Студопедия — Кшатрії
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Кшатрії






Назва арійської варни кшатріївзбереглась в українській мові у словах “кіш”, “кошовий”, “шатро” (вій­ськовий намет)[333]. У перекладі з санскриту слово “ кшатра ” означає “влада”[334], а кшатрії (kşatriya) — це “наділені вла­дою”, “люди влади”. Звучання назви варни кшатріїв як слова жіночого роду — “кшатрія” — притаманне українській мові: “референтура” (група, що виконує функ­цію реферуван­ня), “адвокатура” (діяль­ність адвоката), “господарка” (функція ведення господар­ства) тощо.

Кшатрій — священний воїн

Варна кшатріїв набула особливого значення в Козацькій Україні, в результаті чого всіх українців почали називати коза­ками або черкасами (давньоукраїнське “чер-кас” — священний, чар івний воїн). Про прямий генетичний зв’язок між арійськими кшатріями і козака­ми свідчать такі елементи, як кобзарство, “оселедець”, червона китайка, малиновий прапор, бойовий пояс, інститут козаків-характер­ників тощо. “ Багато архаїчних елементів козацької культури, як і україн­ської традиційної культури взагалі, мають дуже глибокі історичні корені, що сягають праіндоєвропейських часів. Багато з них простежуються у культурній традиції арійської Рігвіди, що почала формуватися 6000—5000 р. тому в українських степах. Сліди деяких з цих архаїчних рис є у культурі інших народів індоєвропейської мовної сім’ї” [335].

У скіфські часи для позначення належності людини до варни кшатріїв використовували слово “ксай” (“сай”), наприк­лад, в імені першого скіфського царя Колоксая[336] (“коло” — об’єднання, скупчення-скуфія, союз, держава; “ксай” — цар; тобто Колоксай — “Цар державного об’єднання”). Царське звання було найвищим у варні кшатріїв, від слова “цар” походить “лицар” — шляхетний воїн. У нинішній Україні величезна кількість прізвищ з кшатріянськими “ксай”, “цар”, “кас”: Максай, Сай, Сайко, Сайчук, Сайченко, Саєнко, Цар, Царевич, Царевський, Царенко, Царик, Царинний, Царук, Черкас, Черкасенко тощо. Арійські воїни ще називалися самарами, звідки українські прізвища Самар, Самарай, Самардак, Самаренко, Самарин, Самарич, Самарчук та інші.

Варни кшатріїв і брахманів об’єднує те, що загальне благо вони, згідно зі своєю природою, ставлять вище власного блага. Їхнє призначення — служіння Богу і народу. Ці дві варни являють собою організуюче начало, і їхня сила проявляється лише у тісній взаємодії: “ Влада кшатріїв, яка зміцнюється брахманством і яка отримує поради радників, непереможна і перемагає у вічності, озброєна відповідно до наук ”[337]. Ця ж сама думка про необхідність гармонійної взаємодії варн брахманів і кшатріїв проходить через усю кельт­ську традицію (яка разом з індоарійською традицією безпо­се­редньо випливає з Примордіальної традиції). Найбільш виразно це проявилося в легендах про Мерлина(друїда-брахмана) і короля Артура(кшатрія-лицаря).

Крилатий Тур. Символічне зображен­ня покровителя варни кшартіїв (Ассирія)

Символом варни кшатріїв був могут­ній тур, звідки походить арійський титул “буй-тур” і “яр-тур” (Ар-тур). Оскіль­ки основна актив­ність кшатріїв відбувалася на землях Пів­д­ня України, то вони отрима­ли назву “Земля Тура” (Тав­рія)[338]. Покро­вите­­лем воїн­ства вважався Син Божий в його “силовій іпостасі”, відомий у різних народів під різ­ни­ми іменами, — Рама, Мітра, Баал(“ба” — дитина, “ал”-“ель” — дух, Бог), Аполлон-Гопалан-Гопал, Луг, Один, Перунта багато інших. Нерідко його божест­венну могутність симво­лічно зображали у вигляді Крилатого Тура: людська голова означала, що це боголюдина, крила означали зв’язок з божественним світом, а потужне тіло тура підкрес­лювало його найвищу могутність.

Вайш’ї

Назва цієї варнина санскриті звучить як “ вайш’я ” (vaiçya) – “наділені господарством”, “наділені справою” (порівняйте з “ кшатрія ”). Ця назва збереглась у давньоруському “весь” — село (білоруською — вёска, польською — wieś;). Санскритське слово “віш” — “сільська громада” має свій індійський відповідник — “грама”, тобто сільська община[339]. Це слово має і латинський відповідник — “vici”, що означає “господарство”, “селянський двір”.

