Проте префікс “гіпер”, який з’явився після Третього переходу, пов’язаний не лише з підвищенням рельєфу, а й з підвищенням культурно-цивілізаційним.

1. Почнемо з того, що грецькою мовою слово “гіпер” писалося як ΥΠΕΡ (“ύπερ”) — “упер”[329]. В українській мові маємо слово з цим самим коренем — “упертий”, яке означає “той, хто намагається все робити по-своєму, наполягає на своєму”, “непоступливий”, “наполегливий”, “стійкий”, “твердий”, “затятий”, “невиправний”, “який триває довгий час, затяжний”. Це слово добре відбиває характер нової цивілізації УперБорії, яка суттєво відрізнялася від “старого світу” і все уперто робила по-своєму.

2. Слово “упер” містить корінь “пер”, від якого походять слова “перти” (з силою рухатися вперед), “упертий” (здатний протистояти силі, той, на якого можна опертися), “перший” (той, хто починає), Перун(володар сили, воїн). Тут також варто згадати скандинавський відповідник Перуна — Тор: той, хто йде ПЕРшим і ТОРує шлях, і старовинну назву Дніпра — “Данапре”, буквально “вода пре” — потужний водяний потік. До речі, “упер” дуже нагадує слово “вепер” (упер, вупер — “той, що пре”), яким називали цю сильну і стрімку тварину.

3. “Упер” також указує на понаднормовість, зверхність, вищу якість. Звідси і українське слово “перемога” (пере-мога, виявлення більшої могутності). Як показав Степан Наливайко, від “пере” (вища якість) також походять слова “Переяслав” (преславний), “пребагатий”, “премудрий” тощо. Санскритським відповідником сенсарського “упер”, грецького “гіпер” та українського “пере” є слово “пар’я” в розуміння “багато”, “дуже”, “надзвичайно”. До речі, від кореня “пере” походить також слово “ПЕРЕхід”, яке позначає здійснення надзусилля для ПЕРЕтворення у просторі та часі.

4. Те ж саме значення, що й грецьке “упер”, має латинське слово “супер”.

5. В англійській мові, відомій своєю консервативністю, слово “упер” збереглося у формі “upper”, що означає “верхній”, “вищий”: The Upper House (Верхня Палата парламенту), the upper ten (“верхівка суспільства”), upper storey (верхній поверх), upper-cut (аперкот — удар знизу вверх у боксі), upper works (надводна частина корабля).

Таким чином, у районі 55 ст. до н. е. на зміну Борїї прийшла Вища Бóрія або Верхня Бóрія, відома у світі як УперБóрія—ГіперБóрія, яка стала колискою арійської раси, планетарним духовним центром нового цивілізаційного циклу, расотворчим казаном індоєвропейських народів. Земля Вепра як планетарний духовний полюс продовжила свій розвиток на нових територіях, у формі вищої цивілізації.

Ім’я УперБóрія, серед іншого, має значення країни Осі, духовного полюса. Ця “вісь світу” уявлялася прямостоячим стовпом, навколо якого все обертається і який одночасно є колоною, що тримає небо. В англійській мові цей взаємозв’язок зберігся у слові upright (підпорка, колона, стійка, вертикальний, прямий, чесний), в українській — у слові “вишній” (висотний, водночас — вісьовий, “вісний”). Звідси й сакральне дерево вишня (англ. cherry — чарівний, укр. черешня — чарівна вишня, япон. сакура — сакральна), присвячене Вишньому — Богу-Отцю, творцю Неба і Землі та всього видимого і невидимого. Вишня символізувала Дерево життя, в якому поєднуються три світи: “божественний”, “земний” і “підземний” (світ духів померлих), і була символом УперБорії як святої землі, де “небеса наближаються до землі”.

Уявлення про осьове становище Боріїзбереглося в міфі про Атланта, який тримає на собі небо, оскільки Альтландом (альт — стара, ланд — земля) почали називати Борію після її затоплення внаслідок Циркумпонтійської катастрофи[330]. З поняттям “свя­щен­ної осі” пов’язане грецьке слово “ортос” — ПРЯмий, ПРАвильний, вірний, від якого походить грецьке ортодокс (правовірний) і українське православний (прав — правиль­ний, прямий, чесний, щирий, слава — слово, знання, інформація). Тому Гіперборійська традиція— це Православна традиція: система божественних знань і звичаїв, які походять з духовного Полюса, зберігаються і періодично оновлюються у цій країні Осі.

Корінь * вар (від якого походить “Варахі” — Земля вепра) або * вір на санскриті ще має значення “накривати”, “захищати” і “ховати”; він служить, як пише Рене Генон, для позначення неба й ідеально прикладається до духовних центрів, які є на землі образами самого небесного світу[331]. «Додамо, що той самий корінь має ще й значення “вибору” або “обрання” (вара), що, очевидно, позначає регіон, який прийнято позначати такими іменами, як “земля обраних”, “земля святих” або “земля блаженних”» [332].