної традиції. При здійсненні окремих прав особа має право використовувати псевдонім. Особа якій виповнилося 16 років має право змінити своє прізвище, т.’я, а з 14 років за згодою батьків. Особа має право використовувати т.’я в усіх засобах своєї життєдіяльності. Це право підлягає захисту способами і в порядку передбаченому в законі. Захист права на т.’я може здійснюватися шляхом: - визнання права на т.’я; - визнання правочину не дійсним; - припинення дій які порушують право на т.’я; - відновлення становища яке існувало до порушення права; - відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Місцем проживання фізичної особи є місце, де особа постійно проживає (житловий будинок, квартира, вулиця, місто). Особа, яка досягла 14 років вільно обирає собі місце проживання його батьків, опікунів, усиновлювачів. Місце проживання має значення для здійснення і захисту прав фізичної особи, забезпечення стійкості цивільних правовідносин.
5. Акти цивільного стану. Акти цивільного стану – це юридичні факти (події та дії) з якими закон пов’язує виникнення, зміну та припинення правового положення особи як суб’єкта прав та обов’язків. Ці факти підлягають реєстрації в органах ДРАЦСу. т..1 Закону України “ Про органи державної реєстрації актів цивільного стану” дає таке їх визначення: Акти цивільного стану – це засвідчені державою факти народження, смерті, шлюбу, установлення батьківства, зміни прізвища, імені, по-батькові. П.2 ст.49 ЦК відносить до таких актів і придбання громадянства, вихід з громадянства, його втрата, тощо. Акти цивільного стану реєструються місцевими відділами ДРАЦСу, а в сільській місцевості і селищах – виконавчими комітетами сільських, селищних рад. При реєстрації актів цивільного стану повинні бути подані документи що підтверджують факти, що підлягають реєстрації, а також документи, що засвідчують особистість заявника. Виправлення помилок і внесення змін у записі актів цивільного стану при відсутності суперечки і наявності достатніх підстав провадиться органами РАЦСу, у випадках спору – в судовому порядку. При загибелі чи втраті актових записів вони можуть бути відновлені.
Контрольні запитання: 1. Поняття цивільної правоздатності. 2. Характерні риси правоздатності. 3. Зміст цивільної правоздатності. 4. Поняття цивільної дієздатності та її зміст. 5. Повна, часткова, не повна дієздатність. 6. Обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною. 7. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та правові наслідки цього. 8. Оголошення фізичної особи померлою та правові наслідки цього. 9. т.’я та місце проживання фізичної особи. 10. Акти цивільного стану.
Рекомендована література: 1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1986 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – т..142 2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003: //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44 3. Цивільне право України, академічний курс, підручник, загальна частина т. 1 / ред.Я. Шевченко,. - К.: Видавничий дім, 2003р. 6. Цивільний Кодекс України: Коментар, - Харків, ТОВ “Одіссей”, 2003.
Валеология "Чтобы стать здоровым, нужны собственные усилия, постоянные и значительные. Заменить их ничем нельзя". академик Н.М. Амосов
|