Портрет українського селянина. В. А. Тропінін. Кінець 1830-х — поч. 1840-х років

Варну вайш’їв складали самостій­ні виробники, власники свого госпо­дар­ства: землероби, скотарі, купці, ремісники. Саме ця варна була основою економічної могутності держави, складала її “середній клас”. Якщо використовувати сучасну тер­мі­нологію, то вайш’ї — це люди, які мають свою справу, свій “бізнес”, одним словом, “бізнесмени”. Англійське слово business man (від business — діло, заняття; man — люди­на) походить від староанглій­ського bisig – активність, діловитість. Очевидна близькість коренів “весь”, “віш”, “vic” і “bis” (звуки “б” і “в”, а також “ш” і “с” нерідко переходять одне в одне, наприклад, Варвара і Barbara). Отож сучасне слово “бізнес-мен” — це повний відповідник арійському “весі-ман” (ділова людина, господар, ґазда). Про це свідчать і синоніми слова “ господар ”, які прямо вказують на діловитість і самостійність: “ Власник землі, заможний селянин, хлібороб, господар своєї долі, сам собі пан, сам собі голова ”[340]. З ним пов’язане слово “ госпóда ” — “ дім, домівка, оселя, хата, господарство ”[341]. Все це дозволяє набли­зи­тися до стародавніх уявлень про село. Арійське село (весь, віш) — це осере­док ділових людей (якими в той час вважались селяни — вайш’ї) і діло­вої актив­но­сті (сільського гос­по­дар­ства, тор­гівлі та ремесел). Арій­сь­кий селянин-вайш’я з волом і плугом сприймався в ті часи так само “кру­то”, як нині сприймається бізнесмен зі своїм “мерседесом” і мобільним теле­фоном. Прізвища вайш’їв здебільшого позначали їхню профе­сійну спеціа­лізацію: Бондар, Бортник, Пасічник, Коваль, Крамар, Кушнір тощо. Дуже поширеним в Україні було і є ім’я Вася (діловий) або, що те ж саме, Василь (діловий дух).

Вайш’ї разом з брахманами і кшатріями належали до “двічі народжених” (на санскриті — dvijáti). Людина, яка не долучилася до знань, вважалась духовно сплячою і не здатною до свідомих та самостійних дій. Людина ж, яка засвоювала знання (духовні і професійні), неначе прозрівала і переживала нове народження. Фактично “друге народження” означало посвячення в специфіку діяльності однієї з трьох вищих варн і входження до неї (прийняття в корпорацію брахманів, кшатріїв або вайш’їв). Звання “двічі народженого” — це неначе диплом про середню спеціальну або вищу освіту. Воно давало право діяти в складі варни — діяти вільно, творчо та ініціативно.

У міру ускладнення суспільного виробництва в рамках вар­ни вайш’їв відбулось виокремлення функції управління ви­ро­б­ництвом (менеджменту). Внаслідок чого в сучасному сус­піль­стві варна вайш’їв розділяється, як уже наголошувалося вище, на варну Бізнесменів (мене­джерів) і Спеціалістів (кваліфікованих фахівців, здат­них до самостійної діяльності в рамках їхньої спеціалізації).

Шудри

Варну шудр(çudra) становили люди, які лише готувалися до самостійної діяльності, або (як з часом виявлялося) не мали до неї природних здібностей. Ця варна “непосвячених” вважалась невід’ємною складовою соціального організму і була середовищем, з якого “черпали кадри” варни двічі народ­жених. Урешті-решт, усі люди в дитинстві є “шудрами” і лише в міру дорослішання виявляють хист або до науки, або до військової справи, або до бізнесу чи конкретної професії. А дехто лишається на рівні дитячої несамостійності все життя.

Оскільки шудри не мали знань або здібностей до ведення власної справи, вважалось, що вони можуть нормально жити і працювати лише під опікою та керівництвом трьох вищих варн у ролі найманих працівників або слуг.

Як згадка про цю варну в Україні й досі поширені прізвища Шудра, Шудря, Шудрик, Шудрак, Шудрин.

Протягом віків первісне значення цього слова було затерте, лишився лише натяк на щось нижче, нешляхетне, профанічне. Словом “шудра” на Івано-Франківщині нині називають неохайну людину, а в словнику Грінченка читаємо: “ Шудра — наложниця, незаконна жінка ”.







Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 768. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Основные симптомы при заболеваниях органов кровообращения При болезнях органов кровообращения больные могут предъявлять различные жалобы: боли в области сердца и за грудиной, одышка, сердцебиение, перебои в сердце, удушье, отеки, цианоз головная боль, увеличение печени, слабость...

Вопрос 1. Коллективные средства защиты: вентиляция, освещение, защита от шума и вибрации Коллективные средства защиты: вентиляция, освещение, защита от шума и вибрации К коллективным средствам защиты относятся: вентиляция, отопление, освещение, защита от шума и вибрации...

Задержки и неисправности пистолета Макарова 1.Что может произойти при стрельбе из пистолета, если загрязнятся пазы на рамке...

Типология суицида. Феномен суицида (самоубийство или попытка самоубийства) чаще всего связывается с представлением о психологическом кризисе личности...

ОСНОВНЫЕ ТИПЫ МОЗГА ПОЗВОНОЧНЫХ Ихтиопсидный тип мозга характерен для низших позвоночных - рыб и амфибий...

Принципы, критерии и методы оценки и аттестации персонала   Аттестация персонала является одной их важнейших функций управления персоналом...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия