Рівень колективного досвіду

1. Рівень особистого досвіду

2. Рівень колективного досвіду

Частина людей в процесі свого розвитку переходить на другий рівень. Для освоєння якоїсь нової операції Людині-2 не обов’яз­ково шукати собі “тренера” або робити десятки невдалих спроб для випадкового виходу на бажаний результат. Вона може подиви­тися, як це роблять інші, або про­чи­тати про це в книзі, інструкції, норматив­ному матеріалі. Людина-2 здобуває здат­ність засвоювати колективний досвід і вчитися на чужих помилках та здобутках.

Освоюючи другий рівень, людина випрацьовує в собі спроможність накопичувати факти, числа, інструкції, норми, правила. Вона розвиває пам’ять, стає ерудитом і може надійно діяти в стандартних ситуаціях. У неї випрацьовується здатність до колективних дій.

На другому рівні ми вже зустрічаємо початки творчості, але ця творчість, як правило, полягає не в тому, щоб приду­мати щось своє, оригінальне. Творчість дру­гого рівня — це вміння знайти вже готові зразки, відібрати з них краще і засто­сувати на максимально доступному рівні досконалості. Підсвідоме бажан­ня Людини-2 — все впорядкувати й унор­мувати, макси­мально зменшити присутність незрозумілого і невпорядкованого. Все має бути вписане в певну схему, норму, правило.

Другий психоінформаційний рівень є недосяжним для Людини-1. Точніше, вона здатна усвідомити його корисність, але лише теоретично, на словах — неначе дитина, яка ще не вміє читати, але розуміє переваги цього вміння. Для освоєння другого рівня потрібно внутрішньо змінитися і вийти на цей рівень.

Найвищий рівень Людини-2 — це ерудит, який ідеально діє в стандартних ситуаціях. У таких випадках йому властиві впевненість і точність. Проте ситуація ради­каль­но змінюється, коли ерудит стикається з невідомим, яке виходить за межі наявного особистого і колективного досвіду. В нестан­дартних ситуаціях у Людини-2 з’являється страх, невпевне­ність, розгубленість аж до повного паралічу діяль­ності. В разі активної позиції вона намагається діяти наосліп, але при цьому її дії мають випадковий і ненадійний характер.

Можна сказати, що другий рівень відповідає підліт­ко­вому віку. Згадайте підліткові максималізм, культ грубої сили і грубої енергії (“важкий метал”), неусвідомлена жорстокість, схильність до об’єднання в ієрархічно жорсткі угруповання (зокрема, банди), “стадний інстинкт”. Хто пам’ятає себе підліт­ком, той може продовжити цей перелік проявів, які найбільше властиві саме для другого психоінформаційного рівня.

Людина творчості

Разюча відмінність між ерудитом (Людиною-2) і творцем (Людиною-3) виявляється саме в нестандартних ситуаціях. Там, де ерудит переживає параліч і починає панікувати, Людина-3 відчуває натхнення: “Нарешті з’явилась справа, де я зможу проявити себе і свої здібності!”.

Людина-3 у своєму житті менше покладається на знання фактажу, норм і правил; порівняно з Людиною-2 вона може бути менш ерудованою і навіть мати гіршу пам’ять. Людина-3 більше довіряє своїй логіці, винахідли­вості, динамічності, інтелектуальній роз­кутості, відкритості перед майбут­нім. Її більше цікавлять не правила, нор­ми і масиви показників, а принципи, кон­цепції, логічні підходи. Її гасло: “Знан­ня деяких принципів легко компен­сує незнання деяких фактів”.

1. Рівень особистого досвіду

2. Рівень колективного досвіду

3. Рівень творчості

Нерідко усталені норми і правила (такі приємні для Людини-2) Людина-3 сприймає як обмеження, кайдани, тюрму. Вона прагне більшої свободи, адже лише у свободі вона може повною мірою проявити свої творчі потенції. Людина-3 не боїться невизначеного майбутнього, оскільки вірить у свою здатність знайти рішення будь-якої проблеми. Тому Людина творчості схильна до оптимізму і відкрита до новацій та змін. Завдяки виходу на третій рівень вона здобуває динаміку, гнучкість, активність, ініціативність, розумову пластичність, вищу здатність до налагодження гармонійних людських стосунків. Це рівень зрілої людини.